< Від Івана 11 >

1 Був же хворий один, Ла́зар у Віфа́нії, із села Марії й сестри її Марти.
Kwakukhona-ke othile owayegula othiwa nguLazaro weBethani, emzaneni kaMariya loMarta udadewabo.
2 А Марія, що брат її Лазар був хворий, була та, що помазала Господа миром, і воло́ссям своїм Йому но́ги обте́рла.
Kwakunguye uMariya owagcoba iNkosi ngamagcobo, wesula inyawo zayo ngenwele zakhe, omnewabo uLazaro wayegula.
3 Тоді се́стри послали до Нього, говорячи: „Ось незду́жає, Господи, той, що любиш його!“
Ngakho odadewabo bathumela kuye besithi: Nkosi, khangela lowo omthandayo uyagula.
4 Як почув же Ісус, то промовив: „Не на смерть ця недуга, а на Божу славу, — щоб Син Божий прославився нею“.
UJesu esezwile wathi: Lokhu ukugula kakusikho okokufa, kodwa kungokodumo lukaNkulunkulu ukuze iNdodana kaNkulunkulu idunyiswe ngakho.
5 А Ісус любив Марту, і сестру її, і Лазаря.
UJesu wayebathanda-ke oMarta lodadewabo loLazaro.
6 А коли Він почув, що нездужає той, то зостався два дні на тім місці, де був.
Ngakho esezwile ukuthi uyagula, wasehlala insuku ezimbili endaweni lapho ayekhona.
7 Після ж того говорить до учнів: „Ходімо зно́ву в Юдею“.
Emva kwalokhu wasesithi kubafundi: Asiphinde siye eJudiya.
8 Йому учні сказали: „Учителю, таж допі́ру юдеї хотіли камінням побити Тебе, а Ти знов туди пі́деш?“
Abafundi bathi kuye: Rabi, amaJuda asanda ukudinga ukukukhanda ngamatshe, njalo uya khona futhi yini?
9 Ісус відповів: „Хіба дня не дванадцять годин? Як хто ходить за дня, не спіткне́ться, — цьогосвітнє бо світло він бачить.
UJesu waphendula wathi: Kawakho amahola alitshumi lambili emini yini? Nxa umuntu ehamba emini, kakhubeki, ngoba uyabona ukukhanya kwalumhlaba.
10 А хто ходить нічно́ї пори, той спіткнеться, — бо немає в нім світла“.
Kodwa uba umuntu ehamba ebusuku, uyakhubeka, ngoba ukukhanya kakukho kuye.
11 Оце Він сказав, а по то́му говорить до них: „Друг наш Лазар заснув, — та піду́ розбудити Його“.
Wakhuluma lezizinto, emva kwalokhu wasesithi kubo: Umngane wethu uLazaro uselele; kodwa ngiyahamba ukuze ngimvuse ebuthongweni.
12 А учні сказали Йому: „Як заснув, то він, Господи, ви́дужає“.
Ngakho abafundi bakhe bathi kuye: Nkosi, uba elele, uzaphila.
13 Та про смерть його мовив Ісус, вони ж ду́мали, що про сонний спочи́нок Він каже.
Kodwa uJesu wakhuluma ngokufa kwakhe; kodwa bona bacabanga ukuthi wakhuluma ngokuphumula kobuthongo.
14 Тоді просто сказав їм Ісус: „Умер Лазар.
Ngakho uJesu wasebatshela ngokucacileyo: ULazaro ufile.
15 І Я тішусь за вас, що там Я не був, щоб повірили ви. Та ходімо до нього“.
Njalo ngiyathokoza ngenxa yenu ukuthi bengingekho lapho, ukuze likholwe; kodwa asiye kuye.
16 Сказав же Хома, називаний Близню́к, до співучнів: „Ходімо й ми, щоб із Ним повмирати“.
Ngakho uTomasi, othiwa nguDidimusi, wathi kubafundi kanye laye: Asihambeni lathi, ukuze sife kanye laye.
17 Як прибув же Ісус, то знайшов, що чотири вже дні той у гро́бі.
Kwathi esefika uJesu, wamfica eselensuku ezine engcwabeni.
18 А Віфа́нія поблизу Єрусалиму була́, яких стадій з п'ятнадцять.
LeBethani yayiseduze leJerusalema, okungaba ngamastadiyu alitshumi lanhlanu ukusuka lapho;
19 І багато з юдеїв до Марти й Марії прийшли, щоб за брата розва́жити їх.
labanengi kumaJuda babefikile kuMarta loMariya, ukuze babaduduze ngomnewabo.
20 Тоді Марта, почувши, що надхо́дить Ісус, побігла зустріти Його, Марія ж удома сиділа.
Ngakho uMarta, esezwile ukuthi uJesu uyeza, wayamhlangabeza; kodwa uMariya wahlala endlini.
21 І Марта сказала Ісусові: „Коли б, Господи, був Ти отут, — то не вмер би мій брат.
UMarta wasesithi kuJesu: Nkosi, aluba ubukhona lapha, umnewethu ngabe kafanga;
22 Та й тепер, — знаю я, — що чого тільки в Бога попросиш, то дасть Тобі Бог!“
kodwa lakhathesi ngiyazi ukuthi loba yini ongayicela kuNkulunkulu, uNkulunkulu uzakunika yona.
23 Промовляє до неї Ісус: „Воскресне твій брат!“
UJesu wathi kuye: Umnewenu uzabuya avuke.
24 Відказує Марта Йому: „Знаю, що в воскресіння останнього дня він воскресне“.
UMarta wathi kuye: Ngiyazi ukuthi uzabuya avuke ekuvukeni ngosuku lokucina.
25 Промовив до неї Ісус: „Я воскресіння й життя. Хто вірує в мене, — хоч і вмре, буде жити.
UJesu wathi kuye: Mina ngiyikuvuka lempilo; okholwa kimi, loba esefile, uzaphila;
26 І кожен, хто живе та хто вірує в Мене, — повіки не вмре. Чи ти віруєш в це?“ (aiōn g165)
njalo wonke ophilayo ekholwa kimi, kasoze afe laphakade. Uyakukholwa lokhu yini? (aiōn g165)
27 Вона каже Йому: „Так, Господи! Я вірую, що Ти Христос, Син Божий, що має прийти на цей світ“.
Wathi kuye: Yebo, Nkosi; mina ngiyakholwa ukuthi wena unguKristu, iNdodana kaNkulunkulu, obezakuza emhlabeni.
28 І промовивши це, відійшла, та й покликала нишком Марі́ю, сестру свою, ка́жучи: „Учитель тут, і Він кличе тебе!“
Esetshilo lokhu uMarta wasuka, wayabiza udadewabo uMariya ensitha, wathi: UMfundisi ulapha uyakubiza.
29 А та, як зачула, квапли́во встала й до Нього пішла.
Yena-ke esezwile lokhu, wahle wasukuma waya kuye.
30 А Ісус не ввійшов був іще до села, а знахо́дивсь на місці, де Марта зустріла Його.
Kodwa uJesu wayengakafiki emzaneni, kodwa wayesendaweni lapho uMarta amhlangabeza khona.
31 Юдеї тоді, що були з нею в домі й її розважали, як побачили, що Марія квапли́во встала й побігла, подали́ся за нею, гадаючи, що до гро́бу пішла вона, — плакати там.
Ngakho amaJuda ayesendlini laye emduduza, ebona uMariya ukuthi wasukuma ngokuphangisa ephuma, amlandela, esithi: Uya engcwabeni, ukuze akhale khona.
32 Як Марія ж прийшла туди, де був Ісус, і Його вгледіла, то припала до ніг Йому та й говорила до Нього: „Коли б, Господи, був Ти отут, то не вмер би мій брат!“
Kwathi uMariya, esefike lapho uJesu akhona, embona, wawela enyaweni zakhe, esithi kuye: Nkosi, ngabe ubukhona lapha, umnewethu ngabe kafanga.
33 А Ісус, як побачив, що плаче вона, і плачуть юдеї, що з нею прийшли, то в дусі розжа́лобився та й звору́шився Сам,
Ngakho uJesu wathi embona ekhala, lamaJuda afika laye ekhala, wabubula emoyeni, wazikhathaza,
34 і сказав: „Де його ви поклали?“Говорять Йому́: „Іди, Господи, та подивися!“
wathi: Limbeke ngaphi? Bathi kuye: Nkosi, woza ubone.
35 I заплакав Ісус.
UJesu walila.
36 А юдеї казали: „Дивись, як любив Він його!“
Ngakho amaJuda athi: Khangelani ukuthi ubemthanda njani.
37 А з них дехто сказали: „Чи не міг же зробити Отой, Хто очі сліпому відкрив, щоб і цей не помер?“
Kodwa amanye awo athi: Lo, owavula amehlo esiphofu, ubengekwenze yini ukuthi lalo angafi?
38 Ісус же розжа́лобивсь знову в Собі, і до гро́бу прийшов. Була ж то печера, і камінь на ній наляга́в.
Ngakho uJesu ebubula futhi phakathi kwakhe wafika engcwabeni. Njalo lalilubhalu, lelitshe libekwe phezu kwalo.
39 Промовляє Ісус: „Відваліть цього каменя!“Сестра вмерлого Марта говорить до Нього: „Уже, Господи, чути, — бо чотири вже дні він у гро́бі“.
UJesu wathi: Susani ilitshe. UMarta udadewabo wofileyo wathi kuye: Nkosi, usenuka; ngoba uselensuku ezine.
40 Ісус каже до неї: „Чи тобі не казав Я, що як бу́деш ти вірувати, — славу Божу побачиш?“
UJesu wathi kuye: Kangitshongo yini kuwe, ukuthi uba ukholwa, uzabona inkazimulo kaNkulunkulu?
41 І зняли́ тоді каменя. А Ісус ізвів очі до неба й промовив: „Отче, дяку прино́шу Тобі, що Мене Ти почув.
Balisusa-ke ilitshe, lapho okwakulele khona ofileyo. UJesu wasephakamisela amehlo akhe phezulu, wathi: Baba, ngiyakubonga ngoba wena ungizwile.
42 Та Я знаю, що Ти за́вжди почуєш Мене, але ради наро́ду, що довкола стоїть, Я сказав, щоб увірували, що послав Ти Мене“.
Kodwa mina bengisazi ukuthi uyangizwa njalonjalo; kodwa ngenxa yexuku elingiphahlileyo ngitshilo lokhu, ukuze bakholwe ukuthi ungithumile.
43 І, промовивши це, Він скричав гучни́м голосом: „Ла́зарю, — вийди сюди!“
Esetshilo lezizinto, wamemeza ngelizwi elikhulu wathi: Lazaro, phuma!
44 І вийшов померлий, по рука́х і нога́х обв'я́заний па́сами, а обличчя у нього було́ перев'я́зане хусткою. Ісус каже до них: „Розв'яжіть його та й пустіть, щоб ходив“.
Wasephuma owayefile, ebotshiwe inyawo lezandla ngamalembu okuthandela isidumbu, lobuso bakhe bugoqelwe ngeqhiye. UJesu wathi kubo: Mthukululeni, limyekele ahambe.
45 І багато з юдеїв, що посхо́дилися до Марії, та бачили те, що Він учинив, у Нього ввірували.
Ngakho abanengi kumaJuda, ababeze kuMariya bebona izinto azenzileyo uJesu, bakholwa kuye.
46 А деякі з них пішли до фарисеїв, і їм розповіли, що́ Ісус учинив.
Kodwa abanye babo baya kubaFarisi, babatshela izinto azenzileyo uJesu.
47 Тоді первосвященики та фарисеї скли́кали раду й казали: „Що́ маємо робити, бо Цей Чоловік пребагато чуд чинить?
Ngakho abapristi abakhulu labaFarisi baqoqa umphakathi, bathi: Sizakwenzani? Ngoba umuntu lo wenza izibonakaliso ezinengi;
48 Якщо так позоставимо Його, то всі в Нього ввірують, — і при́йдуть римля́ни, та й ві́зьмуть нам і край, і наро́д!“
uba simyekele njalo, bonke bazakholwa kuye; amaRoma asezakuza athathe lindawo lesizwe sakithi.
49 А один із них, Кайя́фа, що був первосвящеником року того́, промовив до них: „Ви нічо́го не знаєте,
Kodwa omunye wabo, uKayafasi, owayengumpristi omkhulu ngalowomnyaka, wathi kubo: Kalazi lutho lina,
50 і не поміркуєте, що краще для вас, щоб один чоловік прийняв смерть за людей, аніж щоб увесь наро́д мав загинути!“
futhi kalinakani ukuthi kusilungele ukuthi umuntu oyedwa afele abantu, lokuthi isizwe sonke singabhubhi.
51 А того не сказав сам від себе, але, первосвящеником бувши в тім році, пророкував, що Ісус за наро́д мав умерти,
Kodwa kazitsholongo lokhu ngokwakhe, kodwa engumpristi omkhulu ngalowomnyaka, waprofetha ukuthi uJesu uzafela lesosizwe,
52 і не лише за наро́д, але й щоб сполучити в одне́ розпоро́шених Божих дітей.
njalo kungabi yisizwe kuphela, kodwa ukuze abuthele ndawonye labantwana bakaNkulunkulu abahlakazekileyo babe munye.
53 Отож, від того дня вони змо́вилися, щоб убити Його.
Ngakho kusukela kulolosuku benza ndawonye icebo ukuze bambulale.
54 І тому́ не ходив більш Ісус між юдеями явно, але звідти вдавсь до околиць поближче пустині, до міста, що зветься Єфре́м, — і тут залишався з Своїми учнями.
Ngakho uJesu kabesahamba obala phakathi kwamaJuda, kodwa wasuka lapho waya elizweni eliseduze lenkangala, emzini othiwa yiEfrayimi, wasehlala khona labafundi bakhe.
55 Наближалася ж Пасха юдейська, і багато-хто з кра́ю вдались перед Пасхою в Єрусалим, щоб очи́стити себе.
Laselisondele iphasika lamaJuda; labanengi abavela emaphandleni benyukela eJerusalema lingakafiki iphasika, ukuze bazihlambulule.
56 І шукали Ісуса вони, а в храмі стоявши, гомоніли один до одно́го: „А як вам здається? Хіба Він не при́йде на свято?“
Ngakho bamdinga uJesu, bekhulumisana bemi ethempelini besithi: Licabangani? Lithi isibili kayikuza emkhosini yini?
57 А первосвященики та фарисеї нака́за дали́: як дізнається хто, де Він перебува́тиме, нехай донесе, — щоб схопи́ти Його.
Kodwa bonke abapristi abakhulu labaFarisi babekhuphe umlayo wokuthi uba ekhona owaziyo lapho akhona, akubike ukuze bambambe.

< Від Івана 11 >