Від Івана 13
1 Перед святом же Пасхи Ісус, знавши, що настала годи́на Йому́ перейти до Отця з цього світу, полюбивши Своїх, що на світі були́, до кінця полюбив їх.
So si Vngbokunam Pumja aluv loma dwbv loochoyanv alu bv rito. Jisu ninyigv nyiamookua kayupikula okv Abu gvlo vngdwv aaduku vla chintoku. Nw nyiamooku so nw gvbvrinv vdwa alu gv dwkia arwng rungbv paktoku okv nw bunua ataranya alu lobv pakbwngre.
2 Під час же вече́рі, як диявол уже був укинув у серце синові Си́мона — Юді Іскаріотському, щоб він видав Його́,
Jisu la ninyigv lvbwlaksu vdwv dvnam dvla doonyato. Uyudvbv ngv Saimon Iskeriot gv kuunyilo Judas Iskeriot gv haapok lo Jisunyi kubdubv mvnggv nvnv nga lwkro toku.
3 то Ісус, знавши те, що Отець віддав все Йому в руки, і що від Бога прийшов Він, і до Бога відходить,
Jisu Abu ninyia jwkrw mvnwngnga jilwk pvku vla chintoku; nw Pwknvyarnv gvlokv aanv ngv okv Pwknvyarnv gvlo vngtv rikunv vla chintoku.
4 устає від вечері, і здіймає одежу, бере рушника́ й підпері́зується.
Vkvlvgabv hv tvbul lokv dakrap toku, ninyigv agumlo vji a pilin toku, okv vbee vkv leit am puchingsito.
5 Пото́му налив Він води до вмива́льниці, та й зачав обмивати ноги учням, і витирати рушнико́м, що ним був підпере́заний.
Vbvrikunamv nw gamla lo isi mego pwlwkto okv lvbwlaksu vdwgv lvpa vdwa harkak kakrap toku okv ninyigv leit lo puchingnam vbee lokv tipw toku.
6 І підходить до Си́мона Петра, а той каже Йому: „Ти, Господи, ми́тимеш но́ги мені?“
Nw Saimon Pitar gvlo aatoku, Pitar ninyia mintoku, “Ahtu, no ngoogv lvpa nga harkak dubvi?”
7 Ісус відказав і промовив йому: „Що́ Я роблю́, ти не знаєш тепер, але опісля́ зрозумієш“.
Jisu ninyia mirwkto, “No vjak chimare ngo ogugo ridung dunvdw, vbvritola no kokwngnyi chireku.”
8 Говорить до Нього Петро: „Ти повік мені ніг не обмиєш!“Ісус відповів йому: „Коли́ Я не вмию тебе, — ти не матимеш частки зо Мною“. (aiōn g165)
Pitar minbwk toku, “Vdwloka ogubv rijeka no ngoogv lvpa nga harkak maji nvngv!” Jisu minrwkto “Ngo nonugv lvpa nga harkak mabolo, nonu ngoogv lvbwlaksubv rinyu mare.” (aiōn g165)
9 До Нього проказує Си́мон Петро: „Господи, — не самі мої но́ги, а й руки та го́лову!“
Saimon Pitar mirwkto, “Ahtu, ngoogv lvpa mvngchik ka harkak mabv, vbvkubolo! ngoogv laak okv dumpo ngaaka harkak labv!”
10 Ісус каже йому: „Хто обмитий, тільки но́ги обмити потребу́є, бо він чистий увесь. І ви чисті, — та не всі“.
Jisu minto, “Yvv bunudw horsok sokro pvkunv bunu mvnwngngv darwk pvkunv okv bunu atuv harkak sise kaakuma, bunugv lvpa vdwa mwngku. Nonu mvnwngngv darwk pvku—akin gomwng.”
11 Бо Він знав Свого зра́дника, тому то сказав: „Ви чисті не всі“.
Jisu chintoku yvvdw ninyia kubjinv angv; vkvlvgabv nw minto, “Mvnwngngv darwk pvku, akin gomwng.”
12 Коли ж пообмива́в їхні но́ги, і одежу Свою Він надів, засів зно́ву за стіл і промовив до них: „Чи знаєте ви, що́ Я зробив вам?
Jisu bunugv lvpa vdwa harkakro kochingbv nw ninyigv agum gv vji a pilwk sutoku okv ninyigv dooku tvbul lo aakur toku. Nw tvvkato, “Ngo vjak nonua ogugo ripvdw nonu chimpvre?”
13 Ви Мене називаєте: Учитель і Госпо́дь, — і добре ви кажете, бо Я є.
“Nonu nga Ahtu okv Tamsarnv vla mindu, okv si rijwkkv nonu svbv rila, ogulvgavbolo ngo vbv rirungdo.
14 А коли обмив ноги вам Я, Госпо́дь і Вчитель, то повинні й ви один о́дному ноги вмивати.
Ngo, nonugv Ahtu okv Tamsarnv, vjak nonugv lvpa vdwa harkakto. Vbvrikunamv, nonuka, akonv akonvgv lvpa nga harkak minsu laka.
15 Бо то Я вам при́клада дав, щоб і ви те чинили, як Я вам учинив.
Ngo nonua rimurilam jipvnv, nonua ngoogv nonua rinam apiabv rimu dubv vla.
16 Поправді, поправді кажу́ вам: Раб не більший за пана свого́, послане́ць же не більший від того, хто вислав його.
Ngo nonua jvjv nga minjidunv: pakbu hv ninyigv Atua kaiyama dunv, okv jokria nvngv ninyia kanamla vngmunv anga kaiyama dunv.
17 Коли знаєте це, то блаженні ви, якщо таке чините!
Vjak nonu so gv jvjv nga chindu, nonu achialvbv mvngpu reku sum nonu riying bolo!”
18 Не про всіх вас кажу́. Знаю Я, кого вибрав, але щоб збуло́ся Писа́ння: „Хто хліб споживає зо Мною, підняв той на Мене п'яту́ свою!“
“Ngo nonu mvnwngnga mima dunv; ngoogv darnam vdwa ngo chindu. Vbvritola Darwknv Kitaplo minam v jvjvbv rirungre ho mindu, ‘Nyi gunv ngoogv lvkobv dvbam dunv hv nga rinying riru duku.’
19 Уже тепер вам кажу́, перше ніж те настане, щоб як станеться, ви ввірували, що то Я.
So si rilinla ritvmadvbv ngo vjak nonua mincho jidunv, ho nonu mvngjwng reku ‘Ngo Yvvdw Ngo.’
20 Поправді, поправді кажу́ вам: Хто приймає Мого посланця́, той приймає Мене; хто ж приймає Мене, той приймає Того, Хто послав Мене!“
Ngo nonua jvjv nga minjidunv: yvvdw ngoogv kanamla vngmunam akonyi naarwksidunv hv ngam naarwk tadunv; okv yvvdw ngam naarwksidunv hv ngam vngmunv ninyia naarwksitadunv.”
21 Промовивши це, затривожився духом Ісус, і осві́дчив, говорячи: „Поправді, поправді кажу́ вам, що один із вас видасть Мене!“
Jisu sum minro kochingbv, hv achialvbv mvngdwk mvngku lakula okv minlin toku, “Ngo jvjv nga nonua minjidunv: nonugv lokv akonv ngam koa tvduku.”
22 І озиралися учні один на одно́го, непевними бувши, про кого Він каже.
Lwbwlaksu vdwv akonv akonyi kaagap minsuto, achialvbv abwkalo kuma toku yvvnyi mindu nvbvre vla.
23 При столі, при Ісусовім лоні, був один з Його учнів, якого любив Ісус.
Lwbwlaksu akonv, Jisu gv pakyachoknam angv, Jisunyi dochinsinvgo.
24 От цьому кивну́в Си́мон Петро та й шепну́в: „Запитай, — хто б то був, що про нього Він каже?“
Saimon Pitar ninyia lakching ngv chigap lwngchingla mvto okv minto, “Ninyia tvvkato yvvnyi mindu nvbvre.”
25 І, пригорну́вшись до ло́ня Ісусового, той говорить до Нього: „Хто́ це, Господи?“
Vkvlvgabv ho lvbwlaksu angv Jisu gvlo hvngnwkto okv tvvkato, “Ahtu, hv yvvla?”
26 Ісус же відказує: „Це той, кому, умочивши, подам Я куска́“. І, вмочивши куска́, подав синові Си́мона, — Юді Іскаріо́тському!
Jisu mirwkto, “Ngo vtwng mego naala bati lo nwkbok tvvla ninyia jire; hv nyi angv.” Vkvlvgabv nw vtwng patung achukgo naato, um nwkbok toku, okv Saimon Iskeriot gv kuunyilo Judasnyi jitoku.
27 За тим же куско́м тоді в нього ввійшов сатана́. А Ісус йому каже: „Що́ ти робиш — роби швидше“.
Judas vtwng nga dvdanam gula Uyudvbv ngv baapubv nw gvlo aatoku. Jisu ninyi minto, “No ogugo ridung dudw baapubv ritoka!”
28 Але жоден із тих, хто був при столі, того не зрозумів, до чо́го сказав Він йому.
Tvbul lo doonv kvvbi nyi vdwv chimato Jisu ninyia sum ogugbv minpv nvdw.
29 А тому́, що тримав Юда скриньку на гроші, то деякі ду́мали, ніби каже до нього Ісус: „Купи, що потрібно на свято для нас“, або щоб убогим подав що.
Judas morko bvngya nvgobv rikunam lvgabv, lvbwlaksu megonv Jisu ninyia Pumja gv lvgabv ogugo rvvmu tvbv vmalo heemanv vdwa ogugo jimu tvbv vngmupvnv go vla mvngto.
30 А той, узявши кусок хліба, зараз вийшов. Була ж ніч.
Judas vtwng nga naarwksuto okv vjakgobv agumbv lintoku. Ho kanv toku.
31 Тоді, як він вийшов, промовляє Ісус: „Тепер ось просла́вивсь Син Лю́дський, і в Ньому просла́вився Бог.
Judas gv vngro kochingbv, Jisu minto, “Vjak Nyia Kuunyilo gv kai nama kaapa duku; vjak nw gvlokv Pwknvyarnv gv kai nama kaapa duku.
32 Коли в Ньому прославився Бог, то і Його Бог просла́вить у Собі, і зараз прославить Його!
Pwknvyarnv gv kai nammv nw gvlokv kaapa duku nvbolo, vbvrikunamv Pwknvyarnvnyi Nyia Kuunyilo gv kai nama ninyigv lokv kaatamre okv hv vbv vjakgobv rireku.
33 Мої дітоньки, не довго вже бути Мені з вами! Ви шукати Мене будете, але́ — як сказав Я юдеям: „Куди Я йду, туди ви прибути не можете“, — те й вам говорю́ Я тепер.
Ngo gv kuu vdwa, ngo nonua kaigo lvkobv ribam kumare. Nonu nga kaakar reku; vbvritola ngo vjak nonua mindunv ngo oguaingbv Jius nyi kainv vdwa mindudw, ‘Ngo ogolo vngdudw nonu vngnyu mare.’
34 Нову́ заповідь Я вам даю: Любіть один о́дного! Як Я вас полюбив, так любіть один о́дного й ви!
Okv ngo vjak nonua anwnv gamki gaamgo jidunv: ajin anyingnga pakmi sulaka. Ngoogv nonua paknam apiabv, vkvlvgabv nonuno pakmi sulaka,
35 По то́му пізнають усі, що ви учні Мої, як бу́дете мати любов між собою“.
Nonu akonv akonvnga pakmi sibolo, vbvrikunamv nyi mvnwngngv chinreku nonu ngoogv lvbwlaksu v vla.”
36 А Симон Петро Йому каже: „Куди, Господи, ідеш Ти?“Ісус відповів: „Куди Я йду, туди ти́ тепер іти за Мною не можеш, але по́тім ти підеш за Мною“.
Saimon Pitar ninyia tvvkato, “Ahtu, no ogolo vngtv dunv?” Jisu mirwkto, “No vjak vngming gvnyu mare ngoogv vngkulo; vbvritola kokwnglo no nga vngming gvreku!”
37 Говорить до Нього Петро: „Чому, Господи, іти за Тобою тепер я не мо́жу? За Те́бе я душу свою́ покладу́!“
Pitar tvvkato, “Ahtu, ogulvgabv ngo vjak nam vngming gvnyu madubv?” “Ngo noogv lvgabv siso mvngdunv!”
38 Ісус відповідає: За Ме́не покладе́ш ти душу свою́? Поправді, поправді кажу́ Я тобі: Півень не заспіває, як ти тричі зречешся Мене́.
Jisu mirwkto, “No jvjvbv ngoogv lvgabv sidubv mvngpv pvnvre?” Ngo nam jvjv nga minjidunv: rokpuv koktv madvbv no ngam chima vla lvom go minre.
