Від Івана 13
1 Перед святом же Пасхи Ісус, знавши, що настала годи́на Йому́ перейти до Отця з цього світу, полюбивши Своїх, що на світі були́, до кінця полюбив їх.
ନିସ୍ତାରୋତ୍ସୱସ୍ୟ କିଞ୍ଚିତ୍କାଲାତ୍ ପୂର୍ୱ୍ୱଂ ପୃଥିୱ୍ୟାଃ ପିତୁଃ ସମୀପଗମନସ୍ୟ ସମଯଃ ସନ୍ନିକର୍ଷୋଭୂଦ୍ ଇତି ଜ୍ଞାତ୍ୱା ଯୀଶୁରାପ୍ରଥମାଦ୍ ଯେଷୁ ଜଗତ୍ପ୍ରୱାସିଷ୍ୱାତ୍ମୀଯଲୋକେଷ ପ୍ରେମ କରୋତି ସ୍ମ ତେଷୁ ଶେଷଂ ଯାୱତ୍ ପ୍ରେମ କୃତୱାନ୍|
2 Під час же вече́рі, як диявол уже був укинув у серце синові Си́мона — Юді Іскаріотському, щоб він видав Його́,
ପିତା ତସ୍ୟ ହସ୍ତେ ସର୍ୱ୍ୱଂ ସମର୍ପିତୱାନ୍ ସ୍ୱଯମ୍ ଈଶ୍ୱରସ୍ୟ ସମୀପାଦ୍ ଆଗଚ୍ଛଦ୍ ଈଶ୍ୱରସ୍ୟ ସମୀପଂ ଯାସ୍ୟତି ଚ, ସର୍ୱ୍ୱାଣ୍ୟେତାନି ଜ୍ଞାତ୍ୱା ରଜନ୍ୟାଂ ଭୋଜନେ ସମ୍ପୂର୍ଣେ ସତି,
3 то Ісус, знавши те, що Отець віддав все Йому в руки, і що від Бога прийшов Він, і до Бога відходить,
ଯଦା ଶୈତାନ୍ ତଂ ପରହସ୍ତେଷୁ ସମର୍ପଯିତୁଂ ଶିମୋନଃ ପୁତ୍ରସ୍ୟ ଈଷ୍କାରିଯୋତିଯସ୍ୟ ଯିହୂଦା ଅନ୍ତଃକରଣେ କୁପ୍ରୱୃତ୍ତିଂ ସମାର୍ପଯତ୍,
4 устає від вечері, і здіймає одежу, бере рушника́ й підпері́зується.
ତଦା ଯୀଶୁ ର୍ଭୋଜନାସନାଦ୍ ଉତ୍ଥାଯ ଗାତ୍ରୱସ୍ତ୍ରଂ ମୋଚଯିତ୍ୱା ଗାତ୍ରମାର୍ଜନୱସ୍ତ୍ରଂ ଗୃହୀତ୍ୱା ତେନ ସ୍ୱକଟିମ୍ ଅବଧ୍ନାତ୍,
5 Пото́му налив Він води до вмива́льниці, та й зачав обмивати ноги учням, і витирати рушнико́м, що ним був підпере́заний.
ପଶ୍ଚାଦ୍ ଏକପାତ୍ରେ ଜଲମ୍ ଅଭିଷିଚ୍ୟ ଶିଷ୍ୟାଣାଂ ପାଦାନ୍ ପ୍ରକ୍ଷାଲ୍ୟ ତେନ କଟିବଦ୍ଧଗାତ୍ରମାର୍ଜନୱାସସା ମାର୍ଷ୍ଟୁଂ ପ୍ରାରଭତ|
6 І підходить до Си́мона Петра, а той каже Йому: „Ти, Господи, ми́тимеш но́ги мені?“
ତତଃ ଶିମୋନ୍ପିତରସ୍ୟ ସମୀପମାଗତେ ସ ଉକ୍ତୱାନ୍ ହେ ପ୍ରଭୋ ଭୱାନ୍ କିଂ ମମ ପାଦୌ ପ୍ରକ୍ଷାଲଯିଷ୍ୟତି?
7 Ісус відказав і промовив йому: „Що́ Я роблю́, ти не знаєш тепер, але опісля́ зрозумієш“.
ଯୀଶୁରୁଦିତୱାନ୍ ଅହଂ ଯତ୍ କରୋମି ତତ୍ ସମ୍ପ୍ରତି ନ ଜାନାସି କିନ୍ତୁ ପଶ୍ଚାଜ୍ ଜ୍ଞାସ୍ୟସି|
8 Говорить до Нього Петро: „Ти повік мені ніг не обмиєш!“Ісус відповів йому: „Коли́ Я не вмию тебе, — ти не матимеш частки зо Мною“. (aiōn g165)
ତତଃ ପିତରଃ କଥିତୱାନ୍ ଭୱାନ୍ କଦାପି ମମ ପାଦୌ ନ ପ୍ରକ୍ଷାଲଯିଷ୍ୟତି| ଯୀଶୁରକଥଯଦ୍ ଯଦି ତ୍ୱାଂ ନ ପ୍ରକ୍ଷାଲଯେ ତର୍ହି ମଯି ତୱ କୋପ୍ୟଂଶୋ ନାସ୍ତି| (aiōn g165)
9 До Нього проказує Си́мон Петро: „Господи, — не самі мої но́ги, а й руки та го́лову!“
ତଦା ଶିମୋନ୍ପିତରଃ କଥିତୱାନ୍ ହେ ପ୍ରଭୋ ତର୍ହି କେୱଲପାଦୌ ନ, ମମ ହସ୍ତୌ ଶିରଶ୍ଚ ପ୍ରକ୍ଷାଲଯତୁ|
10 Ісус каже йому: „Хто обмитий, тільки но́ги обмити потребу́є, бо він чистий увесь. І ви чисті, — та не всі“.
ତତୋ ଯୀଶୁରୱଦଦ୍ ଯୋ ଜନୋ ଧୌତସ୍ତସ୍ୟ ସର୍ୱ୍ୱାଙ୍ଗପରିଷ୍କୃତତ୍ୱାତ୍ ପାଦୌ ୱିନାନ୍ୟାଙ୍ଗସ୍ୟ ପ୍ରକ୍ଷାଲନାପେକ୍ଷା ନାସ୍ତି| ଯୂଯଂ ପରିଷ୍କୃତା ଇତି ସତ୍ୟଂ କିନ୍ତୁ ନ ସର୍ୱ୍ୱେ,
11 Бо Він знав Свого зра́дника, тому то сказав: „Ви чисті не всі“.
ଯତୋ ଯୋ ଜନସ୍ତଂ ପରକରେଷୁ ସମର୍ପଯିଷ୍ୟତି ତଂ ସ ଜ୍ଞାତୱାନ; ଅତଏୱ ଯୂଯଂ ସର୍ୱ୍ୱେ ନ ପରିଷ୍କୃତା ଇମାଂ କଥାଂ କଥିତୱାନ୍|
12 Коли ж пообмива́в їхні но́ги, і одежу Свою Він надів, засів зно́ву за стіл і промовив до них: „Чи знаєте ви, що́ Я зробив вам?
ଇତ୍ଥଂ ଯୀଶୁସ୍ତେଷାଂ ପାଦାନ୍ ପ୍ରକ୍ଷାଲ୍ୟ ୱସ୍ତ୍ରଂ ପରିଧାଯାସନେ ସମୁପୱିଶ୍ୟ କଥିତୱାନ୍ ଅହଂ ଯୁଷ୍ମାନ୍ ପ୍ରତି କିଂ କର୍ମ୍ମାକାର୍ଷଂ ଜାନୀଥ?
13 Ви Мене називаєте: Учитель і Госпо́дь, — і добре ви кажете, бо Я є.
ଯୂଯଂ ମାଂ ଗୁରୁଂ ପ୍ରଭୁଞ୍ଚ ୱଦଥ ତତ୍ ସତ୍ୟମେୱ ୱଦଥ ଯତୋହଂ ସଏୱ ଭୱାମି|
14 А коли обмив ноги вам Я, Госпо́дь і Вчитель, то повинні й ви один о́дному ноги вмивати.
ଯଦ୍ୟହଂ ପ୍ରଭୁ ର୍ଗୁରୁଶ୍ଚ ସନ୍ ଯୁଷ୍ମାକଂ ପାଦାନ୍ ପ୍ରକ୍ଷାଲିତୱାନ୍ ତର୍ହି ଯୁଷ୍ମାକମପି ପରସ୍ପରଂ ପାଦପ୍ରକ୍ଷାଲନମ୍ ଉଚିତମ୍|
15 Бо то Я вам при́клада дав, щоб і ви те чинили, як Я вам учинив.
ଅହଂ ଯୁଷ୍ମାନ୍ ପ୍ରତି ଯଥା ୱ୍ୟୱାହରଂ ଯୁଷ୍ମାନ୍ ତଥା ୱ୍ୟୱହର୍ତ୍ତୁମ୍ ଏକଂ ପନ୍ଥାନଂ ଦର୍ଶିତୱାନ୍|
16 Поправді, поправді кажу́ вам: Раб не більший за пана свого́, послане́ць же не більший від того, хто вислав його.
ଅହଂ ଯୁଷ୍ମାନତିଯଥାର୍ଥଂ ୱଦାମି, ପ୍ରଭୋ ର୍ଦାସୋ ନ ମହାନ୍ ପ୍ରେରକାଚ୍ଚ ପ୍ରେରିତୋ ନ ମହାନ୍|
17 Коли знаєте це, то блаженні ви, якщо таке чините!
ଇମାଂ କଥାଂ ୱିଦିତ୍ୱା ଯଦି ତଦନୁସାରତଃ କର୍ମ୍ମାଣି କୁରୁଥ ତର୍ହି ଯୂଯଂ ଧନ୍ୟା ଭୱିଷ୍ୟଥ|
18 Не про всіх вас кажу́. Знаю Я, кого вибрав, але щоб збуло́ся Писа́ння: „Хто хліб споживає зо Мною, підняв той на Мене п'яту́ свою!“
ସର୍ୱ୍ୱେଷୁ ଯୁଷ୍ମାସୁ କଥାମିମାଂ କଥଯାମି ଇତି ନ, ଯେ ମମ ମନୋନୀତାସ୍ତାନହଂ ଜାନାମି, କିନ୍ତୁ ମମ ଭକ୍ଷ୍ୟାଣି ଯୋ ଭୁଙ୍କ୍ତେ ମତ୍ପ୍ରାଣପ୍ରାତିକୂଲ୍ୟତଃ| ଉତ୍ଥାପଯତି ପାଦସ୍ୟ ମୂଲଂ ସ ଏଷ ମାନୱଃ| ଯଦେତଦ୍ ଧର୍ମ୍ମପୁସ୍ତକସ୍ୟ ୱଚନଂ ତଦନୁସାରେଣାୱଶ୍ୟଂ ଘଟିଷ୍ୟତେ|
19 Уже тепер вам кажу́, перше ніж те настане, щоб як станеться, ви ввірували, що то Я.
ଅହଂ ସ ଜନ ଇତ୍ୟତ୍ର ଯଥା ଯୁଷ୍ମାକଂ ୱିଶ୍ୱାସୋ ଜାଯତେ ତଦର୍ଥଂ ଏତାଦୃଶଘଟନାତ୍ ପୂର୍ୱ୍ୱମ୍ ଅହମିଦାନୀଂ ଯୁଷ୍ମଭ୍ୟମକଥଯମ୍|
20 Поправді, поправді кажу́ вам: Хто приймає Мого посланця́, той приймає Мене; хто ж приймає Мене, той приймає Того, Хто послав Мене!“
ଅହଂ ଯୁଷ୍ମାନତୀୱ ଯଥାର୍ଥଂ ୱଦାମି, ମଯା ପ୍ରେରିତଂ ଜନଂ ଯୋ ଗୃହ୍ଲାତି ସ ମାମେୱ ଗୃହ୍ଲାତି ଯଶ୍ଚ ମାଂ ଗୃହ୍ଲାତି ସ ମତ୍ପ୍ରେରକଂ ଗୃହ୍ଲାତି|
21 Промовивши це, затривожився духом Ісус, і осві́дчив, говорячи: „Поправді, поправді кажу́ вам, що один із вас видасть Мене!“
ଏତାଂ କଥାଂ କଥଯିତ୍ୱା ଯୀଶୁ ର୍ଦୁଃଖୀ ସନ୍ ପ୍ରମାଣଂ ଦତ୍ତ୍ୱା କଥିତୱାନ୍ ଅହଂ ଯୁଷ୍ମାନତିଯଥାର୍ଥଂ ୱଦାମି ଯୁଷ୍ମାକମ୍ ଏକୋ ଜନୋ ମାଂ ପରକରେଷୁ ସମର୍ପଯିଷ୍ୟତି|
22 І озиралися учні один на одно́го, непевними бувши, про кого Він каже.
ତତଃ ସ କମୁଦ୍ଦିଶ୍ୟ କଥାମେତାଂ କଥିତୱାନ୍ ଇତ୍ୟତ୍ର ସନ୍ଦିଗ୍ଧାଃ ଶିଷ୍ୟାଃ ପରସ୍ପରଂ ମୁଖମାଲୋକଯିତୁଂ ପ୍ରାରଭନ୍ତ|
23 При столі, при Ісусовім лоні, був один з Його учнів, якого любив Ісус.
ତସ୍ମିନ୍ ସମଯେ ଯୀଶୁ ର୍ୟସ୍ମିନ୍ ଅପ୍ରୀଯତ ସ ଶିଷ୍ୟସ୍ତସ୍ୟ ୱକ୍ଷଃସ୍ଥଲମ୍ ଅୱାଲମ୍ବତ|
24 От цьому кивну́в Си́мон Петро та й шепну́в: „Запитай, — хто б то був, що про нього Він каже?“
ଶିମୋନ୍ପିତରସ୍ତଂ ସଙ୍କେତେନାୱଦତ୍, ଅଯଂ କମୁଦ୍ଦିଶ୍ୟ କଥାମେତାମ୍ କଥଯତୀତି ପୃଚ୍ଛ|
25 І, пригорну́вшись до ло́ня Ісусового, той говорить до Нього: „Хто́ це, Господи?“
ତଦା ସ ଯୀଶୋ ର୍ୱକ୍ଷଃସ୍ଥଲମ୍ ଅୱଲମ୍ବ୍ୟ ପୃଷ୍ଠୱାନ୍, ହେ ପ୍ରଭୋ ସ ଜନଃ କଃ?
26 Ісус же відказує: „Це той, кому, умочивши, подам Я куска́“. І, вмочивши куска́, подав синові Си́мона, — Юді Іскаріо́тському!
ତତୋ ଯୀଶୁଃ ପ୍ରତ୍ୟୱଦଦ୍ ଏକଖଣ୍ଡଂ ପୂପଂ ମଜ୍ଜଯିତ୍ୱା ଯସ୍ମୈ ଦାସ୍ୟାମି ସଏୱ ସଃ; ପଶ୍ଚାତ୍ ପୂପଖଣ୍ଡମେକଂ ମଜ୍ଜଯିତ୍ୱା ଶିମୋନଃ ପୁତ୍ରାଯ ଈଷ୍କରିଯୋତୀଯାଯ ଯିହୂଦୈ ଦତ୍ତୱାନ୍|
27 За тим же куско́м тоді в нього ввійшов сатана́. А Ісус йому каже: „Що́ ти робиш — роби швидше“.
ତସ୍ମିନ୍ ଦତ୍ତେ ସତି ଶୈତାନ୍ ତମାଶ୍ରଯତ୍; ତଦା ଯୀଶୁସ୍ତମ୍ ଅୱଦତ୍ ତ୍ୱଂ ଯତ୍ କରିଷ୍ୟସି ତତ୍ କ୍ଷିପ୍ରଂ କୁରୁ|
28 Але жоден із тих, хто був при столі, того не зрозумів, до чо́го сказав Він йому.
କିନ୍ତୁ ସ ଯେନାଶଯେନ ତାଂ କଥାମକଥାଯତ୍ ତମ୍ ଉପୱିଷ୍ଟଲୋକାନାଂ କୋପି ନାବୁଧ୍ୟତ;
29 А тому́, що тримав Юда скриньку на гроші, то деякі ду́мали, ніби каже до нього Ісус: „Купи, що потрібно на свято для нас“, або щоб убогим подав що.
କିନ୍ତୁ ଯିହୂଦାଃ ସମୀପେ ମୁଦ୍ରାସମ୍ପୁଟକସ୍ଥିତେଃ କେଚିଦ୍ ଇତ୍ଥମ୍ ଅବୁଧ୍ୟନ୍ତ ପାର୍ୱ୍ୱଣାସାଦନାର୍ଥଂ କିମପି ଦ୍ରୱ୍ୟଂ କ୍ରେତୁଂ ୱା ଦରିଦ୍ରେଭ୍ୟଃ କିଞ୍ଚିଦ୍ ୱିତରିତୁଂ କଥିତୱାନ୍|
30 А той, узявши кусок хліба, зараз вийшов. Була ж ніч.
ତଦା ପୂପଖଣ୍ଡଗ୍ରହଣାତ୍ ପରଂ ସ ତୂର୍ଣଂ ବହିରଗଚ୍ଛତ୍; ରାତ୍ରିଶ୍ଚ ସମୁପସ୍ୟିତା|
31 Тоді, як він вийшов, промовляє Ісус: „Тепер ось просла́вивсь Син Лю́дський, і в Ньому просла́вився Бог.
ଯିହୂଦେ ବହିର୍ଗତେ ଯୀଶୁରକଥଯଦ୍ ଇଦାନୀଂ ମାନୱସୁତସ୍ୟ ମହିମା ପ୍ରକାଶତେ ତେନେଶ୍ୱରସ୍ୟାପି ମହିମା ପ୍ରକାଶତେ|
32 Коли в Ньому прославився Бог, то і Його Бог просла́вить у Собі, і зараз прославить Його!
ଯଦି ତେନେଶ୍ୱରସ୍ୟ ମହିମା ପ୍ରକାଶତେ ତର୍ହୀଶ୍ୱରୋପି ସ୍ୱେନ ତସ୍ୟ ମହିମାନଂ ପ୍ରକାଶଯିଷ୍ୟତି ତୂର୍ଣମେୱ ପ୍ରକାଶଯିଷ୍ୟତି|
33 Мої дітоньки, не довго вже бути Мені з вами! Ви шукати Мене будете, але́ — як сказав Я юдеям: „Куди Я йду, туди ви прибути не можете“, — те й вам говорю́ Я тепер.
ହେ ୱତ୍ସା ଅହଂ ଯୁଷ୍ମାଭିଃ ସାର୍ଦ୍ଧଂ କିଞ୍ଚିତ୍କାଲମାତ୍ରମ୍ ଆସେ, ତତଃ ପରଂ ମାଂ ମୃଗଯିଷ୍ୟଧ୍ୱେ କିନ୍ତ୍ୱହଂ ଯତ୍ସ୍ଥାନଂ ଯାମି ତତ୍ସ୍ଥାନଂ ଯୂଯଂ ଗନ୍ତୁଂ ନ ଶକ୍ଷ୍ୟଥ, ଯାମିମାଂ କଥାଂ ଯିହୂଦୀଯେଭ୍ୟଃ କଥିତୱାନ୍ ତଥାଧୁନା ଯୁଷ୍ମଭ୍ୟମପି କଥଯାମି|
34 Нову́ заповідь Я вам даю: Любіть один о́дного! Як Я вас полюбив, так любіть один о́дного й ви!
ଯୂଯଂ ପରସ୍ପରଂ ପ୍ରୀଯଧ୍ୱମ୍ ଅହଂ ଯୁଷ୍ମାସୁ ଯଥା ପ୍ରୀଯେ ଯୂଯମପି ପରସ୍ପରମ୍ ତଥୈୱ ପ୍ରୀଯଧ୍ୱଂ, ଯୁଷ୍ମାନ୍ ଇମାଂ ନୱୀନାମ୍ ଆଜ୍ଞାମ୍ ଆଦିଶାମି|
35 По то́му пізнають усі, що ви учні Мої, як бу́дете мати любов між собою“.
ତେନୈୱ ଯଦି ପରସ୍ପରଂ ପ୍ରୀଯଧ୍ୱେ ତର୍ହି ଲକ୍ଷଣେନାନେନ ଯୂଯଂ ମମ ଶିଷ୍ୟା ଇତି ସର୍ୱ୍ୱେ ଜ୍ଞାତୁଂ ଶକ୍ଷ୍ୟନ୍ତି|
36 А Симон Петро Йому каже: „Куди, Господи, ідеш Ти?“Ісус відповів: „Куди Я йду, туди ти́ тепер іти за Мною не можеш, але по́тім ти підеш за Мною“.
ଶିମୋନପିତରଃ ପୃଷ୍ଠୱାନ୍ ହେ ପ୍ରଭୋ ଭୱାନ୍ କୁତ୍ର ଯାସ୍ୟତି? ତତୋ ଯୀଶୁଃ ପ୍ରତ୍ୟୱଦତ୍, ଅହଂ ଯତ୍ସ୍ଥାନଂ ଯାମି ତତ୍ସ୍ଥାନଂ ସାମ୍ପ୍ରତଂ ମମ ପଶ୍ଚାଦ୍ ଗନ୍ତୁଂ ନ ଶକ୍ନୋଷି କିନ୍ତୁ ପଶ୍ଚାଦ୍ ଗମିଷ୍ୟସି|
37 Говорить до Нього Петро: „Чому, Господи, іти за Тобою тепер я не мо́жу? За Те́бе я душу свою́ покладу́!“
ତଦା ପିତରଃ ପ୍ରତ୍ୟୁଦିତୱାନ୍, ହେ ପ୍ରଭୋ ସାମ୍ପ୍ରତଂ କୁତୋ ହେତୋସ୍ତୱ ପଶ୍ଚାଦ୍ ଗନ୍ତୁଂ ନ ଶକ୍ନୋମି? ତ୍ୱଦର୍ଥଂ ପ୍ରାଣାନ୍ ଦାତୁଂ ଶକ୍ନୋମି|
38 Ісус відповідає: За Ме́не покладе́ш ти душу свою́? Поправді, поправді кажу́ Я тобі: Півень не заспіває, як ти тричі зречешся Мене́.
ତତୋ ଯୀଶୁଃ ପ୍ରତ୍ୟୁକ୍ତୱାନ୍ ମନ୍ନିମିତ୍ତଂ କିଂ ପ୍ରାଣାନ୍ ଦାତୁଂ ଶକ୍ନୋଷି? ତ୍ୱାମହଂ ଯଥାର୍ଥଂ ୱଦାମି, କୁକ୍କୁଟରୱଣାତ୍ ପୂର୍ୱ୍ୱଂ ତ୍ୱଂ ତ୍ରି ର୍ମାମ୍ ଅପହ୍ନୋଷ୍ୟସେ|
