Від Івана 11
1 Був же хворий один, Ла́зар у Віфа́нії, із села Марії й сестри її Марти.
Uugwa muntu ug'wi ilina nilakwe Lazaro ai watulaa mulwae. Ai upembeeye ku Bethania, Kijiji kang'wa Mariamu nu muluna nuakwe uMartha.
2 А Марія, що брат її Лазар був хворий, була та, що помазала Господа миром, і воло́ссям своїм Йому но́ги обте́рла.
Ai watulaa Mariamu yuyo yuuyo nai umupuguhie uMukulu nu kumupyagula i migulu akwe ku nsingi ni akwe. naiza mulunaa akwe Lazaro ai watulaa mulwae.
3 Тоді се́стри послали до Нього, говорячи: „Ось незду́жає, Господи, той, що любиш його!“
Papo i luna awa ai alagiiye u lukani kung'wa Yesu nu kuligitya, “Mukulu, goza uyo nu muloilwe ukulwala.”
4 Як почув же Ісус, то промовив: „Не на смерть ця недуга, а на Божу славу, — щоб Син Божий прославився нею“.
uYesu nai wakija akaligitya, “Ulwae uwu shanga wansha, kuiti, badala akwe ingi ku nsoko i ikulyo ni lang'wa Itunda iti kina ng'wana nuang'wa Itunda walije kukuligwa mu ulwae uwu.”
5 А Ісус любив Марту, і сестру її, і Лазаря.
uYesu ai umuloilwe u Martha nu muluna nu akwe nu Lazaro.
6 А коли Він почув, що нездужає той, то зостався два дні на тім місці, де був.
Nai wakija kina uLazaro ingi mulwae, uYesu ai wikie mahiku a biili ikilo ku kianza nai ukoli.
7 Після ж того говорить до учнів: „Ходімо зно́ву в Юдею“.
Uugwa ze yakilaa a ili ai uaiie i amanyisigwa akwe, “Kweni ku Uyahudi hangi.”
8 Йому учні сказали: „Учителю, таж допі́ру юдеї хотіли камінням побити Тебе, а Ти знов туди пі́деш?“
Amanyisigwa akamutambuila, “Rabi, Ayahudi ai atula akugema ku utulanga magwe, nu ewe uloilwe kusuka kung'wanso hangi?'”
9 Ісус відповів: „Хіба дня не дванадцять годин? Як хто ходить за дня, не спіткне́ться, — цьогосвітнє бо світло він бачить.
uYesu aka atambuila, I matngo a mung'wi shanga ikumi na abiili? Muntu nukugenda u mung'wi shanga uhumile ku kumpa, ku nsoko ukihenga ku welu nua mung'wi.
10 А хто ходить нічно́ї пори, той спіткнеться, — бо немає в нім світла“.
Ga ni iti, anga itule wika genda utiku, uku kumpa ku nsoko u welu ukutili mukati akwe.”
11 Оце Він сказав, а по то́му говорить до них: „Друг наш Лазар заснув, — та піду́ розбудити Його“.
uYesu akaligitya imakani aya, ni ze yakilaa imakani aya, aka atambuila, “Muhumba miitu uLazaro walala, kuiti nongoe iti kina ndije kumuusha kupuma mu tulo.”
12 А учні сказали Йому: „Як заснув, то він, Господи, ви́дужає“.
Uugwa i amanyisigwa akamutambuila, 'Mukulu, anga itule ulae, ukuuka.
13 Та про смерть його мовив Ісус, вони ж ду́мали, що про сонний спочи́нок Він каже.
Itungo ili uYesu ai watulaa ukuligitya nkani nia nsha ang'wa Lazaro, kuiti nianso ai asigiie ukutambula migulya a kulala tulo.
14 Тоді просто сказав їм Ісус: „Умер Лазар.
Uugwa uYesu akatambula nienso kihenga, “uLazaro wakuzaa,
15 І Я тішусь за вас, що там Я не був, щоб повірили ви. Та ходімо до нього“.
Nkete u lowa kunsoko anyu, kina aza nikutili ku ng'wanso iti kina mulije kuhuiila. Kwini kung'waakwe.”
16 Сказав же Хома, називаний Близню́к, до співучнів: „Ходімо й ми, щоб із Ним повмирати“.
Uugwa uTomaso, nai witangwaa ituti, ai uatambuie i amanyisigwa auya, “Nu sese ga kweni kushe palung'wi nu Yesu.”
17 Як прибув же Ісус, то знайшов, що чотири вже дні той у гро́бі.
Itungo uYesu nai wakapembya, ai uhangile kina uLazaro wakondya kutula mukibiila mahiku anne.
18 А Віфа́нія поблизу Єрусалиму була́, яких стадій з п'ятнадцять.
Ni nyenso iBethania ai ikoli pakupi ni Yerusalemu anga kilomita makumi anne na ataano iti.
19 І багато з юдеїв до Марти й Марії прийшли, щоб за брата розва́жити їх.
Idu mukati a Ayahudi akaembya kung'wa Martha nu Mariamu kuahongeelya kunsoko a muluna ao.
20 Тоді Марта, почувши, що надхо́дить Ісус, побігла зустріти Його, Марія ж удома сиділа.
Papo uMartha nai wakija kina uYesu wapembyaa, ai ulongoe kutankana nu ng'wenso, kuiti uMariamu akalongoleka kikie mi ito.
21 І Марта сказала Ісусові: „Коли б, Господи, був Ти отут, — то не вмер би мій брат.
Papo uMartha akamutambuila uYesu, “Mukulu, anga aza utule papa, uheu nuane shanga azaa uzeesha.
22 Та й тепер, — знаю я, — що чого тільки в Бога попросиш, то дасть Тобі Бог!“
Ga ni itungili, ningile ya kina lihi nuikalompa kupuma kung'wa Itunda, ukuinkiilya.”
23 Промовляє до неї Ісус: „Воскресне твій брат!“
uYesu akamutambuila, uheu nuako ukiuka hangi.”
24 Відказує Марта Йому: „Знаю, що в воскресіння останнього дня він воскресне“.
uMartha akamuila, ningile kina ukiuka mu wiuki nua luhiku nula mpelo.”
25 Промовив до неї Ісус: „Я воскресіння й життя. Хто вірує в мене, — хоч і вмре, буде жити.
uYesu akamuila, “Unene ingi wiuki nu upanga; nuanso nu nihuiie, anga itule ukusha, ga ni iti ukutula ukikie;
nu ng'wenso nuikie nu kunihuiila unene shanga ukusha, uhuiie ulu?” (aiōn g165)
27 Вона каже Йому: „Так, Господи! Я вірую, що Ти Христос, Син Божий, що має прийти на цей світ“.
Akamutambuila, “Ee, Mukulu nihuiie kina uewe ingi wi Kristo, Ng'wana nuang'wa Itunda, ng'wenso nu pembilye mu unkumbigulu.”
28 І промовивши це, відійшла, та й покликала нишком Марі́ю, сестру свою, ка́жучи: „Учитель тут, і Він кличе тебе!“
Nai wakondya kuligitya ili, akalongolaa yakwe kumitanga u muluna akwe uMariamu ku ki mpinyimpinyi. Akaligitya, uNg'walimu ukoli apa ukuitanga.”
29 А та, як зачула, квапли́во встала й до Нього пішла.
uMariamu nai wakija aya, ai unyansukile ku upepele nu kulongola kung'wa Yesu.
30 А Ісус не ввійшов був іще до села, а знахо́дивсь на місці, де Марта зустріла Його.
Nu ng'wenso uYesu aiwatulaa wakili kuza mukati a kijiji, ila ai watulaa ukoli ikianza nai utankanie nu Martha.
31 Юдеї тоді, що були з нею в домі й її розважали, як побачили, що Марія квапли́во встала й побігла, подали́ся за нею, гадаючи, що до гро́бу пішла вона, — плакати там.
Uugwa Ayahudi nai akoli nu Mariamu mi ito ni awo nai atulaa akumuhongeelya, nai akamihenga ukunyansuka ku upepeele nu kupuma kunzi, ai amutyatile; aze asigiie kina ulongoe ku kibiila iti kina wende walile kuko.
32 Як Марія ж прийшла туди, де був Ісус, і Його вгледіла, то припала до ніг Йому та й говорила до Нього: „Коли б, Господи, був Ти отут, то не вмер би мій брат!“
Uugwa uMariamu, nai wakapika pang'wanso uYesu nai ukoli nai wakamihenga nu kugwa pihi a migulu akwe nu kumuila,” Mukulu, anga aza utule ukoli papa, muluna ane shanga aza uzeesha.”
33 А Ісус, як побачив, що плаче вона, і плачуть юдеї, що з нею прийшли, то в дусі розжа́лобився та й звору́шився Сам,
uYesu nai wakamihenga ukulila, ni Ayahudi nai azile palung'wi nu ng'wenso ai atulaa akulila ga, ai uhongeeye mu nkolo nu kuhusha;
34 і сказав: „Де його ви поклали?“Говорять Йому́: „Іди, Господи, та подивися!“
akaligitya, “Mumulalikilye pii? akamutambuila, Mukulu, Pembya ugoze.”
35 I заплакав Ісус.
uYesu akalila.
36 А юдеї казали: „Дивись, як любив Він його!“
Papo iAyahudi akaligitya, “Goza nai umuloilwe uLazaro”
37 А з них дехто сказали: „Чи не міг же зробити Отой, Хто очі сліпому відкрив, щоб і цей не помер?“
Kuiti i auya mu kati ao akaligitya, “Shanga yuyu, muntu nai umapitilye i miho ang'wa uyo nai watuile mupoku, shanga aza uhumile kumuzipya u muntu uyu waleke kusha?”
38 Ісус же розжа́лобивсь знову в Собі, і до гро́бу прийшов. Була ж то печера, і камінь на ній наляга́в.
Uugwa uYesu, aze ukuhongeelya mu umi nuakwe hangi, akalogola mu kibiila. Itungili ai latulaa ikulungi, ni igwe li ikilwe migulya akwe.
39 Промовляє Ісус: „Відваліть цього каменя!“Сестра вмерлого Марта говорить до Нього: „Уже, Господи, чути, — бо чотири вже дні він у гро́бі“.
uYesu akaligitya, Liheji igwe. “uMartha, muluna nuakwe uLazaro, nuanso nai ukule, akamuila uYesu, “Mukulu, ku itungo ili, muimba ukutula waolaa, ku nsoko wakondya kutula muimba ku mahiku anne.”
40 Ісус каже до неї: „Чи тобі не казав Я, що як бу́деш ти вірувати, — славу Божу побачиш?“
uYesu akamuila, “Unene shanga aza nukuiie kina, anga uhuiile, ukihenga ikulyo ni lang'wa Itunda?”
41 І зняли́ тоді каменя. А Ісус ізвів очі до неба й промовив: „Отче, дяку прино́шу Тобі, що Мене Ти почув.
Ku lulo akaliheja igwe. uYesu akanyansula imiho akwe migulya nu kuligitya, “Tata, nukulumbile ku nsoko untegeeye.
42 Та Я знаю, що Ти за́вжди почуєш Мене, але ради наро́ду, що довкола стоїть, Я сказав, щоб увірували, що послав Ти Мене“.
Aza ningile kina wintegeelya nkua yihi, kuiti ingi ku nsoko a milundo nuimikile ku mpilimikiilya kina ndigitilye aya, iti kina alije kuhuiila kina uewe undagiiye.”
43 І, промовивши це, Він скричав гучни́м голосом: „Ла́зарю, — вийди сюди!“
Ze yakilaa kuligitya aya, ai uli ile ku luli lukulu, “Lazaro, puma kunzi'”
44 І вийшов померлий, по рука́х і нога́х обв'я́заний па́сами, а обличчя у нього було́ перев'я́зане хусткою. Ісус каже до них: „Розв'яжіть його та й пустіть, щоб ходив“.
Mushi ai upumule kunzi utungilwe i mikono ni migulu ku sanda ni kiikila, nu usu nu akwe ai utungilwe mukako” uYesu aka atambuila, “Mutunguili mu muleke walongole.”
45 І багато з юдеїв, що посхо́дилися до Марії, та бачили те, що Він учинив, у Нього ввірували.
Uugwa iAyahudi idu nai azile kung'wa Mariamu nu kihenga uYesu naza witumile, ai amuhuiie;
46 А деякі з них пішли до фарисеїв, і їм розповіли, що́ Ісус учинив.
kuiti ang'wi ao ai alongoe ku Afarisayo nu kuaila imakani naza witumile uYesu.
47 Тоді первосвященики та фарисеї скли́кали раду й казали: „Що́ маємо робити, бо Цей Чоловік пребагато чуд чинить?
Uugwa akulu a Akuhani ni Afarisayo akilundiila palung'wi mu kianda nu kuligitya, Ku utenda ntuni? uMuntu uyu ukituma ilingasiilyo idu.
48 Якщо так позоставимо Його, то всі в Нього ввірують, — і при́йдуть римля́ни, та й ві́зьмуть нам і край, і наро́д!“
Anga itule ku umuleka iti wing'wene duu, ihi aku muhuiila; iArumi akupembya nu kuhola yihi i kianza kitu ni ihi itu.”
49 А один із них, Кайя́фа, що був первосвящеником року того́, промовив до них: „Ви нічо́го не знаєте,
Ga ni iti, muntu ung'wi mu kati ao, Kayafa, nai watuile Kuhani Mukulu ng'waka nuanso, aka atambuila,
50 і не поміркуєте, що краще для вас, щоб один чоловік прийняв смерть за людей, аніж щоб увесь наро́д мав загинути!“
“Shanga mulingile kihi lukulu. Shanga musigile kina izipie ku nsoko anyu kina muntu ung'wi utakiwe kusha kunsoko a antu kukila ingu wihi kulimila.”
51 А того не сказав сам від себе, але, первосвящеником бувши в тім році, пророкував, що Ісус за наро́д мав умерти,
Aya shsnga ai umaligitilye kunsoko akwe mukola, badala akwe, kunsoko ai watulaa kuhani mukulu ung'waka nuanso. ai ulotile kina uYesu ukusha kunsoko a ingu,
52 і не лише за наро́д, але й щоб сполучити в одне́ розпоро́шених Божих дітей.
hangi shanga kunsoko a ingu ling'wene duu, ila uYesu walije u uu kuilingiila i ana ang'wa Itunda naza asapatie nkika nia kuli kuli.
53 Отож, від того дня вони змо́вилися, щоб убити Його.
Ku lulo kandiilya u luhiku nu lanso nu kulongoleka akanonia nzila a kumubulaga.
54 І тому́ не ходив більш Ісус між юдеями явно, але звідти вдавсь до околиць поближче пустині, до міста, що зветься Єфре́м, — і тут залишався з Своїми учнями.
uYesu shanga ai ugendile hangi kihenga mu Ayahudi, ila ai uhegile pang'wanso nu kulongola ihi nikoli pakupi ni ibambazi mu kisali ni kitangwaa Efraimu. Pang'wanso akikie ni amanyisigwa.
55 Наближалася ж Пасха юдейська, і багато-хто з кра́ю вдались перед Пасхою в Єрусалим, щоб очи́стити себе.
Ila i Pasaka a Ayahudi ai atulaa pakupi, ni idu aka nankila kulongola ku Yerusalemu kunzi a kisali ze ikili i pasaka iti alije ki elya akola.
56 І шукали Ісуса вони, а в храмі стоявши, гомоніли один до одно́го: „А як вам здається? Хіба Він не при́йде на свято?“
Ai atulaa akumuduma uYesu, nu kutambula kila ung'wi nai atulaa imikile mi Itekeelo, “Mukusiga ntuni? kina shanga uzile mu siku kuu?”
57 А первосвященики та фарисеї нака́за дали́: як дізнається хто, де Він перебува́тиме, нехай донесе, — щоб схопи́ти Його.
Itungo ili i akulu a akuhani ni Afarisayo ai atulaa apumyaa ilagiilyo kina anga itule ung'wi ukulinga kina uYesu ukoli, utakiwe kupumya impola iti kina alije kumuamba.
