Від Івана 17
1 По мові оцій Ісус очі Свої звів до неба й промовив: „Прийшла, Отче, година, — прослав Сина Свого, щоб і Син Твій прославив Тебе,
ਤਤਃ ਪਰੰ ਯੀਸ਼ੁਰੇਤਾਃ ਕਥਾਃ ਕਥਯਿਤ੍ਵਾ ਸ੍ਵਰ੍ਗੰ ਵਿਲੋਕ੍ਯੈਤਤ੍ ਪ੍ਰਾਰ੍ਥਯਤ੍, ਹੇ ਪਿਤਃ ਸਮਯ ਉਪਸ੍ਥਿਤਵਾਨ੍; ਯਥਾ ਤਵ ਪੁਤ੍ਰਸ੍ਤਵ ਮਹਿਮਾਨੰ ਪ੍ਰਕਾਸ਼ਯਤਿ ਤਦਰ੍ਥੰ ਤ੍ਵੰ ਨਿਜਪੁਤ੍ਰਸ੍ਯ ਮਹਿਮਾਨੰ ਪ੍ਰਕਾਸ਼ਯ|
2 бо Ти дав Йому вла́ду над тілом усяким, щоб Він дав життя вічне всім їм, яких дав Ти Йому. (aiōnios g166)
ਤ੍ਵੰ ਯੋੱਲੋਕਾਨ੍ ਤਸ੍ਯ ਹਸ੍ਤੇ ਸਮਰ੍ਪਿਤਵਾਨ੍ ਸ ਯਥਾ ਤੇਭ੍ਯੋ(ਅ)ਨਨ੍ਤਾਯੁ ਰ੍ਦਦਾਤਿ ਤਦਰ੍ਥੰ ਤ੍ਵੰ ਪ੍ਰਾਣਿਮਾਤ੍ਰਾਣਾਮ੍ ਅਧਿਪਤਿਤ੍ਵਭਾਰੰ ਤਸ੍ਮੈ ਦੱਤਵਾਨ੍| (aiōnios g166)
3 Життя ж вічне — це те, щоб пізнали Тебе, єдиного Бога правдивого, та Ісуса Христа, що послав Ти Його. (aiōnios g166)
ਯਸ੍ਤ੍ਵਮ੍ ਅਦ੍ਵਿਤੀਯਃ ਸਤ੍ਯ ਈਸ਼੍ਵਰਸ੍ਤ੍ਵਯਾ ਪ੍ਰੇਰਿਤਸ਼੍ਚ ਯੀਸ਼ੁਃ ਖ੍ਰੀਸ਼਼੍ਟ ਏਤਯੋਰੁਭਯੋਃ ਪਰਿਚਯੇ ਪ੍ਰਾਪ੍ਤੇ(ਅ)ਨਨ੍ਤਾਯੁ ਰ੍ਭਵਤਿ| (aiōnios g166)
4 Я прославив Тебе на землі, — доверши́в Я те ді́ло, що Ти дав Мені ви́конати.
ਤ੍ਵੰ ਯਸ੍ਯ ਕਰ੍ੰਮਣੋ ਭਾਰੰ ਮਹ੍ਯੰ ਦੱਤਵਾਨ੍, ਤਤ੍ ਸਮ੍ਪੰਨੰ ਕ੍ਰੁʼਤ੍ਵਾ ਜਗਤ੍ਯਸ੍ਮਿਨ੍ ਤਵ ਮਹਿਮਾਨੰ ਪ੍ਰਾਕਾਸ਼ਯੰ|
5 І тепер прослав, Отче, Мене Сам у Себе тією славою, яку в Тебе Я мав, поки світ не постав.
ਅਤਏਵ ਹੇ ਪਿਤ ਰ੍ਜਗਤ੍ਯਵਿਦ੍ਯਮਾਨੇ ਤ੍ਵਯਾ ਸਹ ਤਿਸ਼਼੍ਠਤੋ ਮਮ ਯੋ ਮਹਿਮਾਸੀਤ੍ ਸਮ੍ਪ੍ਰਤਿ ਤਵ ਸਮੀਪੇ ਮਾਂ ਤੰ ਮਹਿਮਾਨੰ ਪ੍ਰਾਪਯ|
6 Я Ім'я́ Твоє виявив лю́дям, що Мені Ти із світу їх дав. Твоїми були вони, і Ти дав їх Мені, і вони зберегли́ Твоє слово.
ਅਨ੍ਯੱਚ ਤ੍ਵਮ੍ ਏਤੱਜਗਤੋ ਯਾੱਲੋਕਾਨ੍ ਮਹ੍ਯਮ੍ ਅਦਦਾ ਅਹੰ ਤੇਭ੍ਯਸ੍ਤਵ ਨਾਮ੍ਨਸ੍ਤੱਤ੍ਵਜ੍ਞਾਨਮ੍ ਅਦਦਾਂ, ਤੇ ਤਵੈਵਾਸਨ੍, ਤ੍ਵੰ ਤਾਨ੍ ਮਹ੍ਯਮਦਦਾਃ, ਤਸ੍ਮਾੱਤੇ ਤਵੋਪਦੇਸ਼ਮ੍ ਅਗ੍ਰੁʼਹ੍ਲਨ੍|
7 Тепер пізнали вони, що все те, що Ти Мені дав, від Тебе похо́дить,
ਤ੍ਵੰ ਮਹ੍ਯੰ ਯਤ੍ ਕਿਞ੍ਚਿਦ੍ ਅਦਦਾਸ੍ਤਤ੍ਸਰ੍ੱਵੰ ਤ੍ਵੱਤੋ ਜਾਯਤੇ ਇਤ੍ਯਧੁਨਾਜਾਨਨ੍|
8 бо слова́, що дав Ти Мені, Я їм передав, — і вони прийняли й зрозуміли правдиво, що Я вийшов від Тебе, і ввірували, що послав Ти Мене.
ਮਹ੍ਯੰ ਯਮੁਪਦੇਸ਼ਮ੍ ਅਦਦਾ ਅਹਮਪਿ ਤੇਭ੍ਯਸ੍ਤਮੁਪਦੇਸ਼ਮ੍ ਅਦਦਾਂ ਤੇਪਿ ਤਮਗ੍ਰੁʼਹ੍ਲਨ੍ ਤ੍ਵੱਤੋਹੰ ਨਿਰ੍ਗਤ੍ਯ ਤ੍ਵਯਾ ਪ੍ਰੇਰਿਤੋਭਵਮ੍ ਅਤ੍ਰ ਚ ਵ੍ਯਸ਼੍ਵਸਨ੍|
9 Я благаю за них. Не за світ Я благаю, а за тих, кого дав Ти Мені, — Твої бо вони!
ਤੇਸ਼਼ਾਮੇਵ ਨਿਮਿੱਤੰ ਪ੍ਰਾਰ੍ਥਯੇ(ਅ)ਹੰ ਜਗਤੋ ਲੋਕਨਿਮਿੱਤੰ ਨ ਪ੍ਰਾਰ੍ਥਯੇ ਕਿਨ੍ਤੁ ਯਾੱਲੋਕਾਨ੍ ਮਹ੍ਯਮ੍ ਅਦਦਾਸ੍ਤੇਸ਼਼ਾਮੇਵ ਨਿਮਿੱਤੰ ਪ੍ਰਾਰ੍ਥਯੇ(ਅ)ਹੰ ਯਤਸ੍ਤੇ ਤਵੈਵਾਸਤੇ|
10 Усе бо Моє — то Твоє, а Твоє — то Моє, і просла́вивсь Я в них.
ਯੇ ਮਮ ਤੇ ਤਵ ਯੇ ਚ ਤਵ ਤੇ ਮਮ ਤਥਾ ਤੈ ਰ੍ਮਮ ਮਹਿਮਾ ਪ੍ਰਕਾਸ਼੍ਯਤੇ|
11 І не на світі вже Я, а вони ще на світі, а Я йду до Тебе. Святий Отче, — заховай в Ім'я́ Своє їх, яких дав Ти Мені, щоб як Ми, єдине були!
ਸਾਮ੍ਪ੍ਰਤਮ੍ ਅਸ੍ਮਿਨ੍ ਜਗਤਿ ਮਮਾਵਸ੍ਥਿਤੇਃ ਸ਼ੇਸ਼਼ਮ੍ ਅਭਵਤ੍ ਅਹੰ ਤਵ ਸਮੀਪੰ ਗੱਛਾਮਿ ਕਿਨ੍ਤੁ ਤੇ ਜਗਤਿ ਸ੍ਥਾਸ੍ਯਨ੍ਤਿ; ਹੇ ਪਵਿਤ੍ਰ ਪਿਤਰਾਵਯੋ ਰ੍ਯਥੈਕਤ੍ਵਮਾਸ੍ਤੇ ਤਥਾ ਤੇਸ਼਼ਾਮਪ੍ਯੇਕਤ੍ਵੰ ਭਵਤਿ ਤਦਰ੍ਥੰ ਯਾੱਲੋਕਾਨ੍ ਮਹ੍ਯਮ੍ ਅਦਦਾਸ੍ਤਾਨ੍ ਸ੍ਵਨਾਮ੍ਨਾ ਰਕ੍ਸ਼਼|
12 Коли з ними на світі Я був, Я беріг їх у Йме́ння Твоє, тих, що дав Ти Мені, і зберіг, і ніхто з них не згинув, крім призна́ченого на загибіль, щоб збуло́ся Писа́ння.
ਯਾਵਨ੍ਤਿ ਦਿਨਾਨਿ ਜਗਤ੍ਯਸ੍ਮਿਨ੍ ਤੈਃ ਸਹਾਹਮਾਸੰ ਤਾਵਨ੍ਤਿ ਦਿਨਾਨਿ ਤਾਨ੍ ਤਵ ਨਾਮ੍ਨਾਹੰ ਰਕ੍ਸ਼਼ਿਤਵਾਨ੍; ਯਾੱਲੋਕਾਨ੍ ਮਹ੍ਯਮ੍ ਅਦਦਾਸ੍ਤਾਨ੍ ਸਰ੍ੱਵਾਨ੍ ਅਹਮਰਕ੍ਸ਼਼ੰ, ਤੇਸ਼਼ਾਂ ਮਧ੍ਯੇ ਕੇਵਲੰ ਵਿਨਾਸ਼ਪਾਤ੍ਰੰ ਹਾਰਿਤੰ ਤੇਨ ਧਰ੍ੰਮਪੁਸ੍ਤਕਸ੍ਯ ਵਚਨੰ ਪ੍ਰਤ੍ਯਕ੍ਸ਼਼ੰ ਭਵਤਿ|
13 Тепер же до Тебе Я йду, але це говорю́ Я на світі, щоб мали вони в собі радість Мою доскона́лу.
ਕਿਨ੍ਤ੍ਵਧੁਨਾ ਤਵ ਸੰਨਿਧਿੰ ਗੱਛਾਮਿ ਮਯਾ ਯਥਾ ਤੇਸ਼਼ਾਂ ਸਮ੍ਪੂਰ੍ਣਾਨਨ੍ਦੋ ਭਵਤਿ ਤਦਰ੍ਥਮਹੰ ਜਗਤਿ ਤਿਸ਼਼੍ਠਨ੍ ਏਤਾਃ ਕਥਾ ਅਕਥਯਮ੍|
14 Я їм дав Твоє слово, але світ їх знена́видів, бо вони не від світу, як і Я не від світу.
ਤਵੋਪਦੇਸ਼ੰ ਤੇਭ੍ਯੋ(ਅ)ਦਦਾਂ ਜਗਤਾ ਸਹ ਯਥਾ ਮਮ ਸਮ੍ਬਨ੍ਧੋ ਨਾਸ੍ਤਿ ਤਥਾ ਜਜਤਾ ਸਹ ਤੇਸ਼਼ਾਮਪਿ ਸਮ੍ਬਨ੍ਧਾਭਾਵਾਜ੍ ਜਗਤੋ ਲੋਕਾਸ੍ਤਾਨ੍ ਰੁʼਤੀਯਨ੍ਤੇ|
15 Не благаю, щоб Ти їх зо світу забрав, але щоб зберіг їх від злого.
ਤ੍ਵੰ ਜਗਤਸ੍ਤਾਨ੍ ਗ੍ਰੁʼਹਾਣੇਤਿ ਨ ਪ੍ਰਾਰ੍ਥਯੇ ਕਿਨ੍ਤ੍ਵਸ਼ੁਭਾਦ੍ ਰਕ੍ਸ਼਼ੇਤਿ ਪ੍ਰਾਰ੍ਥਯੇਹਮ੍|
16 Не від світу вони, як і Я не від світу.
ਅਹੰ ਯਥਾ ਜਗਤ੍ਸਮ੍ਬਨ੍ਧੀਯੋ ਨ ਭਵਾਮਿ ਤਥਾ ਤੇਪਿ ਜਗਤ੍ਸਮ੍ਬਨ੍ਧੀਯਾ ਨ ਭਵਨ੍ਤਿ|
17 Освяти Ти їх правдою! Твоє слово — то правда.
ਤਵ ਸਤ੍ਯਕਥਯਾ ਤਾਨ੍ ਪਵਿਤ੍ਰੀਕੁਰੁ ਤਵ ਵਾਕ੍ਯਮੇਵ ਸਤ੍ਯੰ|
18 Як на світ Ти послав Мене, так і Я на світ послав їх.
ਤ੍ਵੰ ਯਥਾ ਮਾਂ ਜਗਤਿ ਪ੍ਰੈਰਯਸ੍ਤਥਾਹਮਪਿ ਤਾਨ੍ ਜਗਤਿ ਪ੍ਰੈਰਯੰ|
19 А за них Я посвячую в жертву Само́го Себе, щоб освячені правдою стали й вони.
ਤੇਸ਼਼ਾਂ ਹਿਤਾਰ੍ਥੰ ਯਥਾਹੰ ਸ੍ਵੰ ਪਵਿਤ੍ਰੀਕਰੋਮਿ ਤਥਾ ਸਤ੍ਯਕਥਯਾ ਤੇਪਿ ਪਵਿਤ੍ਰੀਭਵਨ੍ਤੁ|
20 Та не тільки за них Я благаю, а й за тих, що ради їхнього сло́ва ввірують у Мене,
ਕੇਵਲੰ ਏਤੇਸ਼਼ਾਮਰ੍ਥੇ ਪ੍ਰਾਰ੍ਥਯੇ(ਅ)ਹਮ੍ ਇਤਿ ਨ ਕਿਨ੍ਤ੍ਵੇਤੇਸ਼਼ਾਮੁਪਦੇਸ਼ੇਨ ਯੇ ਜਨਾ ਮਯਿ ਵਿਸ਼੍ਵਸਿਸ਼਼੍ਯਨ੍ਤਿ ਤੇਸ਼਼ਾਮਪ੍ਯਰ੍ਥੇ ਪ੍ਰਾਰ੍ਥੇਯੇ(ਅ)ਹਮ੍|
21 щоб були всі одно: як Ти, Отче, в Мені, а Я — у Тобі, щоб одно́ були в Нас і вони, — щоб увірував світ, що Мене Ти послав.
ਹੇ ਪਿਤਸ੍ਤੇਸ਼਼ਾਂ ਸਰ੍ੱਵੇਸ਼਼ਾਮ੍ ਏਕਤ੍ਵੰ ਭਵਤੁ ਤਵ ਯਥਾ ਮਯਿ ਮਮ ਚ ਯਥਾ ਤ੍ਵੱਯੇਕਤ੍ਵੰ ਤਥਾ ਤੇਸ਼਼ਾਮਪ੍ਯਾਵਯੋਰੇਕਤ੍ਵੰ ਭਵਤੁ ਤੇਨ ਤ੍ਵੰ ਮਾਂ ਪ੍ਰੇਰਿਤਵਾਨ੍ ਇਤਿ ਜਗਤੋ ਲੋਕਾਃ ਪ੍ਰਤਿਯਨ੍ਤੁ|
22 А ту славу, що дав Ти Мені, Я їм передав, щоб єдине були, як єдине і Ми.
ਯਥਾਵਯੋਰੇਕਤ੍ਵੰ ਤਥਾ ਤੇਸ਼਼ਾਮਪ੍ਯੇਕਤ੍ਵੰ ਭਵਤੁ ਤੇਸ਼਼੍ਵਹੰ ਮਯਿ ਚ ਤ੍ਵਮ੍ ਇੱਥੰ ਤੇਸ਼਼ਾਂ ਸਮ੍ਪੂਰ੍ਣਮੇਕਤ੍ਵੰ ਭਵਤੁ, ਤ੍ਵੰ ਪ੍ਰੇਰਿਤਵਾਨ੍ ਤ੍ਵੰ ਮਯਿ ਯਥਾ ਪ੍ਰੀਯਸੇ ਚ ਤਥਾ ਤੇਸ਼਼੍ਵਪਿ ਪ੍ਰੀਤਵਾਨ੍ ਏਤਦ੍ਯਥਾ ਜਗਤੋ ਲੋਕਾ ਜਾਨਨ੍ਤਿ
23 Я — у них, а Ти — у Мені, щоб були́ досконалі в одно, і щоб пізнав світ, що послав Мене Ти, і що їх полюбив Ти, як Мене полюбив.
ਤਦਰ੍ਥੰ ਤ੍ਵੰ ਯੰ ਮਹਿਮਾਨੰ ਮਹ੍ਯਮ੍ ਅਦਦਾਸ੍ਤੰ ਮਹਿਮਾਨਮ੍ ਅਹਮਪਿ ਤੇਭ੍ਯੋ ਦੱਤਵਾਨ੍|
24 Бажаю Я, Отче, щоб і ті, кого дав Ти Мені, там зо Мною були́, де знахо́джуся Я, щоб бачили славу Мою, яку дав Ти Мені, — бо Ти полюбив Мене перше закла́дин світу.
ਹੇ ਪਿਤ ਰ੍ਜਗਤੋ ਨਿਰ੍ੰਮਾਣਾਤ੍ ਪੂਰ੍ੱਵੰ ਮਯਿ ਸ੍ਨੇਹੰ ਕ੍ਰੁʼਤ੍ਵਾ ਯੰ ਮਹਿਮਾਨੰ ਦੱਤਵਾਨ੍ ਮਮ ਤੰ ਮਹਿਮਾਨੰ ਯਥਾ ਤੇ ਪਸ਼੍ਯਨ੍ਤਿ ਤਦਰ੍ਥੰ ਯਾੱਲੋਕਾਨ੍ ਮਹ੍ਯੰ ਦੱਤਵਾਨ੍ ਅਹੰ ਯਤ੍ਰ ਤਿਸ਼਼੍ਠਾਮਿ ਤੇਪਿ ਯਥਾ ਤਤ੍ਰ ਤਿਸ਼਼੍ਠਨ੍ਤਿ ਮਮੈਸ਼਼ਾ ਵਾਞ੍ਛਾ|
25 Отче Праведний! Хоча́ не пізнав Тебе світ, та пізнав Тебе Я. І пізнали вони, що послав Мене Ти.
ਹੇ ਯਥਾਰ੍ਥਿਕ ਪਿਤ ਰ੍ਜਗਤੋ ਲੋਕੈਸ੍ਤ੍ਵੱਯਜ੍ਞਾਤੇਪਿ ਤ੍ਵਾਮਹੰ ਜਾਨੇ ਤ੍ਵੰ ਮਾਂ ਪ੍ਰੇਰਿਤਵਾਨ੍ ਇਤੀਮੇ ਸ਼ਿਸ਼਼੍ਯਾ ਜਾਨਨ੍ਤਿ|
26 Я ж Ім'я Твоє́ їм об'явив й об'явля́тиму, щоб любов, що Ти нею Мене полюбив, була́ в них, а Я в них!“
ਯਥਾਹੰ ਤੇਸ਼਼ੁ ਤਿਸ਼਼੍ਠਾਮਿ ਤਥਾ ਮਯਿ ਯੇਨ ਪ੍ਰੇਮ੍ਨਾ ਪ੍ਰੇਮਾਕਰੋਸ੍ਤਤ੍ ਤੇਸ਼਼ੁ ਤਿਸ਼਼੍ਠਤਿ ਤਦਰ੍ਥੰ ਤਵ ਨਾਮਾਹੰ ਤਾਨ੍ ਜ੍ਞਾਪਿਤਵਾਨ੍ ਪੁਨਰਪਿ ਜ੍ਞਾਪਯਿਸ਼਼੍ਯਾਮਿ|
