Від Івана 13
1 Перед святом же Пасхи Ісус, знавши, що настала годи́на Йому́ перейти до Отця з цього світу, полюбивши Своїх, що на світі були́, до кінця полюбив їх.
Manoronú fazigi baaliyoniyre shina b́ tesh, Iyesus datsani k'ayr nihok bíamet aawo b́bodtsok'o danb́k'ri. Datsanatse fa'a b́jirwotsi shunk'ratni b́tesh, b́jamoonowere shunb́k'ri.
2 Під час же вече́рі, як диявол уже був укинув у серце синові Си́мона — Юді Іскаріотському, щоб він видав Його́,
Iyesusnat b́danfwots kooc'misho bomefera boteshi, Simon naay Kiriyot dats asho Yihudmó Iyesusi beshide b́'imetwok'o Diyablos b́nibots gond keewo gedb́k'ri.
3 то Ісус, знавши те, що Отець віддав все Йому в руки, і що від Бога прийшов Він, і до Бога відходить,
Niho al jamo bísh bí imtsok'onat Ik'oke kesht b́waatsok'o, Ik'o maantso aanar bíametwok'o Iyesus danfee b́teshi,
4 устає від вечері, і здіймає одежу, бере рушника́ й підпері́зується.
Mansh mishimaratse k'aztuut b́shemo dats gedb́k'ri, bín firet taho k'aaúdek't b́gebats edb́dek'i.
5 Пото́му налив Він води до вмива́льниці, та й зачав обмивати ноги учням, і витирати рушнико́м, що ним був підпере́заний.
Maniyere il tufmashi k'ac'ots aatso geddek't b́danifwots tufo masho dek'b́tu, b́ ed'ts tahmannowere botufo b́fir.
6 І підходить до Си́мона Петра, а той каже Йому: „Ти, Господи, ми́тимеш но́ги мені?“
Iyesuswere Simon P'et'rosok b́waatsok'on Simon P'et'ros, «Doonzono! neene t tufo masheti?» bí et.
7 Ісус відказав і промовив йому: „Що́ Я роблю́, ти не знаєш тепер, але опісля́ зрозумієш“.
Iyesuswere «Taa t k'alirwo nee and danatsne, aytsmo t'iwintsitune» bíet
8 Говорить до Нього Петро: „Ти повік мені ніг не обмиєш!“Ісус відповів йому: „Коли́ Я не вмию тебе, — ти не матимеш частки зо Мною“. (aiōn g165)
P'etroswere «Nee t tufo b́jamon mayatsne!» bí et. Iyesuswere «Taa n tufo masho tk'azal nee tiyoke bano deshatsne» ett bí aaniyi. (aiōn g165)
9 До Нього проказує Си́мон Петро: „Господи, — не самі мої но́ги, а й руки та го́лову!“
Simon P'et'roswere «Doonzono! mank'oyi wotiyal bére ttufmec'ro b́woterawo tkishonowere, ttookonowere maye!» bí eti.
10 Ісус каже йому: „Хто обмитий, тільки но́ги обмити потребу́є, бо він чистий увесь. І ви чисті, — та не всі“.
Iyesuswere «Bí aats mashtso b́ jamon s'ayin b́wottsotse b́ tuf mashoniye okoon k'osho geyiratse, itwere s'ayinwots itne, ernmó it únetsiyaliye» bí eti.
11 Бо Він знав Свого зра́дника, тому то сказав: „Ви чисті не всі“.
Iyesus «It únets s'ayin itnaliye» bíet bín beshide imetwo koni b́wottsok'o b́ dantsosha b́ tesh.
12 Коли ж пообмива́в їхні но́ги, і одежу Свою Він надів, засів зно́ву за стіл і промовив до них: „Чи знаєте ви, що́ Я зробив вам?
Botufo b́ mashiyakon b́ taho tahdek't b́ beyok aanat beebdek'i, hank'owo boosh bíet, «Itsh eeg t k'altsok'o t'iwints dek'rteya?
13 Ви Мене називаєте: Учитель і Госпо́дь, — і добре ви кажете, бо Я є.
It ‹Danifonat doonoza› etfte taasha, taa danifonat doonzo twottsotse it ettso aree.
14 А коли обмив ноги вам Я, Госпо́дь і Вчитель, то повинні й ви один о́дному ноги вмивати.
Eshe taa itsh doonznat iti danifo wotefetsat it tufo t mashihakon it it atsatsewosh it tufo masheyo geyitwe.
15 Бо то Я вам при́клада дав, щоб і ви те чинили, як Я вам учинив.
Taa itsh tk'altsok'o itwere it k'alitwok'o ariyosh wotitwo itsh beezree.
16 Поправді, поправді кажу́ вам: Раб не більший за пана свого́, послане́ць же не більший від того, хто вислав його.
Aron arikone itsh keewirwe, guutso b́ doonzoniyere bowakee, wooshetsonwere bín woshtsoniyere bowakee.
17 Коли знаєте це, то блаженні ви, якщо таке чините!
Keewan dande finats it jitsink'ere derek itne.
18 Не про всіх вас кажу́. Знаю Я, кого вибрав, але щоб збуло́ся Писа́ння: „Хто хліб споживає зо Мною, підняв той на Мене п'яту́ свою!“
Han tkeewir it únetsishaliye, taa t galdek'tswotsi danfee, ernmó ‹T mish máátso gondon tiatsats tuure› etiru S'ayin mas'aafotse beyiru aap'o b́s'eeno geyife.
19 Уже тепер вам кажу́, перше ніж те настане, щоб як станеться, ви ввірували, що то Я.
Man b́wotoniyere shino itsh t keewiri, b́ s'eeniyakon taa Bín twottsok'o it amanishee.
20 Поправді, поправді кажу́ вам: Хто приймає Мого посланця́, той приймає Мене; хто ж приймає Мене, той приймає Того, Хто послав Мене!“
Arikon aronee itsh t keewiri, taa t woshtso dek'etwoniye taan de'k'etwe, taano dek'etwo taan woshtsonowere dek'etwe.»
21 Промовивши це, затривожився духом Ісус, і осві́дчив, говорячи: „Поправді, поправді кажу́ вам, що один із вас видасть Мене!“
Iyesus man bí etiyakon b́ shayiron kic'at «Aron, arikoniye itsh t etiri, ititsi iko taan beshide imetwe» et kishdek't b́keewi.
22 І озиралися учні один на одно́го, непевними бувши, про кого Він каже.
B́ danifwots b́ keewirwan kon jango b́wottsok'o bodartsotse bo atsatsewo bos'ile.
23 При столі, при Ісусовім лоні, був один з Його учнів, якого любив Ісус.
Iyesus b́danifwotsitsi b́shnf iko Iyesus ganokt bedek'tni b́tesh.
24 От цьому кивну́в Си́мон Петро та й шепну́в: „Запитай, — хто б то був, що про нього Він каже?“
Simon P'et'ros kolat, «Konjango b́keewtsok'o aab aatwe» bí eti.
25 І, пригорну́вшись до ло́ня Ісусового, той говорить до Нього: „Хто́ це, Господи?“
Mann bí Iyesusok t'intsdek't «Doonzono! neen beshide imetwo kone?» ett bíaati.
26 Ісус же відказує: „Це той, кому, умочивши, подам Я куска́“. І, вмочивши куска́, подав синові Си́мона, — Юді Іскаріо́тському!
Iyesuswere «Bíye mishan iton itde bísh ti'imetwoniye» bí eti. Man bí'ettsok'on misho iton itdek't Kiriyot ash wottso Simon naay Yihudsh b́ imi.
27 За тим же куско́м тоді в нього ввійшов сатана́. А Ісус йому каже: „Що́ ти робиш — роби швидше“.
Yihud imetsman b́dek'iyakon manoor Shed'no bíatsots s'een b́utsi, Iyesuswere Yihudsh, «K'alosh ngeyirwo káári k'alwe!» bí et.
28 Але жоден із тих, хто був при столі, того не зрозумів, до чо́го сказав Він йому.
Iyesus eegosh mank'o bíettsok'o mishimaratse beyirwotsitse konwor dantso aali b́tesh.
29 А тому́, що тримав Юда скриньку на гроші, то деякі ду́мали, ніби каже до нього Ісус: „Купи, що потрібно на свято для нас“, або щоб убогим подав що.
Yihud giz detsfo b́teshtsotse b́ danifwotsitsi ik ikwots Iyesus «Baliyosh noosh geyitwo keewowe wee t'owwotssh ime» bíettsok'owa boosh bíari.
30 А той, узявши кусок хліба, зараз вийшов. Була ж ніч.
Yihdwere tiits imetsman b́dek'tsok'on manoor kesht k'az bíami. Manoronwere t'úwa b́tesh.
31 Тоді, як він вийшов, промовляє Ісус: „Тепер ось просла́вивсь Син Лю́дський, і в Ньому просла́вився Бог.
Yihud kesht bí amiyakon Iyesus hank'o bíeti, «And ash Na'o mangree, b́ yatse tuutsonowere Ik'o mangree,
32 Коли в Ньому прославився Бог, то і Його Бог просла́вить у Собі, і зараз прославить Його!
Ik'o b́jangatse tuutson b́mangtsotse Ik'onwere bín mangitwe, muk'i b́teyawoniye bín b́mangitye.
33 Мої дітоньки, не довго вже бути Мені з вами! Ви шукати Мене будете, але́ — як сказав Я юдеям: „Куди Я йду, туди ви прибути не можете“, — те й вам говорю́ Я тепер.
T nanaúwotso! itnton tteshet ay gizeyoshaliye, itwere taan geyitute, Ayhudi naashwotssh ‹Taa tiametwok it woo falratste› ti ettsok'o, andoor itsh mank'o eteetwe.
34 Нову́ заповідь Я вам даю: Любіть один о́дного! Як Я вас полюбив, так любіть один о́дного й ви!
It atsatsewo it shuneetwok'o handr tzaziwo itsh imirwe, taa itn tshuntsok'o itwere it atsatsewo shunewere.
35 По то́му пізнають усі, що ви учні Мої, як бу́дете мати любов між собою“.
It atsatsewo it shunetka wotiyal t danifwotsi it wottsok'o ash jamo danetwe.»
36 А Симон Петро Йому каже: „Куди, Господи, ідеш Ти?“Ісус відповів: „Куди Я йду, туди ти́ тепер іти за Мною не можеш, але по́тім ти підеш за Мною“.
Maniyere il S'mon P'et'ros Iyesussh, «Doonzono! aawke niameti?» ett bíaati. Iyesuswere «taa tiametwok and taanton woo falratsne ilmó tshuutso woo falitune» ett bíaniyi
37 Говорить до Нього Петро: „Чому, Господи, іти за Тобою тепер я не мо́жу? За Те́бе я душу свою́ покладу́!“
P'et'roswere «Doonzono! eegoshe and nshuutso woo tmawiti? Taa t kasho dab neesha err beshide ímetwe» bí et.
38 Ісус відповідає: За Ме́не покладе́ш ти душу свою́? Поправді, поправді кажу́ Я тобі: Півень не заспіває, як ти тричі зречешся Мене́.
Iyesuwere «Nee nkasho taasha err beshide imetwiya? Aron arikoniye neesh ti etiri, hambets baako b́ k'ad́ftsere shino keezoto taan haalitune» ett bíaaniy.
