< Від Івана 13 >

1 Перед святом же Пасхи Ісус, знавши, що настала годи́на Йому́ перейти до Отця з цього світу, полюбивши Своїх, що на світі були́, до кінця полюбив їх.
Now it was before the Festival of the Passover. Jesus knew that his hour had come to go out of this world and go to the Father. Having loved his own who were in the world, he loved them to the end.
2 Під час же вече́рі, як диявол уже був укинув у серце синові Си́мона — Юді Іскаріотському, щоб він видав Його́,
Now the devil had already put it into the heart of Judas Iscariot son of Simon, to betray Jesus.
3 то Ісус, знавши те, що Отець віддав все Йому в руки, і що від Бога прийшов Він, і до Бога відходить,
He knew that the Father had given everything over into his hands and that he had come from God and was going back to God.
4 устає від вечері, і здіймає одежу, бере рушника́ й підпері́зується.
He got up from dinner and took off his outer clothing. Then he took a towel and wrapped it around himself.
5 Пото́му налив Він води до вмива́льниці, та й зачав обмивати ноги учням, і витирати рушнико́м, що ним був підпере́заний.
Then he poured water into a basin and began to wash the feet of the disciples and dry them with the towel that he had put around himself.
6 І підходить до Си́мона Петра, а той каже Йому: „Ти, Господи, ми́тимеш но́ги мені?“
He came to Simon Peter, and Peter said to him, “Lord, are you going to wash my feet?”
7 Ісус відказав і промовив йому: „Що́ Я роблю́, ти не знаєш тепер, але опісля́ зрозумієш“.
Jesus answered and said to him, “What I am doing you do not understand now, but you will understand this later.”
8 Говорить до Нього Петро: „Ти повік мені ніг не обмиєш!“Ісус відповів йому: „Коли́ Я не вмию тебе, — ти не матимеш частки зо Мною“. (aiōn g165)
Peter said to him, “You will never wash my feet.” Jesus answered him, “If I do not wash you, you have no share with me.” (aiōn g165)
9 До Нього проказує Си́мон Петро: „Господи, — не самі мої но́ги, а й руки та го́лову!“
Simon Peter said to him, “Lord, do not only wash my feet, but also my hands and my head.”
10 Ісус каже йому: „Хто обмитий, тільки но́ги обмити потребу́є, бо він чистий увесь. І ви чисті, — та не всі“.
Jesus said to him, “He who is bathed has no need, except to wash his feet, but he is completely clean; you are clean, but not everyone.”
11 Бо Він знав Свого зра́дника, тому то сказав: „Ви чисті не всі“.
(For Jesus knew who would betray him; that is why he said, “Not all of you are clean.”)
12 Коли ж пообмива́в їхні но́ги, і одежу Свою Він надів, засів зно́ву за стіл і промовив до них: „Чи знаєте ви, що́ Я зробив вам?
So when Jesus had washed their feet and taken his garments and sat down again, he said to them, “Do you know what I have done for you?
13 Ви Мене називаєте: Учитель і Госпо́дь, — і добре ви кажете, бо Я є.
You call me 'teacher' and 'Lord,' and you are speaking correctly, because so I am.
14 А коли обмив ноги вам Я, Госпо́дь і Вчитель, то повинні й ви один о́дному ноги вмивати.
If I then, the Lord and the Teacher, have washed your feet, you should also wash the feet of one another.
15 Бо то Я вам при́клада дав, щоб і ви те чинили, як Я вам учинив.
For I have given you an example so that you should also do just as I did for you.
16 Поправді, поправді кажу́ вам: Раб не більший за пана свого́, послане́ць же не більший від того, хто вислав його.
Truly, truly, I say to you, a servant is not greater than his master; nor is a messenger greater than he who sent him.
17 Коли знаєте це, то блаженні ви, якщо таке чините!
If you know these things, you are blessed if you do them.
18 Не про всіх вас кажу́. Знаю Я, кого вибрав, але щоб збуло́ся Писа́ння: „Хто хліб споживає зо Мною, підняв той на Мене п'яту́ свою!“
I am not speaking about all of you; I know those whom I have chosen—but this so that the scripture will be fulfilled: 'He who eats my bread lifted up his heel against me.'
19 Уже тепер вам кажу́, перше ніж те настане, щоб як станеться, ви ввірували, що то Я.
I tell you this now before it happens so that when it happens, you may believe that I AM.
20 Поправді, поправді кажу́ вам: Хто приймає Мого посланця́, той приймає Мене; хто ж приймає Мене, той приймає Того, Хто послав Мене!“
Truly, truly, I say to you, he who receives whomever I sent, receives me, and he who receives me, receives him who sent me.”
21 Промовивши це, затривожився духом Ісус, і осві́дчив, говорячи: „Поправді, поправді кажу́ вам, що один із вас видасть Мене!“
When Jesus said this, he was troubled in spirit. He testified and said, “Truly, truly, I say to you that one of you will betray me.”
22 І озиралися учні один на одно́го, непевними бувши, про кого Він каже.
The disciples looked at each other, wondering of whom he was speaking.
23 При столі, при Ісусовім лоні, був один з Його учнів, якого любив Ісус.
One of his disciples, whom Jesus loved, was lying down at the table against Jesus' side.
24 От цьому кивну́в Си́мон Петро та й шепну́в: „Запитай, — хто б то був, що про нього Він каже?“
Simon Peter motioned to this disciple and said, “Ask him who he is speaking about.”
25 І, пригорну́вшись до ло́ня Ісусового, той говорить до Нього: „Хто́ це, Господи?“
So he leaned back against the side of Jesus and said to him, “Lord, who is it?”
26 Ісус же відказує: „Це той, кому, умочивши, подам Я куска́“. І, вмочивши куска́, подав синові Си́мона, — Юді Іскаріо́тському!
Then Jesus answered, “It is the one for whom I will dip the piece of bread and give it him.” So when he had dipped the bread, he gave it to Judas son of Simon Iscariot.
27 За тим же куско́м тоді в нього ввійшов сатана́. А Ісус йому каже: „Що́ ти робиш — роби швидше“.
Then after the bread, Satan entered into him, so Jesus said to him, “What you are doing, do it quickly.”
28 Але жоден із тих, хто був при столі, того не зрозумів, до чо́го сказав Він йому.
Now no one who was lying down at the table knew why he said this to him.
29 А тому́, що тримав Юда скриньку на гроші, то деякі ду́мали, ніби каже до нього Ісус: „Купи, що потрібно на свято для нас“, або щоб убогим подав що.
Some thought that, since Judas had the moneybag, Jesus said to him, “Buy what we need to have for the festival,” or that he should give something to the poor.
30 А той, узявши кусок хліба, зараз вийшов. Була ж ніч.
After Judas received the bread, he went out immediately. It was night.
31 Тоді, як він вийшов, промовляє Ісус: „Тепер ось просла́вивсь Син Лю́дський, і в Ньому просла́вився Бог.
When Judas was gone, Jesus said, “Now the Son of Man is glorified, and God is glorified in him.
32 Коли в Ньому прославився Бог, то і Його Бог просла́вить у Собі, і зараз прославить Його!
God will glorify him in himself, and he will glorify him immediately.
33 Мої дітоньки, не довго вже бути Мені з вами! Ви шукати Мене будете, але́ — як сказав Я юдеям: „Куди Я йду, туди ви прибути не можете“, — те й вам говорю́ Я тепер.
Little children, I am with you for still a short amount of time. You will look for me, and as I said to the Jews, 'Where I am going, you cannot come.' Now I also say this to you.
34 Нову́ заповідь Я вам даю: Любіть один о́дного! Як Я вас полюбив, так любіть один о́дного й ви!
I am giving you a new commandment, that you should love one another; as I have loved you, so also you should love one another.
35 По то́му пізнають усі, що ви учні Мої, як бу́дете мати любов між собою“.
By this everyone will know that you are my disciples, if you have love one for another.”
36 А Симон Петро Йому каже: „Куди, Господи, ідеш Ти?“Ісус відповів: „Куди Я йду, туди ти́ тепер іти за Мною не можеш, але по́тім ти підеш за Мною“.
Simon Peter said to him, “Lord, where are you going?” Jesus answered, “Where I am going, you cannot follow me now, but you will follow later.”
37 Говорить до Нього Петро: „Чому, Господи, іти за Тобою тепер я не мо́жу? За Те́бе я душу свою́ покладу́!“
Peter said to him, “Lord, why can I not follow you now? I will lay down my life for you.”
38 Ісус відповідає: За Ме́не покладе́ш ти душу свою́? Поправді, поправді кажу́ Я тобі: Півень не заспіває, як ти тричі зречешся Мене́.
Jesus answered, “Will you lay down your life for me? Truly, truly, I say to you, the rooster will not crow before you have denied me three times.”

< Від Івана 13 >