Від Івана 13
1 Перед святом же Пасхи Ісус, знавши, що настала годи́на Йому́ перейти до Отця з цього світу, полюбивши Своїх, що на світі були́, до кінця полюбив їх.
Or avant la Fête de Pâque, Jésus sachant que son heure était venue pour passer de ce monde au Père, comme il avait aimé les siens, qui étaient au monde, il les aima jusqu'à la fin.
2 Під час же вече́рі, як диявол уже був укинув у серце синові Си́мона — Юді Іскаріотському, щоб він видав Його́,
Et après le souper, le Démon ayant déjà mis au cœur de Judas Iscariot, [fils] de Simon, de le trahir;
3 то Ісус, знавши те, що Отець віддав все Йому в руки, і що від Бога прийшов Він, і до Бога відходить,
[Et] Jésus sachant que le Père lui avait donné toutes choses entre les mains, et qu'il était venu de Dieu, et s'en allait à Dieu;
4 устає від вечері, і здіймає одежу, бере рушника́ й підпері́зується.
Se leva du souper, et ôta sa robe, et ayant pris un linge, il s'en ceignit.
5 Пото́му налив Він води до вмива́льниці, та й зачав обмивати ноги учням, і витирати рушнико́м, що ним був підпере́заний.
Puis il mit de l'eau dans un bassin, et se mit à laver les pieds de ses Disciples, et à les essuyer avec le linge dont il était ceint.
6 І підходить до Си́мона Петра, а той каже Йому: „Ти, Господи, ми́тимеш но́ги мені?“
Alors il vint à Simon Pierre; mais Pierre lui dit: Seigneur me laves-tu les pieds?
7 Ісус відказав і промовив йому: „Що́ Я роблю́, ти не знаєш тепер, але опісля́ зрозумієш“.
Jésus répondit, et lui dit: tu ne sais pas maintenant ce que je fais, mais tu le sauras après ceci.
8 Говорить до Нього Петро: „Ти повік мені ніг не обмиєш!“Ісус відповів йому: „Коли́ Я не вмию тебе, — ти не матимеш частки зо Мною“. (aiōn g165)
Pierre lui dit: tu ne me laveras jamais les pieds. Jésus lui répondit: si je ne te lave, tu n'auras point de part avec moi. (aiōn g165)
9 До Нього проказує Си́мон Петро: „Господи, — не самі мої но́ги, а й руки та го́лову!“
Simon Pierre lui dit: Seigneur, non seulement mes pieds, mais aussi les mains et la tête.
10 Ісус каже йому: „Хто обмитий, тільки но́ги обмити потребу́є, бо він чистий увесь. І ви чисті, — та не всі“.
Jésus lui dit: celui qui est lavé, n'a besoin sinon qu'on lui lave les pieds, et [alors] il est tout net; or vous êtes nets, mais non pas tous.
11 Бо Він знав Свого зра́дника, тому то сказав: „Ви чисті не всі“.
Car il savait qui était celui qui le trahirait; c'est pourquoi il dit: vous n'êtes pas tous nets.
12 Коли ж пообмива́в їхні но́ги, і одежу Свою Він надів, засів зно́ву за стіл і промовив до них: „Чи знаєте ви, що́ Я зробив вам?
Après donc qu'il eut lavé leurs pieds, il reprit ses vêtements, et s'étant remis à table, il leur dit: savez-vous bien ce que je vous ai fait?
13 Ви Мене називаєте: Учитель і Госпо́дь, — і добре ви кажете, бо Я є.
Vous m'appelez Maître et Seigneur; et vous dites bien: car je le suis.
14 А коли обмив ноги вам Я, Госпо́дь і Вчитель, то повинні й ви один о́дному ноги вмивати.
Si donc moi, qui suis le Seigneur et le Maître, j'ai lavé vos pieds, vous devez aussi vous laver les pieds les uns des autres.
15 Бо то Я вам при́клада дав, щоб і ви те чинили, як Я вам учинив.
Car je vous ai donné un exemple, afin que comme je vous ai fait, vous fassiez de même.
16 Поправді, поправді кажу́ вам: Раб не більший за пана свого́, послане́ць же не більший від того, хто вислав його.
En vérité, en vérité je vous dis: que le serviteur n'est point plus grand que son maître, ni l'ambassadeur plus grand que celui qui l'a envoyé.
17 Коли знаєте це, то блаженні ви, якщо таке чините!
Si vous savez ces choses, vous êtes bienheureux, si vous les faites.
18 Не про всіх вас кажу́. Знаю Я, кого вибрав, але щоб збуло́ся Писа́ння: „Хто хліб споживає зо Мною, підняв той на Мене п'яту́ свою!“
Je ne parle point de vous tous, je sais ceux que j'ai élus, mais il faut que cette Ecriture soit accomplie, [qui dit]: celui qui mange le pain avec moi, a levé son talon contre moi.
19 Уже тепер вам кажу́, перше ніж те настане, щоб як станеться, ви ввірували, що то Я.
Je vous dis ceci dès maintenant, [et] avant qu'il arrive, afin que quand il sera arrivé, vous croyiez que c'est moi [que le Père a envoyé].
20 Поправді, поправді кажу́ вам: Хто приймає Мого посланця́, той приймає Мене; хто ж приймає Мене, той приймає Того, Хто послав Мене!“
En vérité, en vérité je vous dis: si j'envoie quelqu'un, celui qui le reçoit, me reçoit; et celui qui me reçoit, reçoit celui qui m'a envoyé.
21 Промовивши це, затривожився духом Ісус, і осві́дчив, говорячи: „Поправді, поправді кажу́ вам, що один із вас видасть Мене!“
Quand Jésus eut dit ces choses, il fut ému dans son esprit, et il déclara, et dit: en vérité, en vérité je vous dis, que l'un de vous me trahira.
22 І озиралися учні один на одно́го, непевними бувши, про кого Він каже.
Alors les Disciples se regardaient les uns les autres, étant en perplexité duquel il parlait.
23 При столі, при Ісусовім лоні, був один з Його учнів, якого любив Ісус.
Or un des Disciples de Jésus, celui que Jésus aimait, était à table en son sein;
24 От цьому кивну́в Си́мон Петро та й шепну́в: „Запитай, — хто б то був, що про нього Він каже?“
Et Simon Pierre lui fit signe de demander qui était celui dont [Jésus] parlait.
25 І, пригорну́вшись до ло́ня Ісусового, той говорить до Нього: „Хто́ це, Господи?“
Lui donc étant penché dans le sein de Jésus, lui dit: Seigneur, qui est-ce?
26 Ісус же відказує: „Це той, кому, умочивши, подам Я куска́“. І, вмочивши куска́, подав синові Си́мона, — Юді Іскаріо́тському!
Jésus répondit: c'est celui à qui je donnerai le morceau trempé; et ayant trempé le morceau, il le donna à Judas Iscariot, [fils] de Simon.
27 За тим же куско́м тоді в нього ввійшов сатана́. А Ісус йому каже: „Що́ ти робиш — роби швидше“.
Et après le morceau, alors Satan entra en lui; Jésus donc lui dit: fais bientôt ce que tu fais.
28 Але жоден із тих, хто був при столі, того не зрозумів, до чо́го сказав Він йому.
Mais aucun de ceux qui étaient à table ne comprit pourquoi il lui avait dit cela.
29 А тому́, що тримав Юда скриньку на гроші, то деякі ду́мали, ніби каже до нього Ісус: „Купи, що потрібно на свято для нас“, або щоб убогим подав що.
Car quelques-uns pensaient qu'à cause que Judas avait la bourse, Jésus lui eût dit: achète ce qui nous est nécessaire pour la Fête; ou qu'il donnât quelque chose aux pauvres.
30 А той, узявши кусок хліба, зараз вийшов. Була ж ніч.
Après donc que [Judas] eut pris le morceau, il partit aussitôt; or il était nuit.
31 Тоді, як він вийшов, промовляє Ісус: „Тепер ось просла́вивсь Син Лю́дський, і в Ньому просла́вився Бог.
Et comme il fut sorti, Jésus dit: maintenant le Fils de l'homme est glorifié; et Dieu est glorifié en lui.
32 Коли в Ньому прославився Бог, то і Його Бог просла́вить у Собі, і зараз прославить Його!
Que si Dieu est glorifié en lui, Dieu aussi le glorifiera en soi-même, et même bientôt il le glorifiera.
33 Мої дітоньки, не довго вже бути Мені з вами! Ви шукати Мене будете, але́ — як сказав Я юдеям: „Куди Я йду, туди ви прибути не можете“, — те й вам говорю́ Я тепер.
Mes petits enfants, je suis encore pour un peu de temps avec vous; vous me chercherez, mais comme j'ai dit aux Juifs, que là où je vais ils n'y pouvaient venir, je vous le dis aussi maintenant.
34 Нову́ заповідь Я вам даю: Любіть один о́дного! Як Я вас полюбив, так любіть один о́дного й ви!
Je vous donne un nouveau commandement, que vous vous aimiez l'un l'autre, [et] que comme je vous ai aimés, vous vous aimiez aussi l'un l'autre.
35 По то́му пізнають усі, що ви учні Мої, як бу́дете мати любов між собою“.
En ceci tous connaîtront que vous êtes mes Disciples, si vous avez de l'amour l'un pour l'autre.
36 А Симон Петро Йому каже: „Куди, Господи, ідеш Ти?“Ісус відповів: „Куди Я йду, туди ти́ тепер іти за Мною не можеш, але по́тім ти підеш за Мною“.
Simon Pierre lui dit: Seigneur! où vas-tu? Jésus lui répondit: là où je vais, tu ne me peux maintenant suivre, mais tu me suivras ci-après.
37 Говорить до Нього Петро: „Чому, Господи, іти за Тобою тепер я не мо́жу? За Те́бе я душу свою́ покладу́!“
Pierre lui dit: Seigneur! pourquoi ne te puis-je pas maintenant suivre? j'exposerai ma vie pour toi.
38 Ісус відповідає: За Ме́не покладе́ш ти душу свою́? Поправді, поправді кажу́ Я тобі: Півень не заспіває, як ти тричі зречешся Мене́.
Jésus lui répondit: tu exposeras ta vie pour moi? En vérité, en vérité je te dis, que le coq ne chantera point, que tu ne m'aies renié trois fois.
