Від Івана 19
1 От тоді взяв Ісуса Пилат, та й звелів збичува́ти Його.
Then Pilate took Jesus and had him flogged.
2 Вояки́ ж, сплівши з те́рну вінка, Йому покла́ли на голову, та багряни́цю наділи на Нього,
The soldiers twisted thorns into a crown and put it on His head, and they put a purple robe on Him.
3 і приступали до Нього й казали: „Раді́й, Ца́рю Юдейський!“І били по щоках Його.
They kept coming up to Him, saying, “Hail, King of the Jews!” and slapping Him on the face.
4 Тоді вийшов назо́вні ізно́ву Пилат та й говорить до них: „Ось Його я виво́джу назо́вні до вас, щоб ви перекона́лись, що провини нія́кої в Нім не знахо́джу“.
Pilate then went out again, and told the Jews, “Look, I’m bringing Him out to you, that you may know that I find no basis for a charge against Him.”
5 І вийшов назо́вні Ісус, у терно́вім вінку та в багря́нім плащі. А Пилат до них каже: „Оце Чоловік!“
Then Jesus came out, wearing the crown of thorns and the purple robe, and Pilate said to them, “Look! Here is the man!”
6 Як зобачили ж Його первосвященики й служба, то закричали, говорячи: „Розіпни́, розіпни́!“Пилат каже до них: „То візьміть Його ви й розіпні́ть, — бо провини я в Нім не знахо́джу!“
When the chief priests and officers saw Him, they shouted “Crucify Him! Crucify Him!” Pilate told them, “You take Him and crucify Him, because I find no basis for a charge against Him.”
7 Відказали юдеї йому: „Ми маємо Зако́на, а за Зако́ном Він мусить умерти, — бо за Божого Сина Себе видавав!“
The Jews answered him, “We have a law, and according to our law He ought to die, because He claimed to be God’s Son.”
8 Як зачув же Пилат оце слово, налякався ще більш,
When Pilate heard this, he was even more afraid,
9 і вернувся в прето́рій ізно́ву, і питає Ісуса: „Звідки Ти?“Та Ісус йому відповіді не подав.
and went back into the Praetorium, and asked Jesus, “Where are You from?” But Jesus didn’t answer him.
10 І каже до Нього Пилат: „Не говориш до мене? Хіба ж Ти не знаєш, що маю я вла́ду розп'я́сти Тебе, і маю вла́ду Тебе відпустити?“
Pilate therefore asked him, “Do you refuse to speak to me? Don’t you know that I have authority to release you, and authority to crucify you?”
11 Ісус відповів: „Надо Мною ти жодної вла́ди не мав би, коли б тобі зве́рху не да́но було́; тому більший гріх має той, хто Мене тобі ви́дав“.
Jesus answered, “You would have no authority at all against me unless it had been given you from above. Therefore the one who delivered me to you has the greater sin.”
12 Після цього Пилат намагався пустити Його, та юдеї кричали, говорячи: „Якщо Його пустиш, то не ке́сарів при́ятель ти! Усякий, хто себе за царя видає, противиться ке́сареві“.
From then on, Pilate tried to release Him, but the Jews shouted, “If you let this man go, you aren’t Caesar’s friend. Whoever makes himself a king speaks against Caesar.”
13 Як зачув же Пилат оце слово, то вивів назо́вні Ісуса, і засів на судде́ве сиді́ння, на місці, що зветься літострото́н, по-гебрейському ж гавва́та.
Therefore when Pilate heard these words, he brought Jesus out, and sat down on the judgment seat at a place called “The Pavement,” but in Hebrew, “Gabbatha.”
14 Був то ж день Пригото́влення Пасхи, година була — близько шостої. І він каже юдеям: „Ось ваш Цар!“
Now it was the day of preparation for the Passover. It was about the sixth hour. Pilate told the Jews, “Look! Here is your King!”
15 Та вони закричали: „Геть, геть із Ним! Розіпни́ Його!“Пилат каже до них: „Царя вашого маю розп'я́сти?“Первосвященики відповіли: „Ми не маєм царя, окрім ке́саря!“
They therefore shouted, “Away with Him! Away with Him! Crucify Him!” Pilate asked them, “Shall I crucify your King?” The chief priests answered, “We have no king but Caesar!”
16 Ось тоді він їм видав Його, щоб розп'я́сти.
Then Pilate delivered Jesus to them to be crucified. So they took Jesus and led Him away.
17 І, нісши Свого хреста, Він вийшов на місце, Черепо́вищем зване, по-гебрейському Голго́фа.
And He, bearing His cross, went out to a place called the Place of a Skull, which is called in Hebrew, Golgotha.
18 Там Його розп'яли́, а з Ним ра́зом двох інших, з одно́го та з другого боку, а Ісуса всере́дині.
There they crucified Him, and two others with Him, one on either side, with Jesus in the center.
19 А Пилат написав і на́писа, та й умістив на хресті. Було ж там написано: „Ісус Назаряни́н, Цар Юдейський“.
Now Pilate wrote a notice, and put it on the cross. The notice said: “JESUS OF NAZARETH, THE KING OF THE JEWS.”
20 І багато з юдеїв читали цього написа, бо те місце, де Ісус був розп'я́тий, було близько від міста. А було по-гебрейському, по-грецькому й по-римському написано.
Then many of the Jews read this notice, because the place where Jesus was crucified was near the city, and it was written in Hebrew, Greek, and Latin.
21 Тож сказали Пилатові юдейські первосвященики: „Не пиши: Цар Юдейський, але що Він Сам говорив: Я — Цар Юдейський.
Therefore the chief priests of the Jews told Pilate, “Don’t write, ‘The King of the Jews,’ but, ‘He said, “I am the King of the Jews.”’”
22 Пилат відповів: „Що я написав — написав!“
Pilate answered, “What I have written, I have written.”
23 Розп'я́вши ж Ісуса, вояки́ взяли одіж Його, та й поділили на чотири частини, по частині для кожного вояка́, теж і хіто́на. А хіто́н був не шитий, а ви́тканий ці́лий відве́рху.
When the soldiers had crucified Jesus, they split His garments into four parts, to each soldier a part, including the tunic. Now the tunic was without seam, woven from the top in one piece.
24 Тож сказали один до одно́го: „Не будемо дерти його, але же́реба киньмо на нього, — кому припаде́“. Щоб збуло́ся Писа́ння: „Поділили одежу Мою між собою, і метну́ли про шату Мою жеребка́“. Вояки ж це й зробили.
Therefore they said to one another, “Let’s not tear it, but cast lots to see whose it will be,” that the Scripture might be fulfilled which says: “They divided my garments among them, And for my clothing they cast lots.” So the soldiers did these things.
25 Під хрестом же Ісуса стояли — Його мати, і сестра Його матері, Марія Клео́пова, і Марія Магдали́на.
Now Jesus’ mother, His mother’s sister, Mary the wife of Clopas, and Mary Magdalene stood by Jesus’ cross.
26 Як побачив Ісус матір та учня, що стояв тут, якого любив, то каже до матері: „Оце, жоно, твій син!“
Therefore when Jesus saw His mother, and the disciple who He sincerely loved standing by, He told His mother, “Woman, here is your son!”
27 Потім каже до учня: „Оце мати твоя!“І з тієї години той учень узяв її до себе.
Then He told the disciple, “Here is your mother!” From that hour, that disciple took her into his own home.
28 Потім, знавши Ісус, що вже все довершилось, щоб збулося Писа́ння, проказує: „Пра́гну!“
After this, Jesus, knowing that everything was now accomplished, so that the Scripture might be fulfilled, said, “I’m thirsty!”
29 Тут стояла посу́дина, повна оцту. Вояки ж, губку оцтом напо́внивши, і на трости́ну її настромивши, підне́сли до уст Його.
A jar full of vinegar was standing there, so they put a sponge full of the vinegar on a hyssop stalk, and lifted it up to His mouth.
30 А коли Ісус оцту прийняв, то промовив: „Звершилось!“І, голову схиливши, віддав Свого духа.
When Jesus had received the vinegar, He said, “It is finished!” Then, He bowed His head, and gave up His spirit.
31 Був же день Приго́товлення, тож юдеї, щоб тіла́ на хресті не зосталися в суботу, — був бо Великдень тієї суботи — просили Пилата зламати голі́нки розп'я́тим, і зняти.
Because it was the Preparation Day, the Jews asked Pilate for the prisoners’ legs to be broken, and that they might be taken away, so that the bodies wouldn’t stay on the cross on the Sabbath (because that Sabbath was a special one).
32 Тож прийшли вояки́ й поламали голі́нки першому й другому, що розп'я́тий з Ним був.
Then the soldiers came and broke the legs of the first man and of the other man who was crucified with Jesus,
33 Коли ж підійшли до Ісуса й побачили, що Він уже вмер, то голі́нок Йому не зламали,
but when they came to Jesus and saw that He was already dead, they didn’t break His legs.
34 та один з воякі́в списом бо́ка Йому проколов, — і зараз витекла звідти кров та вода.
Instead, one of the soldiers pierced His side with a spear, and immediately blood and water came out.
35 І самовидець засвідчив, і правдиве свідо́цтво його; і він знає, що правду говорить, щоб повірили й ви.
He who saw it has testified, and his testimony is true; and he knows that he is telling the truth, so that you may believe.
36 Бо це сталось тому́, щоб збулося Писа́ння: „Йому кості ламати не бу́дуть!“
These things were done so that the Scripture should be fulfilled, “Not one of His bones shall be broken.”
37 І знов друге Писа́ння говорить: „Дивитися будуть на Того, Кого́ проколо́ли“.
Another Scripture says, “They will look on Him who they pierced.”
38 Потім Йо́сип із Арімате́ї, що був учень Ісуса, але потайни́й, — бо боявся юдеїв, — став просити Пилата, щоб тіло Ісусове взяти. І дозволив Пилат. Тож прийшов він, і взяв тіло Ісусове.
After this, Joseph of Arimathea, being a disciple of Jesus, but secretly, for fear of the Jews, asked Pilate if he could take the body of Jesus away; and Pilate gave him permission. So he came and took the body of Jesus.
39 Прибув також і Никоди́м, — що давніше прихо́див вночі до Ісуса, — і сми́рну приніс, із ало́єм помішану, щось літрів із сто.
Nicodemus, who at first came to Jesus by night, also came, bringing about a hundred Roman pounds of a mixture of myrrh and aloes.
40 Отож, узяли вони тіло Ісусове, та й обгорнули його у полотно́ із па́хощами, як є зви́чай ховати в юдеїв.
So they took the body of Jesus, and wrapped it in strips of linen with the spices, as is the burial custom of the Jews.
41 На тім місці, де Він був розп'я́тий, знахо́дився сад, а в саду́ новий гріб, що в ньому ніко́ли ніхто не лежав.
In the place where He was crucified, there was a garden, and in the garden a new tomb, in which no one had yet been laid.
42 Тож отут, — з-за юдейського дня Пригото́влення — вони покла́ли Ісуса, бо побли́зу був гріб.
Because of the Jewish Preparation Day, and because the tomb was nearby, they laid Jesus there.
