< Від Івана 17 >
1 По мові оцій Ісус очі Свої звів до неба й промовив: „Прийшла, Отче, година, — прослав Сина Свого, щоб і Син Твій прославив Тебе,
Jesus said these things, and then, lifting up his eyes toward heaven, he said: “Father, the hour has arrived: glorify your Son, so that your Son may glorify you,
2 бо Ти дав Йому вла́ду над тілом усяким, щоб Він дав життя вічне всім їм, яких дав Ти Йому. (aiōnios )
just as you have given authority over all flesh to him, so that he may give eternal life to all those whom you have given to him. (aiōnios )
3 Життя ж вічне — це те, щоб пізнали Тебе, єдиного Бога правдивого, та Ісуса Христа, що послав Ти Його. (aiōnios )
And this is eternal life: that they may know you, the only true God, and Jesus Christ, whom you have sent. (aiōnios )
4 Я прославив Тебе на землі, — доверши́в Я те ді́ло, що Ти дав Мені ви́конати.
I have glorified you on earth. I have completed the work that you gave me to accomplish.
5 І тепер прослав, Отче, Мене Сам у Себе тією славою, яку в Тебе Я мав, поки світ не постав.
And now Father, glorify me within yourself, with the glory that I had with you before the world ever was.
6 Я Ім'я́ Твоє виявив лю́дям, що Мені Ти із світу їх дав. Твоїми були вони, і Ти дав їх Мені, і вони зберегли́ Твоє слово.
I have manifested your name to the men whom you have given to me from the world. They were yours, and you gave them to me. And they have kept your word.
7 Тепер пізнали вони, що все те, що Ти Мені дав, від Тебе похо́дить,
Now they realize that all the things that you have given me are from you.
8 бо слова́, що дав Ти Мені, Я їм передав, — і вони прийняли й зрозуміли правдиво, що Я вийшов від Тебе, і ввірували, що послав Ти Мене.
For I have given them the words that you gave to me. And they have accepted these words, and they have truly understood that I went forth from you, and they have believed that you sent me.
9 Я благаю за них. Не за світ Я благаю, а за тих, кого дав Ти Мені, — Твої бо вони!
I pray for them. I do not pray for the world, but for those whom you have given to me. For they are yours.
10 Усе бо Моє — то Твоє, а Твоє — то Моє, і просла́вивсь Я в них.
And all that is mine is yours, and all that is yours is mine, and I am glorified in this.
11 І не на світі вже Я, а вони ще на світі, а Я йду до Тебе. Святий Отче, — заховай в Ім'я́ Своє їх, яких дав Ти Мені, щоб як Ми, єдине були!
And though I am not in the world, these are in the world, and I am coming to you. Father most holy, preserve them in your name, those whom you have given to me, so that they may be one, even as we are one.
12 Коли з ними на світі Я був, Я беріг їх у Йме́ння Твоє, тих, що дав Ти Мені, і зберіг, і ніхто з них не згинув, крім призна́ченого на загибіль, щоб збуло́ся Писа́ння.
While I was with them, I preserved them in your name. I have guarded those whom you have given to me, and not one of them is lost, except the son of perdition, so that the Scripture may be fulfilled.
13 Тепер же до Тебе Я йду, але це говорю́ Я на світі, щоб мали вони в собі радість Мою доскона́лу.
And now I am coming to you. But I am speaking these things in the world, so that they may have the fullness of my joy within themselves.
14 Я їм дав Твоє слово, але світ їх знена́видів, бо вони не від світу, як і Я не від світу.
I have given them your word, and the world has hated them. For they are not of the world, just as I, too, am not of the world.
15 Не благаю, щоб Ти їх зо світу забрав, але щоб зберіг їх від злого.
I am not praying that you would take them out of the world, but that you would preserve them from evil.
16 Не від світу вони, як і Я не від світу.
They are not of the world, just as I also am not of the world.
17 Освяти Ти їх правдою! Твоє слово — то правда.
Sanctify them in truth. Your word is truth.
18 Як на світ Ти послав Мене, так і Я на світ послав їх.
Just as you have sent me into the world, I also have sent them into the world.
19 А за них Я посвячую в жертву Само́го Себе, щоб освячені правдою стали й вони.
And it is for them that I sanctify myself, so that they, too, may be sanctified in truth.
20 Та не тільки за них Я благаю, а й за тих, що ради їхнього сло́ва ввірують у Мене,
But I am not praying for them only, but also for those who through their word shall believe in me.
21 щоб були всі одно: як Ти, Отче, в Мені, а Я — у Тобі, щоб одно́ були в Нас і вони, — щоб увірував світ, що Мене Ти послав.
So may they all be one. Just as you, Father, are in me, and I am in you, so also may they be one in us: so that the world may believe that you have sent me.
22 А ту славу, що дав Ти Мені, Я їм передав, щоб єдине були, як єдине і Ми.
And the glory that you have given to me, I have given to them, so that they may be one, just as we also are one.
23 Я — у них, а Ти — у Мені, щоб були́ досконалі в одно, і щоб пізнав світ, що послав Мене Ти, і що їх полюбив Ти, як Мене полюбив.
I am in them, and you are in me. So may they be perfected as one. And may the world know that you have sent me and that you have loved them, just as you have also loved me.
24 Бажаю Я, Отче, щоб і ті, кого дав Ти Мені, там зо Мною були́, де знахо́джуся Я, щоб бачили славу Мою, яку дав Ти Мені, — бо Ти полюбив Мене перше закла́дин світу.
Father, I will that where I am, those whom you have given to me may also be with me, so that they may see my glory which you have given to me. For you loved me before the founding of the world.
25 Отче Праведний! Хоча́ не пізнав Тебе світ, та пізнав Тебе Я. І пізнали вони, що послав Мене Ти.
Father most just, the world has not known you. But I have known you. And these have known that you sent me.
26 Я ж Ім'я Твоє́ їм об'явив й об'явля́тиму, щоб любов, що Ти нею Мене полюбив, була́ в них, а Я в них!“
And I have made known your name to them, and I will make it known, so that the love in which you have loved me may be in them, and so that I may be in them.”