Від Івана 12
1 Ісус же за шість день до Пасхи прибув до Віфа́нії, де жив Лазар, що його воскресив Ісус із мертвих.
Feꞌe hela fai nee dei fo fai Paska, ma Yesus se rema sia kambo Betania. Lasarus se leo sia naa. Lasarus naa, naeni atahori mana mateꞌ fo Yesus tao nasodꞌa baliꞌ a.
2 І для Нього вече́рю там спра́вили, а Марта прислуго́вувала. Був же й Лазар одним із тих, що до столу з Ним сіли.
Basa ma ara dode-nasu de Yesus se ra tetembaꞌ ro se. Marta mana lole-lau mei a. Lasarus endoꞌ naꞌabꞌue no Yesus sia mei a.
3 А Марія взяла літру мира, — з найдоро́жчого на́рду паху́чого, і намасти́ла Ісусові но́ги, і воло́ссям своїм Йому но́ги обтерла. І пахощі мира наповнили дім!
Boe ma Maria haꞌi nala mina maꞌameniꞌ mafelit boto esa. De naꞌandandaliꞌ neu Yesus ein. Boe ma ana ose Yesus ein nendiꞌ langga fulun. De maꞌafo meni ndule ume a rala.
4 І говорить один з Його учнів, Юда Іскаріо́тський, що мав Його видати:
Te Yesus ana mana tunggan esa, naran Yudas Iskariot, dei fo mana seo hendi Yesus a, olaꞌ nae,
5 „Чому мира оцього за триста дина́рів не про́дано, та й не ро́здано вбогим?“
“Woi! Taꞌo bee de ana nda seo mina maꞌameniꞌ ia sa? Huu felin baꞌu onaꞌ atahori sa nggadꞌin too esa. Malole lenaꞌ seo e, fo doin fee neu atahori mana tudꞌa-loloeꞌ ra!”
6 А це він сказав не тому́, що про вбогих журився, а тому́, що був зло́дій: він мав скриньку на гроші, — і крав те, що вкида́ли.
Tao-tao te, Yudas olaꞌ naꞌo naa, nda huu eni sue atahori mana tudꞌa-loloeꞌ ra sa. Te, huu eni, naꞌo. Ana dadꞌi Yesus se mana toꞌu doin, te ana akaꞌ loi doiꞌ sia mamana mbedaꞌ doiꞌ a.
7 І промовив Ісус: „Позостав її ти, — це вона на день по́хорону заховала Мені.
Te Yesus nataa nae, “Hela inaꞌ a tao taꞌo naa. Huu ana mbedaꞌ mina maꞌameniꞌ ia, fo sadia memaꞌ fee Au ao-sisi ngga fo raꞌoi Au.
8 Бо вбогих ви маєте за́вжди з собою, а Мене не постійно ви маєте!“
Atahori mana tudꞌa-loloeꞌ ra sia ro hei rakandooꞌ a sia taladꞌa mara. Te Au nda hambu o nggi ukundoo sa.”
9 А на́товп великий юдеїв довідався, що Він там, та й поприхо́дили не з-за Ісуса Само́го, але щоб побачити й Лазаря, що його воскресив Він із мертвих.
Atahori Yahudi hetar bubꞌuluꞌ rae, Yesus sia kambo Betania. De ara rema rae rita E. Ara o rema rae rita Lasarus boe. Huu ara rena oi, Yesus tao nasodꞌa baliꞌ Lasarus mia mamaten ena.
10 А первосвященики змо́вилися, щоб і Лазареві смерть заподіяти,
Te malangga agama ra malangga nara ola-olaꞌ sangga dalaꞌ rae tao risa Lasarus boe.
11 бо багато з юдеїв з-за нього відхо́дили, та в Ісуса ввірували.
Huu atahori Yahudi hetar rena soꞌal Lasarus dudꞌuin, de ara ramahere Yesus. Ara nda nau rena atahori Yahudi ra malangga nara sa ena.
12 А другого дня, коли бе́зліч наро́ду, що зібрався на свято, прочула, що до Єрусалиму надходить Ісус,
Mbilaꞌ neu ma, atahori hetar mana rema tungga fefeta Paska sia kota Yerusalem, rena rala rae, Yesus nae nema sia naa boe.
13 то взяли́ вони па́льмове ві́ття, і вийшли назу́стріч Йому та й кричали: „Оса́нна! Благослове́нний, хто йде у Господнє Ім'я́! Цар Ізраїлів!“
De ara reu beta palma rooꞌ fo simbo rendiꞌ neu Yesus neneman, onaꞌ Eni atahori monaen. Boe ma ara nggasi randaa rae, “Hosana! Hai koa-kio Lamatualain! Huu Lamatualain natudꞌu rala malolen neu Israꞌel ra Manen, mana nema nendi Lamatualain naran!”
14 Ісус же, знайшовши осля, сів на нього, як написано:
Boe ma Yesus hambu banda keledei tenaꞌ esa, de Ana sae neu ata. Naa onaꞌ nenesuraꞌ sia Lamatualain Susura Meumaren nae,
15 „Не бійся, до́чко Сіонська! Ото Цар твій іде, сидячи́ на ослі молодому!“
“Hei atahori kota Yerusalem, afiꞌ mimitau, o! Hei atahori kota ‘Sion’ ia, mete sia naa dei! Huu hei Manem nema ena! Ana nema sae keledei tenaꞌ esa.”
16 А учні Його спочатку́ того не зрозуміли були́, але, як прославивсь Ісус, то згадали тоді, що про Нього було так написано, і що цеє вчинили Йому́.
Leleꞌ naa, Yesus ana mana tungga nara nda rahine dalaꞌ ia ra sosoan sa. Te dei fo, leleꞌ Ana nasodꞌa baliꞌ mia mamaten, ma Lamatualain soꞌu nanaru E, dei de ara rasanedꞌa dala-dalaꞌ fo Lamatualain Susura Meumaren suraꞌ soꞌal Eni. Ara o rasanedꞌa atahori ia ra tatao nara mbali E boe.
17 Тоді свідчив наро́д, який був із Ним, що Він викликав Лазаря з гро́бу, і воскресив його з мертвих.
Leleꞌ Yesus tao nasodꞌa baliꞌ Lasarus mia mamaten, ma noꞌe nala e dea nema mia rates a, hambu atahori hetar raꞌabꞌue ro Yesus. Dadꞌi ia na, ara dui-bꞌengga leli soꞌal saa fo dalahulun ara mete ritaꞌ a.
18 Через це й зустрів на́товп Його, бо почув, що Він учинив таке чудо.
Naa de atahori hetar rema soru Yesus deka-deka no Yerusalem, huu ara rena rae, Ana tao manadadꞌi-manaseliꞌ ra ena.
19 Фарисеї тоді між собою казали: „Ви бачите, що нічо́го не вдієте: ось пішов увесь світ услід за Ним!“
De atahori Farisi ra ola-olaꞌ rae, “Cii! Mita dei! Basa atahori sia raefafoꞌ ia sebꞌo-mue fo rae tungga E! Dei fo neu mateꞌen, hita mana susa! Mete ma taꞌo naa, na, hita tae tao taꞌo bee fai?”
20 А між тими, що в свято прийшли поклонитись, були й деякі ге́ллени.
Hambu atahori Yunani hira o rema sia kota Yerusalem ramaloloꞌ ro atahori laen ra, fo rae tungga fefeta Paska sia naa. Ara rae beꞌutee neu Lamatualain sia naa boe.
21 І вони підійшли до Пилипа, що з Віфсаї́ди Галілейської, і просили його та казали: „Ми хочемо, пане, побачити Ісуса“.
Boe ma ara rema randaa ro Filipus, mana nema mia kambo Betsaida sia profinsi Galilea. Ara roꞌe rae, “Aꞌa! Hai mae mindaa mo Yesus.”
22 Іде Пилип та Андрієві каже; іде Андрій і Пилип та Ісусові розповідають.
Basa de Filipus neu nafadꞌe Anderias. Boe ma ruꞌa se reu olaꞌ ro Yesus.
23 Ісус же їм відповідає, говорячи: „Надійшла́ година, щоб Син Лю́дський просла́вивсь.
De Yesus nafadꞌe ruꞌa se nae, “Au fai ngga nema ena. Dadꞌi Au musi mate dei, dei fo Lamatualain soꞌu nananaru Au. Naa tebꞌeꞌ! Ata taꞌasasamaꞌ no fini esa. Mete ma hita sela are fini dekeꞌ esa, na, ana musi noe sia rae rala, dei fo ana mori, fo nabuna-naboa hetar. Huu mete ma nda taꞌo naa sa, eni dadꞌiꞌ a are dekeꞌ esa taꞌo a naa ena.
24 Поправді, поправді кажу́ вам: коли зе́рно пшеничне, як у землю впаде́, не помре, то одне зостається; як умре ж, плід рясни́й принесе́.
25 Хто кохає душу свою, той погубить її; хто ж нена́видить душу свою на цім світі, — збереже її в вічне життя. (aiōnios g166)
Atahori nda mana taoafiꞌ neu Lamatualain hihiin sa, huu sue naseliꞌ masodꞌan sia raefafoꞌ ia, dei fo masodꞌaꞌ naa noe hendi e. Te atahori mana nahehere fee masodꞌan sia raefafoꞌ ia, dei fo hambu masodꞌa ndoo-tetuꞌ nda mana basaꞌ a sa. (aiōnios g166)
26 Як хто служить Мені, хай іде той за Мною, і де Я, там буде й слуга Мій. Як хто служить Мені, того пошану́є Отець.
Atahori mana nau mete-seꞌu Au, eni musi tungga Au nakandoo. Naeni de, Au sia bee, na, Au atahori dedenu nggara sia naa boe. Huu mete ma hambu atahori mete-seꞌu Au, dei fo Ama ngga sia sorga fee hadꞌa-hormat neu e boe.”
27 Затривожена зараз душа Моя. І що Я пові́м? Заступи Мене, Отче, від цієї години! Та на те Я й прийшов на годину оцю́...
Yesus tute oꞌolan nae, “Au umedꞌa rala ngga susa. Te Au ae taꞌo bee fai? Au musi oꞌe ae, ‘Amaꞌ! Mboꞌiꞌ Au, naa fo au afiꞌ mate leleꞌ ia,’ do? Hokoꞌ! Au nda oꞌe taꞌo naa sa, huu Ana denu Au uma, fo mate.
28 Прослав, Отче, Ім'я́ Своє!“Залуна́в тоді голос із неба: „І прославив, — і зно́ву прославлю!“
Dadi Au oꞌe, taꞌo ia: ‘Amaꞌ. Hela neu, Au tunggaꞌ a Amaꞌ hihiin, naa fo basa atahori soꞌu rananaru Amaꞌ naran.’” Boe ma haraꞌ esa mia lalai a nae, “Au soꞌu unanaru nara Ngga ena. Ma Au ae soꞌu unanaru seluꞌ fai.”
29 А наро́д, що стояв і почув, говорив: „Загреміло"! Інші казали: „ Це ангол Йому говорив“!
Basa ma atahori mana rambariiꞌ sia naa ra, rena haraꞌ naa, boe ma rae, “Naa! Lalai a ndukurulu!” Hambu atahori ruma fai rae, “Hokoꞌ! Lamatualain aten esa mia sorga ola-olaꞌ no E.”
30 Ісус відповів і сказав: „Не для Мене цей голос луна́в, а для вас.
Te Yesus nafadꞌe nae, “Haraꞌ naa faꞌ ra, soaꞌ neu nggi, nda soaꞌ neu Au sa.
31 Тепер суд цьому світові. Князь світу цього буде ви́гнаний звідси тепер.
Leleꞌ ia, atahori sia raefafoꞌ ia musi rataa mbali Lamatualain, fo Ana naꞌetuꞌ dedꞌeat nara. Ana nae use-oi hendi mana tao deꞌulakaꞌ mana toꞌu parendaꞌ sia raefafoꞌ ia.
32 І, як буду підне́сений з землі, то до Себе Я всіх притягну́“.
Dei fo leleꞌ atahori londa Au sia hau ngganggeꞌ, dei fo Au nore basa atahori fo ramahere Au.”
33 А Він це говорив, щоб зазна́чити, якою то смертю Він має померти.
(Eni oꞌolan taꞌo naa, fo natudꞌu dei fo Eni mate no dalaꞌ onaꞌ bee.)
34 А наро́д відповів Йому́: „Ми чули з Зако́ну, що Христос перебуває повік, то чого ж Ти говориш, що Лю́дському Сину потрібно підне́сеному бути? Хто такий Цей Син Лю́дський?“ (aiōn g165)
Basa ma, atahori mana sia naa ra ratane rae, “Hai parna rena mia Lamatualain Hohoro-lalanen nae, dei fo Kristus nasodꞌa nakandoo. Naa, Kristus no Atahori Matetuꞌ naa, ona esaꞌ, to? Dadꞌi taꞌo bee de malangga nae, ‘Dei fo ara londa Atahori Matetuꞌ a sia hau ngganggeꞌ a?’ Atahori Matetuꞌ naa, seka?” (aiōn g165)
35 І сказав їм Ісус: „Короткий ще час світло з вами. Ходіть, поки маєте світло, щоб вас те́мрява не обгорну́ла. А хто в те́мряві ходить, не знає, куди він іде.
Boe ma Yesus nataa nae, “Nda dooꞌ sa te, Au manggarelo ngga nda naronda sia nggi sa ena. Dadꞌi leleꞌ Au feꞌe sia, ama musi misodꞌa no matetuꞌ, naa fo deꞌulakaꞌ afiꞌ tatana nala manggareloꞌ mana sia rala mara. Huu atahori mana laoꞌ sia maꞌahatuꞌ a, nda bubꞌuluꞌ nae eni neu sia bee sa boe.
36 Аж доки ви маєте світло, то віруйте в світло, щоб синами світла ви стали“. Промовивши це, Ісус відійшов, і схова́вся від них.
Leleꞌ Au manggarelo ngga, feꞌe sia, hei musi mimihere Au, naa fo hei dadꞌi atahori mana nasodꞌa sia manggareloꞌ a, bubꞌuluꞌ hei mii sia bee.” Yesus olaꞌ basa onaꞌ naa, ma Ana dinggoꞌ hela atahori naa ra, fo Eni bisa mesaꞌ ne.
37 І хоч Він стільки чуд перед ними вчинив був, та в Нього вони не ввірували,
Mae Yesus tao manadadꞌi-manaseliꞌ hetar sia atahori hetar matan ena o, ara nda nau ramahere E sa.
38 щоб спра́вдилось слово пророка Ісаї, який провіща́в: „Хто повірив тому́, що ми, Господи, чули, а Господнє раме́но кому́ об'яви́лось?“
Naa onaꞌ Lamatualain mana ola-olan, Yesaya, parna olaꞌ memaꞌ nae, “Lamatuaꞌ e! Nda hambu atahori ramahere hai oꞌolam sa! Onaꞌ mae Lamatuaꞌ mutudꞌu koasa ma ena o, te atahori ra nda rita saa-saa sa boe!”
39 Тому́ не могли вони вірити, що зно́ву Ісая прорік:
Naa de atahori Yahudi ra ruma nda bisa ramahere Lamatualain leleꞌ ia sa, onaꞌ Yesaya suraꞌ sia mamanaꞌ laen nae,
40 „Засліпив їхні очі, і скам'янив їхнє серце, щоб очима не бачили, ані серцем щоб не зрозуміли, і не наверну́лись, щоб Я їх уздоро́вив!“
“Lamatualain tao rala nara nda dudꞌuꞌa ralaꞌ sa, naa fo ara nda bisa rita saa sa boe. Ana hela rala nara boe manggateeꞌ, fo ara afiꞌ rahine no matetuꞌ. Hela se taꞌoꞌ a naa ena, fo ara afiꞌ heoꞌ baliꞌ sangga Au fai, ma Au o sudꞌi boe uꞌuhahaiꞌ se fai.”
41 Це Ісая сказав, коли бачив славу Його, і про Нього звіща́в.
Yesaya olaꞌ taꞌo naa, huu ana nita Yesus manaselin ena, de ana dui memaꞌ soꞌal Yesus.
42 Проте́ багато-хто навіть із старших у Нього ввірували, та не признавались через фарисеїв, — щоб не вигнано їх із синагоги.
Onaꞌ mae taꞌo naa o, atahori hetar ramahere Yesus. Nda akaꞌ atahori biasa ra sa, te hambu atahori Yahudi ra malangga nara ruma o ramahere E boe. Te ara nda rataa Yesus sia atahori hetar matan sa, huu ara ramatau, afiꞌ losa atahori Farisi ra use-oi hendi se dea reu mia ume hule-oꞌeꞌ ra.
43 Бо любили вони славу людську більше, аніж славу Божу.
Malangga naa ra nda taoafiꞌ itaꞌ mae Lamatualain nae koa se do hokoꞌ sa, huu ara hii lenaꞌ simbo kokoat mia atahori.
44 А Ісус підняв голос, та й промовляв: „Хто вірує в Мене, не в Мене він вірує, але в Того, Хто послав Мене.
Basa ma Yesus olaꞌ nahereꞌ nae, “Atahori mana namahere Au a, ana nda namahere neu akaꞌ Au mesaꞌ nggo sa, te ana o namahere neu Mana denu Au a.
45 А хто бачить Мене, той бачить Того, хто послав Мене.
Huu mete ma atahori sa nita Au, na, ana o nita Mana denu Au a boe.
46 Я, Світло, на світ прийшов, щоб кожен, хто вірує в Мене, у те́мряві не зоставався.
Au uma fo dadꞌi onaꞌ manggareloꞌ sia raefafoꞌ ia. Naa fo basa atahori mana ramahere Au a nda rasodꞌa sia maꞌahatuꞌ a sa.
47 Коли б же хто слів Моїх слухав та не вірував, Я того не суджу́, бо Я не прийшов світ судити, але щоб спасти світ.
Mete ma atahori esa rena Au Dedꞌea-oꞌola ngga, te nda tao tungga sa, na, Au nda uꞌetuꞌ eni huku-dokin sa. Huu Au raefafoꞌ uma ia, nda ae uma uꞌetuꞌ atahori ra huku-dokin sa, te Au ae fee masoi-masodꞌaꞌ neu atahori mia sala-kilu nara.
48 Хто цурається Мене, і Моїх слів не приймає, той має для себе суддю́: те слово, що Я говорив, — останнього дня воно бу́де судити його!
Te basa atahori nda mana simbo Au sa, ma nda nau rena Dedꞌea-oꞌola Ngga sa, eni mana nggero-furin sia ena. Huu mete ma losa fai mateteꞌen, Dedꞌea-oꞌola ngga fo Au olaꞌ itaꞌ ra, dei fo mana naꞌetuꞌ atahori mataꞌ naa ra huku-dokin.
49 Бо від Себе Я не говорив, а Отець, що послав Мене, — то Він Мені заповідь дав, що́ Я маю казати та що́ говорити.
Huu Au nda parna olaꞌ endiꞌ akaꞌ Au mesaꞌ nggo nara Ngga sa. Te Au olaꞌ endiꞌ Ama ngga sia sorga naran. Huu Eni, mana denu Au. Ma Eni mana parenda fo Au musi olaꞌ saa.
