< Від Івана 19 >
1 От тоді взяв Ісуса Пилат, та й звелів збичува́ти Його.
Therefore Pilate then took Jesus and scourged him.
2 Вояки́ ж, сплівши з те́рну вінка, Йому покла́ли на голову, та багряни́цю наділи на Нього,
And the soldiers having woven a crown of thorns, they put it on his head, and put around him a purple garment.
3 і приступали до Нього й казали: „Раді́й, Ца́рю Юдейський!“І били по щоках Його.
And they said, Hail, king of the Jews! And they gave him slaps.
4 Тоді вийшов назо́вні ізно́ву Пилат та й говорить до них: „Ось Його я виво́джу назо́вні до вас, щоб ви перекона́лись, що провини нія́кої в Нім не знахо́джу“.
Therefore Pilate again went forth outside, and says to them, Behold, I bring him out to you, so that ye may know that I find not one cause in him.
5 І вийшов назо́вні Ісус, у терно́вім вінку та в багря́нім плащі. А Пилат до них каже: „Оце Чоловік!“
Jesus therefore came outside, wearing the thorny crown and the purple robe. And he says to them, Look at the man!
6 Як зобачили ж Його первосвященики й служба, то закричали, говорячи: „Розіпни́, розіпни́!“Пилат каже до них: „То візьміть Його ви й розіпні́ть, — бо провини я в Нім не знахо́джу!“
When therefore the chief priests and the subordinates saw him, they cried out, saying, Crucify, crucify him! Pilate says to them, Ye take him and crucify, for I find no cause in him.
7 Відказали юдеї йому: „Ми маємо Зако́на, а за Зако́ном Він мусить умерти, — бо за Божого Сина Себе видавав!“
The Jews answered him, We have a law, and according to our law he ought to die because he made himself the Son of God.
8 Як зачув же Пилат оце слово, налякався ще більш,
When Pilate therefore heard this word, he was more afraid.
9 і вернувся в прето́рій ізно́ву, і питає Ісуса: „Звідки Ти?“Та Ісус йому відповіді не подав.
And he went into the Praetorium again, and says to Jesus, Where are thou from? But Jesus gave him no answer.
10 І каже до Нього Пилат: „Не говориш до мене? Хіба ж Ти не знаєш, що маю я вла́ду розп'я́сти Тебе, і маю вла́ду Тебе відпустити?“
Pilate therefore says to him, Thou do not speak to me? Know thou not that I have authority to crucify thee, and I have authority to release thee?
11 Ісус відповів: „Надо Мною ти жодної вла́ди не мав би, коли б тобі зве́рху не да́но було́; тому більший гріх має той, хто Мене тобі ви́дав“.
Jesus answered him, Thou would have no authority against me, unless it were given thee from above. Because of this he who delivered me to thee has greater sin.
12 Після цього Пилат намагався пустити Його, та юдеї кричали, говорячи: „Якщо Його пустиш, то не ке́сарів при́ятель ти! Усякий, хто себе за царя видає, противиться ке́сареві“.
From this Pilate sought to release him, but the Jews cried out, saying, If thou release this man, thou are not Caesar's friend. Every man who makes himself a king speaks against Caesar.
13 Як зачув же Пилат оце слово, то вивів назо́вні Ісуса, і засів на судде́ве сиді́ння, на місці, що зветься літострото́н, по-гебрейському ж гавва́та.
When Pilate therefore heard this word, he brought Jesus out, and sat down on the judgment seat at a place called The Pavement, but in Hebrew, Gabbatha.
14 Був то ж день Пригото́влення Пасхи, година була — близько шостої. І він каже юдеям: „Ось ваш Цар!“
Now it was the Preparation of the Passover, and about the sixth hour. And he says to the Jews, Look at your king!
15 Та вони закричали: „Геть, геть із Ним! Розіпни́ Його!“Пилат каже до них: „Царя вашого маю розп'я́сти?“Первосвященики відповіли: „Ми не маєм царя, окрім ке́саря!“
But they cried out, Away, away, crucify him! Pilate says to them, Shall I crucify your king? The chief priests answered, We have no king except Caesar.
16 Ось тоді він їм видав Його, щоб розп'я́сти.
Therefore he then delivered him to them, so that he might be crucified, and they took and led Jesus away.
17 І, нісши Свого хреста, Він вийшов на місце, Черепо́вищем зване, по-гебрейському Голго́фа.
And he went out bearing his cross to a place called, of a Skull, a place that is called in Hebrew, Golgotha,
18 Там Його розп'яли́, а з Ним ра́зом двох інших, з одно́го та з другого боку, а Ісуса всере́дині.
where they crucified him, and two others with him, on this side and that, and Jesus in the middle.
19 А Пилат написав і на́писа, та й умістив на хресті. Було ж там написано: „Ісус Назаряни́н, Цар Юдейський“.
And Pilate also wrote a title, and put it on the cross. And it was written, JESUS THE NAZARENE, THE KING OF THE JEWS.
20 І багато з юдеїв читали цього написа, бо те місце, де Ісус був розп'я́тий, було близько від міста. А було по-гебрейському, по-грецькому й по-римському написано.
Therefore many of the Jews read this title, because the place where Jesus was crucified was near the city, and it was written in Hebrew, in Greek, in Latin.
21 Тож сказали Пилатові юдейські первосвященики: „Не пиши: Цар Юдейський, але що Він Сам говорив: Я — Цар Юдейський.
Therefore the chief priests of the Jews said to Pilate, Do not write, The king of the Jews, but, That man said I am king of the Jews.
22 Пилат відповів: „Що я написав — написав!“
Pilate answered, What I have written I have written.
23 Розп'я́вши ж Ісуса, вояки́ взяли одіж Його, та й поділили на чотири частини, по частині для кожного вояка́, теж і хіто́на. А хіто́н був не шитий, а ви́тканий ці́лий відве́рху.
The soldiers therefore when they crucified Jesus, took his garments and made four parts, to each soldier a part, and also the tunic. But the tunic was a seamless weave, from the top throughout.
24 Тож сказали один до одно́го: „Не будемо дерти його, але же́реба киньмо на нього, — кому припаде́“. Щоб збуло́ся Писа́ння: „Поділили одежу Мою між собою, і метну́ли про шату Мою жеребка́“. Вояки ж це й зробили.
They said therefore among themselves, Let us not divide it, but cast a lot for it, whose it will be, so that the scripture might be fulfilled, which says, They parted my garments among them, and for my clothing they cast a lot. Therefore the soldiers indeed did these things.
25 Під хрестом же Ісуса стояли — Його мати, і сестра Його матері, Марія Клео́пова, і Марія Магдали́на.
And his mother, and his mother's sister, Mary the wife of Cleopas, and Mary Magdalene had stood near the cross of Jesus.
26 Як побачив Ісус матір та учня, що стояв тут, якого любив, то каже до матері: „Оце, жоно, твій син!“
When Jesus therefore saw his mother, and the disciple whom he loved standing by, he says to his mother, Woman, behold thy son.
27 Потім каже до учня: „Оце мати твоя!“І з тієї години той учень узяв її до себе.
Then he says to the disciple, Behold, thy mother. And from that hour the disciple took her to his own place.
28 Потім, знавши Ісус, що вже все довершилось, щоб збулося Писа́ння, проказує: „Пра́гну!“
After this, Jesus, having seen that all things are now completed, so that the scripture might be fully complete, says, I thirst.
29 Тут стояла посу́дина, повна оцту. Вояки ж, губку оцтом напо́внивши, і на трости́ну її настромивши, підне́сли до уст Його.
Therefore a vessel full of vinegar was set there. And having filled a sponge with the vinegar, and having put it around a hyssop, they brought it to his mouth.
30 А коли Ісус оцту прийняв, то промовив: „Звершилось!“І, голову схиливши, віддав Свого духа.
When therefore Jesus received the vinegar, he said, It is finished, and after bowing his head, he gave up the spirit.
31 Був же день Приго́товлення, тож юдеї, щоб тіла́ на хресті не зосталися в суботу, — був бо Великдень тієї суботи — просили Пилата зламати голі́нки розп'я́тим, і зняти.
The Jews therefore, so that the bodies would not remain on the cross on the sabbath, since it was Preparation (for it was the high day of that sabbath), they besought Pilate that their legs might be broken, and they might be removed.
32 Тож прийшли вояки́ й поламали голі́нки першому й другому, що розп'я́тий з Ним був.
The soldiers therefore came, and indeed broke the legs of the first, and of the other man who was crucified with him.
33 Коли ж підійшли до Ісуса й побачили, що Він уже вмер, то голі́нок Йому не зламали,
But having come to Jesus, when they saw him now having died, they did not break his legs.
34 та один з воякі́в списом бо́ка Йому проколов, — і зараз витекла звідти кров та вода.
But one of the soldiers pierced his side with a spear, and straightaway blood and water came out.
35 І самовидець засвідчив, і правдиве свідо́цтво його; і він знає, що правду говорить, щоб повірили й ви.
And he who has seen has testified, and his testimony is true. And that man knows that he speaks true, so that ye may believe.
36 Бо це сталось тому́, щоб збулося Писа́ння: „Йому кості ламати не бу́дуть!“
For these things happened so that the scripture might be fulfilled, Not a bone of him will be broken.
37 І знов друге Писа́ння говорить: „Дивитися будуть на Того, Кого́ проколо́ли“.
And again another scripture says, They will look toward whom they pierced.
38 Потім Йо́сип із Арімате́ї, що був учень Ісуса, але потайни́й, — бо боявся юдеїв, — став просити Пилата, щоб тіло Ісусове взяти. І дозволив Пилат. Тож прийшов він, і взяв тіло Ісусове.
And after these things Joseph of Arimathaea, being a disciple of Jesus, but secretly because of fear of the Jews, besought Pilate that he might remove the body of Jesus, and Pilate allowed him. Therefore he came and removed the body of Jesus.
39 Прибув також і Никоди́м, — що давніше прихо́див вночі до Ісуса, — і сми́рну приніс, із ало́єм помішану, щось літрів із сто.
And Nicodemus also came (he who at the first came to Jesus by night) bringing a mixture of myrrh and aloes, about a hundred pounds.
40 Отож, узяли вони тіло Ісусове, та й обгорнули його у полотно́ із па́хощами, як є зви́чай ховати в юдеїв.
So they took the body of Jesus, and wrapped it in linen cloths with the spices, just as is the custom of the Jews to bury.
41 На тім місці, де Він був розп'я́тий, знахо́дився сад, а в саду́ новий гріб, що в ньому ніко́ли ніхто не лежав.
Now a garden was in the place where he was crucified, and in the garden a new sepulcher in which no man was yet laid.
42 Тож отут, — з-за юдейського дня Пригото́влення — вони покла́ли Ісуса, бо побли́зу був гріб.
Therefore because of the Jews' Preparation (because the sepulcher was near) they laid Jesus there.