Від Івана 14
1 Неха́й серце вам не тривожиться! Віруйте в Бога, і в Мене віруйте!
Let not your heart be troubled: ye believe in God, believe also in me.
2 Багато осе́ль у домі Мого Отця; а коли б то не так, то сказав би Я вам, що йду приготува́ти місце для вас?
In my Father’s house are many mansions; if it were not so, I would have told you; for I go to prepare a place for you.
3 А коли́ відійду́ й приготу́ю вам місце, Я зно́ву прийду́ й заберу́ вас до Себе, щоб де Я — були й ви.
And if I go and prepare a place for you, I come again, and will receive you unto myself; that where I am, [there] ye may be also.
4 А куди Я йду — дорогу ви знаєте“.
And whither I go, ye know the way.
5 Говорить до Нього Хома́: „Ми не знаємо, Господи, куди йдеш; як же можемо знати дорогу?“
Thomas saith unto him, Lord, we know not whither thou goest; how know we the way?
6 Промовляє до нього Ісус: „Я — дорога, і правда, і життя. До Отця не приходить ніхто, якщо не через Мене.
Jesus saith unto him, I am the way, and the truth, and the life: no one cometh unto the Father, but by me.
7 Коли б то були ви пізна́ли Мене, ви пізнали були б і Мого Отця. Відтепе́р Його знаєте ви, і Його бачили“.
If ye had known me, ye would have known my Father also: from henceforth ye know him, and have seen him.
8 Говорить до Нього Пилип: „Господи, покажи нам Отця, — і ви́стачить нам“!
Philip saith unto him, Lord, shew us the Father, and it sufficeth us.
9 Промовляє до нього Ісус: „Стільки ча́су Я з вами, ти ж не знаєш, Пилипе, Мене? Хто бачив Мене, той бачив Отця, то як же ти кажеш: „Покажи нам Отця?“
Jesus saith unto him, Have I been so long time with you, and dost thou not know me, Philip? he that hath seen me hath seen the Father; how sayest thou, Shew us the Father?
10 Чи не віруєш ти, що Я — в Отці, а Отець — у Мені? Слова́, що Я вам говорю́, говорю не від Се́бе, а Отець, що в Мені перебуває, Той чинить діла ті.
Believest thou not that I am in the Father, and the Father in me? the words that I say unto you I speak not from myself: but the Father abiding in me doeth his works.
11 Повірте Мені, що Я — в Отці, а Отець — у Мені! Коли ж ні, то повірте за вчинки самі.
Believe me that I am in the Father, and the Father in me: or else believe me for the very works’ sake.
12 Поправді, поправді кажу́ вам: Хто вірує в Мене, той учинить діла, які чиню Я, і ще більші від них він учи́нить, бо Я йду до Отця.
Verily, verily, I say unto you, He that believeth on me, the works that I do shall he do also; and greater [works] than these shall he do; because I go unto the Father.
13 І коли що просити ви бу́дете в Іме́ння Моє, те вчиню́, щоб у Сині прославивсь Отець.
And whatsoever ye shall ask in my name, that will I do, that the Father may be glorified in the Son.
14 Коли бу́дете в Мене просити чого в Моє Йме́ння, то вчиню́.
If ye shall ask me anything in my name, that will I do.
15 Якщо Ви Мене любите, — Мої заповіді зберігайте!
If ye love me, ye will keep my commandments.
And I will pray the Father, and he shall give you another Comforter, that he may be with you for ever, (aiōn g165)
17 Духа правди, що Його світ прийняти не може, бо не бачить Його та не знає Його. Його знаєте ви, бо при вас перебува́є, і в вас буде Він.
[even] the Spirit of truth: whom the world cannot receive; for it beholdeth him not, neither knoweth him: ye know him; for he abideth with you, and shall be in you.
18 Я не кину вас си́ротами, — Я прибу́ду до вас!
I will not leave you desolate: I come unto you.
19 Ще недовго, і вже світ Мене не побачить, але ви́ Мене бачити бу́дете, бо живу Я — і ви жити бу́дете!
Yet a little while, and the world beholdeth me no more; but ye behold me: because I live, ye shall live also.
20 Того дня пізна́єте ви, що в Своїм Я Отці, а ви в Мені, і Я в вас.
In that day ye shall know that I am in my Father, and ye in me, and I in you.
21 Хто заповіді Мої має та їх зберігає, той любить Мене. А хто любить Мене, то полюбить його Мій Отець, і Я полюблю́ Його, і об'явлюсь йому Сам“.
He that hath my commandments, and keepeth them, he it is that loveth me: and he that loveth me shall be loved of my Father, and I will love him, and will manifest myself unto him.
22 Запитує Юда, не Іскаріотський, Його: „Що то, Господи, що Ти нам об'явитися маєш, а не світові?“
Judas (not Iscariot) saith unto him, Lord, what is come to pass that thou wilt manifest thyself unto us, and not unto the world?
23 Ісус відповів і до нього сказав: „Як хто любить Мене, той слово Моє берегти́ме, і Отець Мій полюбить його, і Ми при́йдемо до нього, і оселю закладе́мо в нього.
Jesus answered and said unto him, If a man love me, he will keep my word: and my Father will love him, and we will come unto him, and make our abode with him.
24 Хто не любить Мене, той не береже́ Моїх слів. А слово, що чуєте ви, не Моє, а Отця, що послав Мене.
He that loveth me not keepeth not my words: and the word which ye hear is not mine, but the Father’s who sent me.
25 Говорив це Я вам, бувши з вами.
These things have I spoken unto you, while [yet] abiding with you.
26 Утіши́тель же, Дух Святий, що Його Отець пошле в Ім'я́ Моє, Той навчить вас усього, і пригадає вам усе, що Я вам говорив.
But the Comforter, [even] the Holy Spirit, whom the Father will send in my name, he shall teach you all things, and bring to your remembrance all that I said unto you.
27 Зоставляю вам мир, мир Свій вам даю! Я даю вам не так, як дає світ. Серце ваше нехай не триво́житься, ані не лякається!
Peace I leave with you; my peace I give unto you: not as the world giveth, give I unto you. Let not your heart be troubled, neither let it be fearful.
28 Чули ви, що Я вам говори́в: „Я відхо́джу, і вернуся до вас“. Якби́ ви любили Мене, то ви б ті́шилися, що Я йду до Отця, — бо більший за Мене Отець.
Ye heard how I said to you, I go away, and I come unto you. If ye loved me, ye would have rejoiced, because I go unto the Father: for the Father is greater than I.
29 І тепер Я сказав вам, передніше, ніж сталося, щоб ви вірували, коли станеться.
And now I have told you before it come to pass, that, when it is come to pass, ye may believe.
30 Небагато вже Я говори́тиму з вами, бо надхо́дить князь світу цього, а в Мені він нічого не має,
I will no more speak much with you, for the prince of the world cometh: and he hath nothing in me;
31 та щоб світ зрозумів, що люблю́ Я Отця, і як Отець наказав Мені, так роблю́. Уставайте, — ходім звідсіля́!
but that the world may know that I love the Father, and as the Father gave me commandment, even so I do. Arise, let us go hence.
