< Від Івана 14 >

1 Неха́й серце вам не тривожиться! Віруйте в Бога, і в Мене віруйте!
ⲁ̅ⲙⲡⲣⲧⲣⲉⲡⲉⲧⲛϩⲏⲧ ϣⲧⲟⲣⲧⲣ ⲡⲓⲥⲧⲉⲩⲉ ⲉⲡⲛⲟⲩⲧⲉ ⲁⲩⲱ ⲛⲧⲉⲧⲛⲡⲓⲥⲧⲉⲩⲉ ⲉⲣⲟⲉⲓ
2 Багато осе́ль у домі Мого Отця; а коли б то не так, то сказав би Я вам, що йду приготува́ти місце для вас?
ⲃ̅ⲟⲩⲛ ϩⲁϩ ⲙⲙⲁ ⲛϣⲱⲡⲉ ϩⲙ ⲡⲏⲓ ⲙⲡⲁⲓⲱⲧ ⲉⲛⲉ ⲙⲙⲟⲛ ⲛⲉⲓⲛⲁϫⲟⲟⲥ ⲛⲏⲧⲛ ⲡⲉ ϫⲉ ϯⲛⲁⲃⲱⲕ ⲉⲥⲃⲧⲉ ⲟⲩⲙⲁ ⲛⲏⲧⲛ
3 А коли́ відійду́ й приготу́ю вам місце, Я зно́ву прийду́ й заберу́ вас до Себе, щоб де Я — були й ви.
ⲅ̅ⲁⲩⲱ ⲟⲛ ⲉⲓϣⲁⲛⲃⲱⲕ ⲧⲁⲥⲃⲧⲉ ⲟⲩⲙⲁ ⲛⲏⲧⲛ ϯⲛⲏⲩ ⲟⲛ ⲧⲁϫⲓⲧⲏⲩⲧⲛ ϣⲁⲣⲟⲉⲓ ϫⲉⲕⲁⲥ ⲡⲙⲁ ⲁⲛⲟⲕ ⲉϯⲙⲙⲟϥ ⲉⲧⲉⲧⲛⲉϣⲱⲡⲉ ϩⲱⲧⲧⲏⲩⲧⲛ ⲙⲙⲁⲩ
4 А куди Я йду — дорогу ви знаєте“.
ⲇ̅ⲁⲩⲱ ⲡⲙⲁ ⲁⲛⲟⲕ ⲉϯⲛⲁ ⲉⲣⲟϥ ⲧⲉⲧⲛⲥⲟⲟⲩⲛ ⲛⲧⲉϩⲓⲏ
5 Говорить до Нього Хома́: „Ми не знаємо, Господи, куди йдеш; як же можемо знати дорогу?“
ⲉ̅ⲡⲉϫⲉ ⲑⲱⲙⲁⲥ ⲛⲁϥ ϫⲉ ⲡϫⲟⲉⲓⲥ ⲛⲧⲛⲥⲟⲟⲩⲛ ⲁⲛ ϫⲉ ⲉⲕⲛⲁ ⲉⲧⲱⲛ ⲛⲁϣ ⲛϩⲉ ⲧⲛⲛⲁϣ ⲥⲟⲩⲛ ⲧⲉϩⲓⲏ
6 Промовляє до нього Ісус: „Я — дорога, і правда, і життя. До Отця не приходить ніхто, якщо не через Мене.
ⲋ̅ⲡⲉϫⲁϥ ⲛⲁϥ ⲛϭⲓ ⲓⲥ ϫⲉ ⲁⲛⲟⲕ ⲧⲉ ⲧⲉϩⲓⲏ ⲁⲩⲱ ⲧⲙⲉ ⲁⲩⲱ ⲡⲱⲛϩ ⲙⲛ ⲗⲁⲁⲩ ⲛⲏⲩ ϣⲁ ⲡⲓⲱⲧ ⲉⲓⲙⲏⲧⲓ ⲉⲃⲟⲗ ϩⲓⲧⲟⲟⲧ
7 Коли б то були ви пізна́ли Мене, ви пізнали були б і Мого Отця. Відтепе́р Його знаєте ви, і Його бачили“.
ⲍ̅ⲉϣϫⲉ ⲁⲧⲉⲧⲛⲥⲟⲩⲱⲛⲧ ⲧⲉⲧⲛⲁⲥⲟⲩⲛ ⲡⲁⲕⲉⲓⲱⲧ ⲁⲩⲱ ϫⲓⲛ ⲧⲉⲛⲟⲩ ⲧⲉⲧⲛⲥⲟⲟⲩⲛ ⲙⲙⲟϥ ⲁⲩⲱ ⲁⲧⲉⲧⲛⲛⲁⲩ ⲉⲣⲟϥ
8 Говорить до Нього Пилип: „Господи, покажи нам Отця, — і ви́стачить нам“!
ⲏ̅ⲡⲉϫⲉ ⲫⲓⲗⲓⲡⲡⲟⲥ ⲛⲁϥ ϫⲉ ⲡϫⲟⲉⲓⲥ ⲙⲁⲧⲥⲁⲃⲟⲛ ⲉⲡⲉⲕⲉⲓⲱⲧ ⲁⲩⲱ ϩⲱ ⲉⲣⲟⲛ
9 Промовляє до нього Ісус: „Стільки ча́су Я з вами, ти ж не знаєш, Пилипе, Мене? Хто бачив Мене, той бачив Отця, то як же ти кажеш: „Покажи нам Отця?“
ⲑ̅ⲡⲉϫⲉ ⲓⲥ ⲛⲁϥ ϫⲉ ⲡⲉⲉⲓⲟⲩⲟⲓϣ ⲧⲏⲣϥ ϯⲛⲙⲙⲏⲧⲛ ⲁⲩⲱ ⲙⲡⲕⲥⲟⲩⲱⲛⲧ ⲫⲓⲗⲓⲡⲡⲉ ⲡⲉⲛⲧⲁϥⲛⲁⲩ ⲉⲣⲟⲓ ⲁϥⲛⲁⲩ ⲉⲡⲓⲱⲧ ⲁⲩⲱ ⲛⲧⲟⲕ ⲛⲁϣ ⲛϩⲉ ⲕϫⲱ ⲙⲙⲟⲥ ϫⲉ ⲙⲁⲧⲥⲁⲃⲟⲛ ⲉⲡⲉⲕⲓⲱⲧ
10 Чи не віруєш ти, що Я — в Отці, а Отець — у Мені? Слова́, що Я вам говорю́, говорю не від Се́бе, а Отець, що в Мені перебуває, Той чинить діла ті.
ⲓ̅ⲛⲅⲡⲓⲥⲧⲉⲩⲉ ⲁⲛ ϫⲉ ⲁⲛⲟⲕ ϯϩⲙ ⲡⲁⲓⲱⲧ ⲁⲩⲱ ⲡⲁⲓⲱⲧ ⲛϩⲏⲧ ⲛϣⲁϫⲉ ⲁⲛⲟⲕ ⲉϯϫⲱ ⲙⲙⲟⲟⲩ ⲛⲏⲧⲛ ⲛⲉⲓϫⲱ ⲙⲙⲟⲟⲩ ⲁⲛ ϩⲁⲣⲟⲓ ⲙⲁⲩⲁⲁⲧ ⲡⲁⲓⲱⲧ ⲇⲉ ⲉⲧϣⲟⲟⲡ ⲛϩⲏⲧϥⲓⲣⲉ ⲛⲛⲉϥϩⲃⲏⲩⲉ
11 Повірте Мені, що Я — в Отці, а Отець — у Мені! Коли ж ні, то повірте за вчинки самі.
ⲓ̅ⲁ̅ⲡⲓⲥⲧⲉⲩⲉ ⲉⲛⲁⲓ ϫⲉ ⲁⲛⲟⲕ ϯϩⲙ ⲡⲁⲓⲱⲧ ⲁⲩⲱ ⲡⲁⲓⲱⲧ ⲛϩⲏⲧ ⲉϣϫⲉ ⲙⲙⲟⲛ ⲡⲓⲥⲧⲉⲩⲉ ⲉⲛⲉϥϩⲃⲏⲩⲉ
12 Поправді, поправді кажу́ вам: Хто вірує в Мене, той учинить діла, які чиню Я, і ще більші від них він учи́нить, бо Я йду до Отця.
ⲓ̅ⲃ̅ϩⲁⲙⲏⲛ ϩⲁⲙⲏⲛ ϯϫⲱ ⲙⲙⲟⲥ ⲛⲏⲧⲛ ϫⲉ ⲡⲉⲧⲡⲓⲥⲧⲉⲩⲉ ⲉⲣⲟⲉⲓ ⲛⲉϩⲃⲏⲩⲉ ⲉϯⲉⲓⲣⲉ ⲙⲙⲟⲟⲩ ⲡⲏ ϩⲱⲱϥ ⲟⲛ ⲛⲁⲁⲁⲩ ⲁⲩⲱ ϥⲛⲁⲣ ⲛⲉⲧⲛⲁⲁⲁⲩ ⲉⲣⲟⲟⲩ ϫⲉ ⲁⲛⲟⲕ ⲉⲉⲓⲛⲁⲃⲱⲕ ϣⲁ ⲡⲁⲓⲱⲧ
13 І коли що просити ви бу́дете в Іме́ння Моє, те вчиню́, щоб у Сині прославивсь Отець.
ⲓ̅ⲅ̅ⲁⲩⲱ ⲡⲉⲧⲉⲧⲛⲁⲁⲓⲧⲓ ⲙⲙⲟϥ ϩⲙ ⲡⲁⲣⲁⲛ ⲡⲁⲓ ϯⲛⲁⲁⲁϥ ϫⲉⲕⲁⲥ ⲉⲣⲉⲡⲓⲱⲧ ϫⲓ ⲉⲟⲩ ϩⲙ ⲡϣⲏⲣⲉ
14 Коли бу́дете в Мене просити чого в Моє Йме́ння, то вчиню́.
ⲓ̅ⲇ̅ⲉⲧⲉⲧⲛϣⲁⲛⲁⲓⲧⲓ ⲛⲟⲩϩⲱⲃ ϩⲙ ⲡⲁⲣⲁⲛ ⲡⲁⲓ ϯⲛⲁⲁⲁϥ
15 Якщо Ви Мене любите, — Мої заповіді зберігайте!
ⲓ̅ⲉ̅ⲉⲧⲉⲧⲛϣⲁⲙⲉⲣⲓⲧ ⲧⲉⲧⲛⲁϩⲁⲣⲉϩ ⲉⲛⲁⲉⲛⲧⲟⲗⲏ
16 І вблагаю Отця Я, — і Втіши́теля іншого дасть вам, щоб із вами повік перебува́в, — (aiōn g165)
ⲓ̅ⲋ̅ⲁⲩⲱ ⲁⲛⲟⲕ ϩⲱ ϯⲛⲁⲥⲉⲡⲥ ⲡⲓⲱⲧ ⲁⲩⲱ ϥⲛⲁϯ ⲛⲏⲧⲛ ⲛⲕⲉⲡⲁⲣⲁⲕⲗⲏⲧⲟⲥ ϫⲉⲕⲁⲥ ⲉϥⲉϣⲱⲡⲉ ⲛⲙⲙⲏⲧⲛ ϣⲁ ⲉⲛⲉϩ (aiōn g165)
17 Духа правди, що Його світ прийняти не може, бо не бачить Його та не знає Його. Його знаєте ви, бо при вас перебува́є, і в вас буде Він.
ⲓ̅ⲍ̅ⲡⲉⲡⲛⲁ ⲛⲧⲙⲉ ⲡⲉⲧⲉ ⲙⲙⲛ ϣϭⲟⲙ ⲙⲡⲕⲟⲥⲙⲟⲥ ⲉϫⲓⲧϥ ϫⲉ ⲛϥⲛⲁⲩ ⲉⲣⲟϥ ⲁⲛ ⲟⲩⲇⲉ ⲛϥⲥⲟⲟⲩⲛ ⲙⲙⲟϥ ⲁⲛ ⲛⲧⲱⲧⲛ ⲧⲉⲧⲛⲥⲟⲟⲩⲛ ⲙⲙⲟϥ ϫⲉ ϥⲛⲁϭⲱ ϩⲁⲧⲉⲧⲏⲩⲧⲛ ⲁⲩⲱ ⲛϥϣⲱⲡⲉ ⲛϩⲏⲧⲧⲏⲩⲧⲛ
18 Я не кину вас си́ротами, — Я прибу́ду до вас!
ⲓ̅ⲏ̅ⲛϯⲛⲁⲕⲁⲧⲏⲩⲧⲛ ⲁⲛ ⲉⲧⲉⲧⲛⲟ ⲛⲟⲣⲫⲁⲛⲟⲥ ϯⲛⲏⲩ ϣⲁⲣⲱⲧⲛ
19 Ще недовго, і вже світ Мене не побачить, але ви́ Мене бачити бу́дете, бо живу Я — і ви жити бу́дете!
ⲓ̅ⲑ̅ⲉϯ ⲕⲉⲕⲟⲩⲓ ⲡⲉ ⲁⲩⲱ ⲙⲡⲕⲟⲥⲙⲟⲥ ϭⲉ ⲛⲁⲛⲁⲩ ⲉⲣⲟⲓ ⲁⲛ ⲛⲧⲱⲧⲛ ⲇⲉ ⲧⲉⲧⲛⲁⲛⲁⲩ ⲉⲣⲟⲉⲓ ϫⲉ ⲁⲛⲟⲕ ϯⲟⲛϩ ⲁⲩⲱ ⲛⲧⲱⲧⲛ ϩⲱⲧⲧⲏⲩⲧⲛ ⲧⲉⲧⲛⲁⲱⲛϩ
20 Того дня пізна́єте ви, що в Своїм Я Отці, а ви в Мені, і Я в вас.
ⲕ̅ϩⲙ ⲡⲉϩⲟⲟⲩ ⲉⲧⲙⲙⲁⲩ ⲧⲉⲧⲛⲁⲉⲓⲙⲉ ⲛⲧⲱⲧⲛ ϫⲉ ⲁⲛⲟⲕ ϯϩⲙ ⲡⲁⲓⲱⲧ ⲁⲩⲱ ⲛⲧⲱⲧⲛ ⲧⲉⲧⲛⲛϩⲏⲧ ⲁⲩⲱ ⲁⲛⲟⲕ ⲛϩⲏⲧⲧⲏⲩⲧⲛ
21 Хто заповіді Мої має та їх зберігає, той любить Мене. А хто любить Мене, то полюбить його Мій Отець, і Я полюблю́ Його, і об'явлюсь йому Сам“.
ⲕ̅ⲁ̅ⲡⲉⲧⲉⲩⲛⲧϥ ⲛⲁⲉⲛⲧⲟⲗⲏ ⲁⲩⲱ ⲉⲧⲁⲣⲉϩ ⲉⲣⲟⲟⲩ ⲡⲉⲧⲙⲙⲁⲩ ⲡⲉⲧⲙⲉ ⲙⲙⲟⲓ ⲡⲉⲧⲙⲉ ⲇⲉ ⲙⲙⲟⲓ ⲡⲁⲓⲱⲧ ⲛⲁⲙⲉⲣⲓⲧϥ ⲁⲩⲱ ⲁⲛⲟⲕ ϩⲱ ϯⲛⲁⲙⲉⲣⲓⲧϥ ⲁⲩⲱ ϯⲛⲁⲟⲩⲟⲛϩⲧ ⲛⲁϥ ⲉⲃⲟⲗ
22 Запитує Юда, не Іскаріотський, Його: „Що то, Господи, що Ти нам об'явитися маєш, а не світові?“
ⲕ̅ⲃ̅ⲡⲉϫⲉ ⲓⲟⲩⲇⲁⲥ ⲡⲕⲁⲛⲁⲛⲓⲧⲏⲥ ⲛⲁϥ ϫⲉ ⲡϫⲟⲉⲓⲥ ⲉⲧⲃⲉ ⲟⲩ ⲉⲕⲛⲁⲟⲩⲟⲛϩⲕ ⲛⲁⲛ ⲉⲃⲟⲗ ⲁⲩⲱ ⲛⲅⲧⲙⲟⲩⲟⲛϩⲕ ⲉⲃⲟⲗ ⲙⲡⲕⲟⲥⲙⲟⲥ
23 Ісус відповів і до нього сказав: „Як хто любить Мене, той слово Моє берегти́ме, і Отець Мій полюбить його, і Ми при́йдемо до нього, і оселю закладе́мо в нього.
ⲕ̅ⲅ̅ⲁⲓⲥ ⲟⲩⲱϣⲃ ⲡⲉϫⲁϥ ⲛⲁϥ ϫⲉ ⲉⲣϣⲁ ⲟⲩⲁ ⲙⲉⲣⲓⲧ ϥⲛⲁϩⲁⲣⲉϩ ⲉⲡⲁϣⲁϫⲉ ⲁⲩⲱ ⲡⲁⲓⲱⲧ ⲛⲁⲙⲉⲣⲓⲧϥ ⲁⲩⲱ ⲧⲛⲛⲏⲩ ϣⲁⲣⲟϥ ⲛⲧⲛⲧⲁⲙⲓⲟ ⲛⲁⲛ ⲛⲟⲩⲙⲁ ⲛϣⲱⲡⲉ ϩⲁϩⲧⲏϥ
24 Хто не любить Мене, той не береже́ Моїх слів. А слово, що чуєте ви, не Моє, а Отця, що послав Мене.
ⲕ̅ⲇ̅ⲡⲉⲧⲉⲛϥⲙⲉ ⲁⲛ ⲙⲙⲟⲓ ⲛϥⲛⲁϩⲁⲣⲉϩ ⲁⲛ ⲉⲡⲁϣⲁϫⲉ ⲁⲩⲱ ⲡϣⲁϫⲉ ⲉⲧⲉⲧⲛⲥⲱⲧⲙ ⲉⲣⲟϥ ⲙⲡⲱⲓ ⲁⲛ ⲡⲉ ⲁⲗⲗⲁ ⲡⲁ ⲡⲁⲓⲱⲧ ⲉⲛⲧⲁϥⲧⲁⲟⲩⲟⲓ ⲡⲉ
25 Говорив це Я вам, бувши з вами.
ⲕ̅ⲉ̅ⲛⲁⲓ ⲁⲓϫⲟⲟⲩ ⲛⲏⲧⲛ ⲉⲓϣⲟⲟⲡ ϩⲁϩⲧⲛⲧⲏⲩⲧⲛ
26 Утіши́тель же, Дух Святий, що Його Отець пошле в Ім'я́ Моє, Той навчить вас усього, і пригадає вам усе, що Я вам говорив.
ⲕ̅ⲋ̅ϩⲟⲧⲁⲛ ⲇⲉ ⲉϥϣⲁⲛⲉⲓ ⲛϭⲓ ⲡⲡⲁⲣⲁⲕⲗⲏⲧⲟⲥ ⲡⲉⲡⲛⲁ ⲉⲧⲟⲩⲁⲁⲃ ⲡⲉⲧⲉⲣⲉⲡⲓⲱⲧ ⲛⲁⲧⲛⲛⲟⲟⲩϥ ϩⲙ ⲡⲁⲣⲁⲛ ⲡⲉⲧⲙⲙⲁⲩ ⲛⲁⲧⲥⲁⲃⲉ ⲧⲏⲩⲧⲛ ⲉϩⲱⲃ ⲛⲓⲙ ⲁⲩⲱ ⲛϥⲧⲣⲉⲧⲛⲣ ⲡⲙⲉⲩⲉ ⲛϣⲁϫⲉ ⲛⲓⲙ ⲉⲛⲧⲁⲓϫⲟⲟⲩ ⲛⲏⲧⲛ
27 Зоставляю вам мир, мир Свій вам даю! Я даю вам не так, як дає світ. Серце ваше нехай не триво́житься, ані не лякається!
ⲕ̅ⲍ̅ϯⲕⲱ ⲛⲏⲧⲛ ⲛⲟⲩⲉⲓⲣⲏⲛⲏ ⲧⲁⲉⲓⲣⲏⲛⲏ ⲉⲧⲉ ⲧⲱⲉⲓ ⲧⲉ ϯϯ ⲙⲙⲟⲥ ⲛⲏⲧⲛ ⲛⲕⲁⲧⲁ ⲑⲉ ⲁⲛ ⲉϣⲁⲣⲉⲡⲕⲟⲥⲙⲟⲥ ϯ ⲁⲛⲟⲕ ⲉⲓϯ ⲛⲏⲧⲛ ⲙⲡⲣⲧⲣⲉ ⲡⲉⲧⲛϩⲏⲧ ϣⲧⲟⲣⲧⲣ ⲟⲩⲇⲉ ⲙⲡⲣⲧⲣⲉϥⲣ ϭⲱⲃ
28 Чули ви, що Я вам говори́в: „Я відхо́джу, і вернуся до вас“. Якби́ ви любили Мене, то ви б ті́шилися, що Я йду до Отця, — бо більший за Мене Отець.
ⲕ̅ⲏ̅ⲁⲧⲉⲧⲛⲥⲱⲧⲙ ϫⲉ ⲁⲓϫⲟⲟⲥ ⲛⲏⲧⲛ ϫⲉ ϯⲛⲁⲃⲱⲕ ⲧⲁⲓ ⲟⲛ ϣⲁⲣⲱⲧⲛ ⲉⲛⲉⲧⲉⲧⲙⲙⲉ ⲙⲙⲟⲓ ⲛⲉⲧⲉⲧⲛⲁⲣⲁϣⲉ ⲡⲉ ϫⲉ ⲉⲉⲓⲛⲁⲃⲱⲕ ϣⲁ ⲡⲓⲱⲧ ϫⲉ ⲡⲁⲓⲱⲧ ⲛⲁⲁⲁϥ ⲉⲣⲟⲓ
29 І тепер Я сказав вам, передніше, ніж сталося, щоб ви вірували, коли станеться.
ⲕ̅ⲑ̅ⲁⲩⲱ ⲧⲉⲛⲟⲩ ⲁⲓϫⲟⲟϥ ⲛⲏⲧⲛ ⲉⲙⲡⲁⲧϥϣⲱⲡⲉ ϫⲉⲕⲁⲥ ⲉϥϣⲁⲛϣⲱⲡⲉ ⲉⲧⲉⲧⲛⲉⲡⲓⲥⲧⲉⲩⲉ
30 Небагато вже Я говори́тиму з вами, бо надхо́дить князь світу цього, а в Мені він нічого не має,
ⲗ̅ⲛϯⲛⲁϫⲉ ϩⲁϩ ϭⲉ ⲁⲛ ⲛϣⲁϫⲉ ⲛⲏⲧⲛ ϥⲛⲏⲩ ⲅⲁⲣ ⲛϭⲓ ⲡⲁⲣⲭⲱⲛ ⲙⲡⲉⲓⲕⲟⲥⲙⲟⲥ ⲁⲩⲱ ⲙⲛⲧϥ ⲗⲁⲁⲩ ϩⲣⲁⲓ ⲛϩⲏⲧ
31 та щоб світ зрозумів, що люблю́ Я Отця, і як Отець наказав Мені, так роблю́. Уставайте, — ходім звідсіля́!
ⲗ̅ⲁ̅ⲁⲗⲗⲁ ϫⲉ ⲉⲣⲉⲡⲕⲟⲥⲙⲟⲥ ⲉⲓⲙⲉ ϫⲉ ϯⲙⲉ ⲙⲡⲁⲓⲱⲧ ⲕⲁⲧⲁ ⲑⲉ ⲉⲛⲧⲁϥϩⲱⲛ ⲉⲧⲟⲟⲧ ⲧⲁⲓ ⲧⲉ ⲑⲉ ⲉϯⲉⲓⲣⲉ ⲙⲙⲟⲥ ⲧⲟⲩⲛⲧⲏⲩⲧⲛ ⲙⲁⲣⲟⲛ ⲉⲃⲟⲗ ϩⲙ ⲡⲉⲓⲙⲁ

< Від Івана 14 >