Від Івана 1
1 На початку було Слово, а Слово в Бога було́, і Бог було Слово.
In the beginning was the Word, and the Word was with God, and the Word was God.
2 Воно в Бога було на поча́тку.
The same was in the beginning with God.
3 Усе через Нього повста́ло, і ніщо, що повста́ло, не повстало без Ньо́го.
All things were made by him; and without him was not any thing made that was made.
4 І життя було в Нім, а життя було Світлом людей.
In him was life; and the life was the light of men.
5 А Світло у те́мряві світить, і те́мрява не обгорну́ла його.
And the light shineth in darkness; and the darkness comprehended it not.
6 Був один чоловік, що від Бога був по́сланий, — йому йме́ння Іван.
There was a man sent from God, whose name [was] John.
7 Він прийшов на свідо́цтво, щоб засві́дчити про Світло, щоб повірили всі через нього.
The same came for a witness, to bear testimony of the Light, that all [men] through him might believe.
8 Він тим Світлом не був, але сві́дчити мав він про Світло.
He was not that Light, but [was sent] to bear testimony of that Light.
9 Світлом правдивим був Той, Хто просвічує кожну люди́ну, що прихо́дить на світ.
[That] was the true Light, which lighteth every man that cometh into the world.
10 Воно в світі було, і світ через Нього повстав, але світ не пізнав Його.
He was in the world, and the world was made by him, and the world knew him not.
11 До свого Воно прибуло́, — та свої відцура́лись Його.
He came to his own, and his own received him not.
12 А всім, що Його прийняли́, їм вла́ду дало́ дітьми́ Божими стати, тим, що вірять у Йме́ння Його,
But as many as received him, to them he gave power to become the sons of God, [even] to them that believe on his name:
13 що не з крови, ані з пожадли́вости тіла, ані з пожадливости мужа, але народились від Бога.
Who were born, not of blood, nor of the will of the flesh, nor of the will of man, but of God.
14 І Слово сталося тілом, і перебува́ло між нами, повне благодаті та правди, і ми бачили славу Його, славу як Одноро́дженого від Отця.
And the Word was made flesh, and dwelt among us, (and we beheld his glory, the glory as of the only begotten of the Father, ) full of grace and truth.
15 Іван сві́дчить про Нього, і кликав, говорячи: „Це був Той, що про Нього казав я: Той, Хто прийде за мною, існував передо мною, бо був перше, ніж я“.
John testified concerning him, and cried, saying, This was he of whom I spoke, He that cometh after me, is preferred before me; for he was before me.
16 А з Його повноти́ ми оде́ржали всі, — а то благода́ть на благода́ть.
And of his fullness have we all received, and grace for grace.
17 Зако́н бо через Мойсея був да́ний, а благода́ть та правда з'явилися через Ісуса Христа.
For the law was given by Moses, [but] grace and truth came by Jesus Christ.
18 Ніхто Бога ніко́ли не бачив, — Одноро́джений Син, що в лоні Отця, Той Сам виявив був.
No man hath seen God at any time; the only begotten Son, who is in the bosom of the Father, he hath declared [him].
19 А це ось свідо́цтво Іванове, як юдеї послали були з Єрусалиму священиків та Левитів, щоб спитали його: „Хто́ ти такий?“
And this is the testimony of John, when the Jews sent priests and Levites from Jerusalem, to ask him, Who art thou?
20 І він визнав, і не зрікся, а визнав: „Я — не Христос“.
And he confessed, and denied not; but confessed, I am not the Christ.
21 І запитали його: „А хто ж? Чи Ілля́?“І відказує: „Ні!“„Чи пророк?“І дав відповідь: „Ні!“
And they asked him, What then? Art thou Elijah? and he saith, I am not. Art thou that prophet? And he answered, No.
22 Сказали ж йому: „Хто́ ж ти такий, щоб дати відповідь тим, хто послав нас? Що́ ти кажеш про себе самого?“
Then said they to him, Who art thou? that we may give an answer to them that sent us. What sayest thou of thyself?
23 Відказав: „Я голос того, хто кличе: В пустині рівняйте дорогу Господню“, як Іса́я пророк заповів“.
He said, I [am] the voice of one crying in the wilderness, Make straight the way of the Lord, as said the prophet Isaiah.
24 Посланці ж із фарисеїв були́.
And they who were sent were of the Pharisees.
25 І вони запитали його та сказали йому́: „Для чого ж ти христиш, коли ти не Христос, ні Ілля, ні пророк?“
And they asked him, and said to him, Why baptizest thou then, if thou art not that Christ, nor Elijah, neither that prophet?
26 Відповів їм Іван, промовляючи: „Я водою хрищу́, а між вами стоїть, що Його ви не знаєте.
John answered them, saying, I baptize with water: but there standeth one among you, whom ye know not;
27 Він Той, Хто за мною йде, Хто до мене був, Кому розв'яза́ти ремінця́ від узуття́ Його я негідний“.
He it is, who coming after me, is preferred before me, whose shoes' latchet I am not worthy to unloose.
28 Це в Віфа́нії ді́ялося, на тім боці Йорда́ну, де христив був Іван.
These things were done in Bethabara beyond Jordan, where John was baptizing.
29 Наступного дня Іван бачить Ісуса, що до нього йде, та й каже: „Оце А́гнець Божий, що на Се́бе гріх світу бере!
The next day John seeth Jesus coming to him, and saith, Behold the Lamb of God, who taketh away the sin of the world.
30 Це Той, що про Нього казав я: За мною йде Муж, що передо мною Він був, бо був перше, ніж я.
This is he of whom I said, after me cometh a man who is preferred before me; for he was before me.
31 І не знав я Його́; та для того прийшов я, христивши водою, щоб Ізраїлеві Він з'явився“.
And I knew him not: but that he should be made manifest to Israel, therefore am I come baptizing with water.
32 І сві́дчив Іван, промовляючи: „Бачив я Духа, що сходив, як голуб, із неба, та зоставався на Ньому.
And John bore testimony, saying, I saw the Spirit descending from heaven like a dove, and it abode upon him.
33 І не знав я Його, але Той, Хто христити водою послав мене, мені оповів: „Над Ким Духа побачиш, що сходить і зостається на Ньому, — це Той, Хто христитиме Духом Святим“.
And I knew him not: but he that sent me to baptize with water, the same said to me, Upon whom thou shalt see the Spirit descending and remaining on him, the same is he who baptizeth with the Holy Spirit.
34 І я бачив, і засві́дчив, що Він — Божий Син!“
And I saw and bore testimony, that this is the Son of God.
35 Наступного дня стояв зно́ву Іван та двоє з учнів його.
Again the next day after, John stood, and two of his disciples;
36 І, поглянувши на Ісуса, що проходив, він сказав: „Ото А́гнець Божий!“
And looking upon Jesus as he walked, he saith, Behold the Lamb of God!
37 І почули два у́чні, як він говорив, та й пішли за Ісусом.
And the two disciples heard him speak, and they followed Jesus.
38 А Ісус обернувся й побачив, що вони йшли за Ним, та й каже до них: „Чого́ ви шукаєте?“А вони відказали Йому: „Равві́ — перекладене це визначає: „Учителю“, — де Ти живеш?“
Then Jesus turned, and saw them following, and saith to them, What seek ye? They said to him, Rabbi (which is to say, being interpreted, Master) where dwellest thou?
39 Він говорить до них: „Ходіть і побачте!“Ті пішли та й побачили, де́ Він жив, і в Нього той день перебули́. Було ж коло години десятої.
He saith to them, Come and see. They came and saw where he dwelt, and abode with him that day: for it was about the tenth hour.
40 А один із тих двох, що чули від Івана та йшли вслід за Ним, був Андрій, брат Си́мона Петра.
One of the two who heard John [speak], and followed him, was Andrew, Simon Peter's brother.
41 Він знайшов перше Си́мона, брата свого, та й говорить до нього: „Знайшли ми Месі́ю, що визначає: Христос“.
He first findeth his own brother Simon, and saith to him, We have found the Messiah; which is, being interpreted, the Christ.
42 І привів він його до Ісуса. На нього ж спогля́нувши, промовив Ісус: „Ти — Си́мон, син Йо́нин; будеш званий ти Ки́фа, що визначає: камінь“.
And he brought him to Jesus. And when Jesus beheld him, he said, Thou art Simon the son of Jona: thou shalt be called Cephas; which is, by interpretation, a stone.
43 Наступного дня захотів Він піти в Галілею. І знайшов Він Пилипа та й каже йому: „Іди за Мною!“
The day following Jesus would go forth into Galilee, and findeth Philip, and saith to him, follow me.
44 А Пилип із Віфсаїди похо́див, із міста Андрія й Петра.
Now Philip was of Bethsaida, the city of Andrew and Peter.
45 Пилип Натанаї́ла знахо́дить та й каже йому: „Ми знайшли Того, що про Нього писав був Мойсей у Зако́ні й Пророки, — Ісуса, сина Йо́сипового, із Назаре́ту“.
Philip findeth Nathanael, and saith to him, We have found him described by Moses in the law, and by the prophets, Jesus of Nazareth, the son of Joseph.
46 І сказав йому Натанаї́л: „Та хіба ж може бути з Назаре́ту що добре?“Пилип йому каже: „Прийди та побач“.
And Nathanael said to him, Can there any good thing come out of Nazareth? Philip saith to him, Come and see.
47 Ісус, угледівши Натанаїла, що до Нього Йде, говорить про нього: „Ото справді ізра́їльтянин, що немає в нім пі́дступу!“
Jesus saw Nathanael coming to him, and saith of him, Behold an Israelite indeed, in whom is no guile!
48 Говорить Йому Натанаїл: „Звідки знаєш мене?“Ісус відповів і до нього сказав: „Я бачив тебе ще давніш, ніж Пилип тебе кликав, як під фіґовим деревом був ти“.
Nathanael saith to him, Whence knowest thou me? Jesus answered and said to him, Before Philip called thee, when thou wast under the fig-tree, I saw thee.
49 Відповів Йому Натанаїл: „Учителю, Ти — Син Божий, Ти — Цар Ізраїлі́в!“
Nathanael answered and said to him, Rabbi, thou art the Son of God; thou art the King of Israel.
50 Ісус відповів і до нього сказав: „Через те віриш ти, що сказав Я тобі, що під фіґовим деревом бачив тебе? Більш від цього побачиш!“
Jesus answered and said to him, Because I said to thee, I saw thee under the fig-tree, dost thou believe? thou shalt see greater things than these.
51 І Він каже йому: „Поправді, поправді кажу́ вам: Відтепе́р ви побачите небо відкрите та анголів Божих, що на Лю́дського Сина підіймаються та спускаються“.
And he saith to him, Verily, verily, I say to you, Hereafter ye shall see heaven open, and the angels of God ascending and descending upon the Son of man.
