Від Івана 17
1 По мові оцій Ісус очі Свої звів до неба й промовив: „Прийшла, Отче, година, — прослав Сина Свого, щоб і Син Твій прославив Тебе,
These words spoke Jesus, and lifted up his eyes to heaven, and said, Father, the hour is come; glorify thy Son, that thy Son also may glorify thee:
2 бо Ти дав Йому вла́ду над тілом усяким, щоб Він дав життя вічне всім їм, яких дав Ти Йому. (aiōnios g166)
As thou hast given him power over all flesh, that he should give eternal life to as many as thou hast given him. (aiōnios g166)
3 Життя ж вічне — це те, щоб пізнали Тебе, єдиного Бога правдивого, та Ісуса Христа, що послав Ти Його. (aiōnios g166)
And this is life eternal, that they may know thee the only true God, and Jesus Christ, whom thou hast sent. (aiōnios g166)
4 Я прославив Тебе на землі, — доверши́в Я те ді́ло, що Ти дав Мені ви́конати.
I have glorified thee on the earth: I have finished the work which thou gavest me to do.
5 І тепер прослав, Отче, Мене Сам у Себе тією славою, яку в Тебе Я мав, поки світ не постав.
And now, O Father, glorify thou me with thy own self with the glory which I had with thee before the world was.
6 Я Ім'я́ Твоє виявив лю́дям, що Мені Ти із світу їх дав. Твоїми були вони, і Ти дав їх Мені, і вони зберегли́ Твоє слово.
I have manifested thy name to the men whom thou gavest to me out of the world: thine they were, and thou gavest them to me; and they have kept thy word.
7 Тепер пізнали вони, що все те, що Ти Мені дав, від Тебе похо́дить,
Now they have known that all things whatever thou hast given me are from thee.
8 бо слова́, що дав Ти Мені, Я їм передав, — і вони прийняли й зрозуміли правдиво, що Я вийшов від Тебе, і ввірували, що послав Ти Мене.
For I have given to them the words which thou gavest me; and they have received them, and have known surely that I came from thee, and they have believed that thou didst send me.
9 Я благаю за них. Не за світ Я благаю, а за тих, кого дав Ти Мені, — Твої бо вони!
I pray for them: I pray not for the world, but for them whom thou hast given to me; for they are thine.
10 Усе бо Моє — то Твоє, а Твоє — то Моє, і просла́вивсь Я в них.
And all mine are thine, and thine are mine; and I am glorified in them.
11 І не на світі вже Я, а вони ще на світі, а Я йду до Тебе. Святий Отче, — заховай в Ім'я́ Своє їх, яких дав Ти Мені, щоб як Ми, єдине були!
And now I am no more in the world, but these are in the world, and I come to thee. Holy Father, keep through thy own name those whom thou hast given to me, that they may be one, as we are.
12 Коли з ними на світі Я був, Я беріг їх у Йме́ння Твоє, тих, що дав Ти Мені, і зберіг, і ніхто з них не згинув, крім призна́ченого на загибіль, щоб збуло́ся Писа́ння.
While I was with them in the world, I kept them in thy name: those that thou gavest to me I have kept, and none of them is lost, but the son of perdition; that the scripture might be fulfilled.
13 Тепер же до Тебе Я йду, але це говорю́ Я на світі, щоб мали вони в собі радість Мою доскона́лу.
And now I come to thee; and these things I speak in the world, that they may have my joy fulfilled in themselves.
14 Я їм дав Твоє слово, але світ їх знена́видів, бо вони не від світу, як і Я не від світу.
I have given to them thy word; and the world hath hated them, because they are not of the world, even as I am not of the world.
15 Не благаю, щоб Ти їх зо світу забрав, але щоб зберіг їх від злого.
I pray not that thou shouldest take them out of the world, but that thou shouldest keep them from the evil.
16 Не від світу вони, як і Я не від світу.
They are not of the world, even as I am not of the world.
17 Освяти Ти їх правдою! Твоє слово — то правда.
Sanctify them through thy truth: thy word is truth.
18 Як на світ Ти послав Мене, так і Я на світ послав їх.
As thou hast sent me into the world, even so have I also sent them into the world.
19 А за них Я посвячую в жертву Само́го Себе, щоб освячені правдою стали й вони.
And for their sakes I sanctify myself, that they also may be sanctified through the truth.
20 Та не тільки за них Я благаю, а й за тих, що ради їхнього сло́ва ввірують у Мене,
Neither pray I for these alone, but for them also who shall believe on me through their word;
21 щоб були всі одно: як Ти, Отче, в Мені, а Я — у Тобі, щоб одно́ були в Нас і вони, — щоб увірував світ, що Мене Ти послав.
That they all may be one; as thou, Father, art in me, and I in thee, that they also may be one in us: that the world may believe that thou hast sent me.
22 А ту славу, що дав Ти Мені, Я їм передав, щоб єдине були, як єдине і Ми.
And the glory which thou gavest to me I have given to them; that they may be one, even as we are one:
23 Я — у них, а Ти — у Мені, щоб були́ досконалі в одно, і щоб пізнав світ, що послав Мене Ти, і що їх полюбив Ти, як Мене полюбив.
I in them, and thou in me, that they may be made perfect in one; and that the world may know that thou hast sent me, and hast loved them, as thou hast loved me.
24 Бажаю Я, Отче, щоб і ті, кого дав Ти Мені, там зо Мною були́, де знахо́джуся Я, щоб бачили славу Мою, яку дав Ти Мені, — бо Ти полюбив Мене перше закла́дин світу.
Father, I will that they also, whom thou hast given to me, be with me where I am; that they may behold my glory, which thou hast given to me: for thou didst love me before the foundation of the world.
25 Отче Праведний! Хоча́ не пізнав Тебе світ, та пізнав Тебе Я. І пізнали вони, що послав Мене Ти.
O righteous Father, the world hath not known thee: but I have known thee, and these have known that thou hast sent me.
26 Я ж Ім'я Твоє́ їм об'явив й об'явля́тиму, щоб любов, що Ти нею Мене полюбив, була́ в них, а Я в них!“
And I have declared to them thy name, and will declare it: that the love which thou hast loved me may be in them, and I in them.
