Від Івана 1
1 На початку було Слово, а Слово в Бога було́, і Бог було Слово.
In the beginning the Word was; and the Word was with God; and the Word was God.
2 Воно в Бога було на поча́тку.
He was in the beginning with God;
3 Усе через Нього повста́ло, і ніщо, що повста́ло, не повстало без Ньо́го.
through him all things came into being, and nothing came into being apart from him.
4 І життя було в Нім, а життя було Світлом людей.
That which came into being in him was life; and the life was the light of humanity;
5 А Світло у те́мряві світить, і те́мрява не обгорну́ла його.
and the light shines in the darkness, and the darkness never overpowered it.
6 Був один чоловік, що від Бога був по́сланий, — йому йме́ння Іван.
There appeared a man sent from God, whose name was John;
7 Він прийшов на свідо́цтво, щоб засві́дчити про Світло, щоб повірили всі через нього.
he came as a witness – to bear witness to the light so that through him everyone might believe.
8 Він тим Світлом не був, але сві́дчити мав він про Світло.
He was not the light, but he came to bear witness to the light.
9 Світлом правдивим був Той, Хто просвічує кожну люди́ну, що прихо́дить на світ.
That was the true light which enlightens everyone coming into the world.
10 Воно в світі було, і світ через Нього повстав, але світ не пізнав Його.
He was in the world; and through him the world came into being – yet the world did not know him.
11 До свого Воно прибуло́, — та свої відцура́лись Його.
He came to his own – yet his own did not receive him.
12 А всім, що Його прийняли́, їм вла́ду дало́ дітьми́ Божими стати, тим, що вірять у Йме́ння Його,
But to all who did receive him he gave power to become children of God – to those who believe in his name.
13 що не з крови, ані з пожадли́вости тіла, ані з пожадливости мужа, але народились від Бога.
For not to natural conception, nor to human instincts, nor to human will did they owe the new life, but to God.
14 І Слово сталося тілом, і перебува́ло між нами, повне благодаті та правди, і ми бачили славу Його, славу як Одноро́дженого від Отця.
And the Word became human, and lived among us, (We saw his glory – the glory of the Only Son sent from the Father), full of love and truth.
15 Іван сві́дчить про Нього, і кликав, говорячи: „Це був Той, що про Нього казав я: Той, Хто прийде за мною, існував передо мною, бо був перше, ніж я“.
(John bears witness to him; he cried aloud – for it was he who spoke – ‘He who is coming after me is now before me, for he was ever first’);
16 А з Його повноти́ ми оде́ржали всі, — а то благода́ть на благода́ть.
out of his fullness we have all received gift after gift of love;
17 Зако́н бо через Мойсея був да́ний, а благода́ть та правда з'явилися через Ісуса Христа.
for the Law was given through Moses, love and truth came through Jesus Christ.
18 Ніхто Бога ніко́ли не бачив, — Одноро́джений Син, що в лоні Отця, Той Сам виявив був.
No one has ever yet seen God; God the only Son, who is ever with the Father – he has revealed him.
19 А це ось свідо́цтво Іванове, як юдеї послали були з Єрусалиму священиків та Левитів, щоб спитали його: „Хто́ ти такий?“
When the religious authorities in Jerusalem sent some Priests and Levites to ask John – ‘Who are you?’,
20 І він визнав, і не зрікся, а визнав: „Я — не Христос“.
he told them clearly and simply, ‘I am not the Christ.’
21 І запитали його: „А хто ж? Чи Ілля́?“І відказує: „Ні!“„Чи пророк?“І дав відповідь: „Ні!“
‘What then?’ they asked. ‘Are you Elijah?’ ‘No,’ he said, ‘I am not.’ ‘Are you “the prophet”?’ He answered, ‘No.’
22 Сказали ж йому: „Хто́ ж ти такий, щоб дати відповідь тим, хто послав нас? Що́ ти кажеш про себе самого?“
‘Who then are you?’ they continued. ‘Tell us so that we have an answer to give to those who have sent us. What do you say about yourself?’
23 Відказав: „Я голос того, хто кличе: В пустині рівняйте дорогу Господню“, як Іса́я пророк заповів“.
‘I,’ he answered, ‘am – “The voice of one crying aloud in the wilderness: make a straight road for the Lord”, as the prophet Isaiah said.’
24 Посланці ж із фарисеїв були́.
These men had been sent from the Pharisees;
25 І вони запитали його та сказали йому́: „Для чого ж ти христиш, коли ти не Христос, ні Ілля, ні пророк?“
and their next question was, ‘Why then do you baptize, if you are not the Christ or Elijah or “the prophet”?’
26 Відповів їм Іван, промовляючи: „Я водою хрищу́, а між вами стоїть, що Його ви не знаєте.
John’s answer was – ‘I baptize with water, but among you stands one whom you do not know;
27 Він Той, Хто за мною йде, Хто до мене був, Кому розв'яза́ти ремінця́ від узуття́ Його я негідний“.
he is coming after me, yet I am not worthy even to unfasten his sandal.’
28 Це в Віфа́нії ді́ялося, на тім боці Йорда́ну, де христив був Іван.
This happened at Bethany, across the Jordan, where John was baptizing.
29 Наступного дня Іван бачить Ісуса, що до нього йде, та й каже: „Оце А́гнець Божий, що на Се́бе гріх світу бере!
The next day John saw Jesus coming towards him, and exclaimed, ‘Here is the Lamb of God, who takes away the sin of the world!
30 Це Той, що про Нього казав я: За мною йде Муж, що передо мною Він був, бо був перше, ніж я.
I was talking about him when I said “After me there is coming a man who ranks ahead of me, because before I was born he already was.”
31 І не знав я Його́; та для того прийшов я, христивши водою, щоб Ізраїлеві Він з'явився“.
I did not know who he was, but I have come baptizing with water to make him known to Israel.’
32 І сві́дчив Іван, промовляючи: „Бачив я Духа, що сходив, як голуб, із неба, та зоставався на Ньому.
John also said: ‘I saw the Spirit come down from heaven like a dove and rest on him.
33 І не знав я Його, але Той, Хто христити водою послав мене, мені оповів: „Над Ким Духа побачиш, що сходить і зостається на Ньому, — це Той, Хто христитиме Духом Святим“.
I myself did not know him, but he who sent me to baptize with water, he said to me “He on whom you see the Spirit descending, and remaining on him – he it is who baptizes with the Holy Spirit.”
34 І я бачив, і засві́дчив, що Він — Божий Син!“
This I have seen myself, and I have declared my belief that he is the Son of God.’
35 Наступного дня стояв зно́ву Іван та двоє з учнів його.
The next day, when John was standing with two of his disciples,
36 І, поглянувши на Ісуса, що проходив, він сказав: „Ото А́гнець Божий!“
he looked at Jesus as he passed and exclaimed, ‘There is the Lamb of God!’
37 І почули два у́чні, як він говорив, та й пішли за Ісусом.
The two disciples heard him say this, and followed Jesus.
38 А Ісус обернувся й побачив, що вони йшли за Ним, та й каже до них: „Чого́ ви шукаєте?“А вони відказали Йому: „Равві́ — перекладене це визначає: „Учителю“, — де Ти живеш?“
But Jesus turned round, and saw them following. ‘What are you looking for?’ he asked. ‘Rabbi,’ they answered (or, as we should say, “Teacher”), ‘where are you staying?’
39 Він говорить до них: „Ходіть і побачте!“Ті пішли та й побачили, де́ Він жив, і в Нього той день перебули́. Було ж коло години десятої.
‘Come, and you will see,’ he replied. So they went, and saw where he was staying, and spent that day with him. It was then about four in the afternoon.
40 А один із тих двох, що чули від Івана та йшли вслід за Ним, був Андрій, брат Си́мона Петра.
One of the two, who heard what John said and followed Jesus, was Andrew, Simon Peter’s brother.
41 Він знайшов перше Си́мона, брата свого, та й говорить до нього: „Знайшли ми Месі́ю, що визначає: Христос“.
He first found his own brother Simon, and said to him, ‘We have found the Messiah!’ (a word which means “Christ,” or “Consecrated”.)
42 І привів він його до Ісуса. На нього ж спогля́нувши, промовив Ісус: „Ти — Си́мон, син Йо́нин; будеш званий ти Ки́фа, що визначає: камінь“.
Then he brought him to Jesus. Looking straight at him, Jesus said, ‘You are Simon, the son of John; you will be called Cephas’ (which means “Peter,” or “Rock”).
43 Наступного дня захотів Він піти в Галілею. І знайшов Він Пилипа та й каже йому: „Іди за Мною!“
The following day Jesus decided to leave for Galilee. He found Philip, and said to him, ‘Follow me.’
44 А Пилип із Віфсаїди похо́див, із міста Андрія й Петра.
Philip was from Bethsaida, the same town as Andrew and Peter.
45 Пилип Натанаї́ла знахо́дить та й каже йому: „Ми знайшли Того, що про Нього писав був Мойсей у Зако́ні й Пророки, — Ісуса, сина Йо́сипового, із Назаре́ту“.
He found Nathanael and said to him, ‘We have found him of whom Moses wrote in the Law, and of whom the prophets also wrote – Jesus of Nazareth, Joseph’s son!’
46 І сказав йому Натанаї́л: „Та хіба ж може бути з Назаре́ту що добре?“Пилип йому каже: „Прийди та побач“.
‘Can anything good come out of Nazareth?’ asked Nathanael. ‘Come and see,’ replied Philip.
47 Ісус, угледівши Натанаїла, що до Нього Йде, говорить про нього: „Ото справді ізра́їльтянин, що немає в нім пі́дступу!“
When Jesus saw Nathanael coming towards him, he said, ‘Here is a true Israelite, in whom there is no deceit!’
48 Говорить Йому Натанаїл: „Звідки знаєш мене?“Ісус відповів і до нього сказав: „Я бачив тебе ще давніш, ніж Пилип тебе кликав, як під фіґовим деревом був ти“.
‘How do you know me?’ asked Nathanael. ‘Even before Philip called you,’ replied Jesus, ‘when you were under the fig tree, I saw you.’
49 Відповів Йому Натанаїл: „Учителю, Ти — Син Божий, Ти — Цар Ізраїлі́в!“
‘Rabbi,’ Nathanael exclaimed, ‘you are the Son of God, you are king of Israel!’
50 Ісус відповів і до нього сказав: „Через те віриш ти, що сказав Я тобі, що під фіґовим деревом бачив тебе? Більш від цього побачиш!“
‘Do you believe in me,’ asked Jesus, ‘because I told you that I saw you under the fig tree? You will see greater things than those!
51 І Він каже йому: „Поправді, поправді кажу́ вам: Відтепе́р ви побачите небо відкрите та анголів Божих, що на Лю́дського Сина підіймаються та спускаються“.
In truth I tell you,’ he added, ‘you will all see heaven open, and the angels of God ascending and descending on the Son of Man.’
