Від Івана 17
1 По мові оцій Ісус очі Свої звів до неба й промовив: „Прийшла, Отче, година, — прослав Сина Свого, щоб і Син Твій прославив Тебе,
Yesussay hessa gidape guye pudee salo dhoqqu gi xeelid hizzgi wossides “aaboo hekoo hai saatey gakkides, ne nay nena bonchana mala neni ne naza boncha.
2 бо Ти дав Йому вла́ду над тілом усяким, щоб Він дав життя вічне всім їм, яких дав Ти Йому. (aiōnios g166)
Ne bonchanayka ne izas immidaytas izi medhina deyoo immana mala ne izas asa wuriso bolla godateth immida gishshasa. (aiōnios g166)
3 Життя ж вічне — це те, щоб пізнали Тебе, єдиного Бога правдивого, та Ісуса Христа, що послав Ти Його. (aiōnios g166)
Medhdhina deyooyka ne xalala tumu xoossu ne kiittda Yesuss Kiristtoosa erro guusa. (aiōnios g166)
4 Я прославив Тебе на землі, — доверши́в Я те ді́ло, що Ти дав Мені ви́конати.
Ne tas immida ooso tani wursada ha biita bolla nena bonchadis.
5 І тепер прослав, Отче, Мене Сам у Себе тією славою, яку в Тебе Я мав, поки світ не постав.
Ta aawa! allamey medhdhistanape kase tas nenara diza bonchon haika tana ne achchan bonchariki
6 Я Ім'я́ Твоє виявив лю́дям, що Мені Ти із світу їх дав. Твоїми були вони, і Ти дав їх Мені, і вони зберегли́ Твоє слово.
Haysa dere asape ne tas deeran immida asatas ne oonnakone ta isttas nena qonccsadis, istt kaseka neyta shin ne tas immadasa, isttika ne qaala nagida.
7 Тепер пізнали вони, що все те, що Ти Мені дав, від Тебе похо́дить,
Ne tas immidaysi wurikka nepe gididaysa hai istti errida.
8 бо слова́, що дав Ти Мені, Я їм передав, — і вони прийняли й зрозуміли правдиво, що Я вийшов від Тебе, і ввірували, що послав Ти Мене.
Ne tas immida qaalataka isttas immadis, isttika ekkida, ta ne achchafe yidaysa tumape errida, ne tana kittdaysaka istt ammanida.
9 Я благаю за них. Не за світ Я благаю, а за тих, кого дав Ти Мені, — Твої бо вони!
“Ta isttas wossays heytii ne tas immidayt istt neyta gidida gish ta isttas wossays, gidoshin hinkoo dere asas wossike.
10 Усе бо Моє — то Твоє, а Твоє — то Моє, і просла́вивсь Я в них.
Tas gididay wurikka neysa neysika wurikka taysa, taka isttan bonchetana.
11 І не на світі вже Я, а вони ще на світі, а Я йду до Тебе. Святий Отче, — заховай в Ім'я́ Своє їх, яких дав Ти Мені, щоб як Ми, єдине були!
Hayssafe guye Tani hayssa biita bolla diike, istt gidiko ha biita bolla deetes, hai ta nekoo bays, ta geshshazo! hayta ne tas immidayta istti nu mala ba garssan issino gidana mala ne tas immida ne sunththan istta naga.
12 Коли з ними на світі Я був, Я беріг їх у Йме́ння Твоє, тих, що дав Ти Мені, і зберіг, і ніхто з них не згинув, крім призна́ченого на загибіль, щоб збуло́ся Писа́ння.
Ta isttara isipe dashshe ne tas immida ne sunththan ta istta naggadis, ta naggadis, hessa gish kase xaafetda geshsha maxafa qaalay polistana mala izi kaseka dhayos diza nazape attin isttafe oonnika dhaybeyna.
13 Тепер же до Тебе Я йду, але це говорю́ Я на світі, щоб мали вони в собі радість Мою доскона́лу.
Ta qasse hai neko bays, ta ha biita bolla dashshe hayssa yootizay ta uhaaththaaysi isttan polistana mala gada yootays.
14 Я їм дав Твоє слово, але світ їх знена́видів, бо вони не від світу, як і Я не від світу.
Tani ne qaala isttas immadis, tani ha biita asa ginddoonttaysa mala isttika ha biita asi gidetena, hessa gish ha biita asay istta ixxides.
15 Не благаю, щоб Ти їх зо світу забрав, але щоб зберіг їх від злого.
Ne istta iittape nagana mala ta nena wossays attin ne istta ha biitafe denththa efana mala nena wossike.
16 Не від світу вони, як і Я не від світу.
Tani biita asi gidonttaysa mala isttika ha biita asii gidetena.
17 Освяти Ти їх правдою! Твоє слово — то правда.
Ne istta ne tuman nes shaaka, ne qaalayka tumu qaala.
18 Як на світ Ти послав Мене, так і Я на світ послав їх.
Ne tana ha biita kittoysaththo taka istta biita bolla kittadis.
19 А за них Я посвячую в жертву Само́го Себе, щоб освячені правдою стали й вони.
Istt tumape nes duma ass gidida mala tanika tana istta gish dummasays.
20 Та не тільки за них Я благаю, а й за тих, що ради їхнього сло́ва ввірують у Мене,
Istta qaala marikatetha tana ammananayta gishshara ta nena wossays attin ta nena istta gish xalala wossike.
21 щоб були всі одно: як Ти, Отче, в Мені, а Я — у Тобі, щоб одно́ були в Нас і вони, — щоб увірував світ, що Мене Ти послав.
Ta wossizay istti wurikka issino gidana malasiko, ta aawawu qasseka ne tanan diza mala nunan gidana malane ne tana kittidaysa ha derey ne ammanana mala wossays.
22 А ту славу, що дав Ти Мені, Я їм передав, щоб єдине були, як єдине і Ми.
Nunii nu garssan issno gidida mala isttika ba garssan issino gidana mala ne tas ida boncho taka isttas immadis.
23 Я — у них, а Ти — у Мені, щоб були́ досконалі в одно, і щоб пізнав світ, що послав Мене Ти, і що їх полюбив Ти, як Мене полюбив.
Ta wossizay sttan, neka tanan gidida mala isttika kumethth issino gidana malako, qasseka neni tana kittda mlane tana ne siqqida mala isttaka ne siqqidaysa dere asay erranasiko.
24 Бажаю Я, Отче, щоб і ті, кого дав Ти Мені, там зо Мною були́, де знахо́джуся Я, щоб бачили славу Мою, яку дав Ти Мені, — бо Ти полюбив Мене перше закла́дин світу.
“ta aawawu! ne tana haysi biitayne saloy medhdhistanape kase dossida gish ne tas immidaa ta bonchoza istti beeyana mala hayta ne tas immidaytka ta dizasoon anara dana mala dossays.
25 Отче Праведний! Хоча́ не пізнав Тебе світ, та пізнав Тебе Я. І пізнали вони, що послав Мене Ти.
Xiillo gidida ta aawawu! nena derey erribeyna, ta gidiko nena errays, haytka ne ana kittdaysa errida.
26 Я ж Ім'я Твоє́ їм об'явив й об'явля́тиму, щоб любов, що Ти нею Мене полюбив, була́ в них, а Я в них!“
Ne tana siqqida siqqooy isttan gidana malane taka isttan gidana mala isttine nena errana mala ooththadis, qasseka istti errana malaka oohthana.”
