Йоїл 3
1 Бо ось тими днями та ча́су того́, коли долю Юді та Єрусалиму верну́,
For sjå, i dei dagarne og det bilet, då eg vender lagnaden for Juda og Jerusalem,
2 то зберу́ всі наро́ди, зведу їх у долину Йосафа́тову, і там буду суди́тися з ними за наро́д Мій й спа́дщину Мою, за Ізраїля, що його розпоро́шили поміж наро́дами, а Мій край поділи́ли.
då vil eg samla alle folki og føra deim ned i Josafatsdalen og der halda dom yver deim for mitt folk og min eignalut Israel skuld, som dei spreidde millom folki, og mitt land hev dei bytt.
3 І за народ Мій вони ки́дали же́реба, і юнака́ за блудни́цю давали, а ді́вчину — за вино продавали, і пили́.
Um mitt folk drog dei strå, gav ein gut for ei skjøkja, og ei gjenta selde dei for vin, og so drakk dei.
4 І що́ вам до Мене, Ти́ре й Сидо́не, та всі филисти́мські довкі́лля? Чи свій чин на Мені́ надолу́жите? Може хочете щось учинити Мені, то легко та скоро зверну́ Я ваш чин вам на го́лову,
Og kva vil det meg, Tyrus og Sidon og Filistar-bygder alle? Er det attergjeld mot meg det vil, eller vil de gjera meg eitkvart? Ovleg brått dykkar verk eg vender imot dykk sjølve,
5 що срібло Моє й Моє золото позабирали, а кошто́вні клейно́ди Мої в свої хра́ми повно́сили.
De som sylvet og gullet mitt tok, og eignaluter mine so fagre til dykkar tempel førde.
6 А синів Юди та Єрусалиму ви гре́цьким синам продали́, щоб їх віддали́ти від їхніх границь.
Og Judas og Jerusalems søner de selde til Javans søner, til å førast so langt burt ifrå sitt land.
7 Ось Я їх позбу́джую з місця того́, куди їх продали́, — ваш чин поверну́ вам на го́лову!
ropar deim fram att frå den staden der de hev selt deim. Dykkar verk eg vendar imot dykk sjølve.
8 І попро́даю ваших синів та ваших дочо́к в руку Юдських синів, а вони віддадуть їх шев'я́нам, до люду далекого, бо Господь так сказав.
Eg skal dykkar søner og døtter til Juda-sønerne selja; derifrå skal dei til sabæarane gå, eit folk so langt undan. For Herren hev tala.
9 Кличте про це між наро́дами, оголосі́те святую війну, збудіте лица́рство, хай схо́дяться, нехай підійма́ються всі вояки́.
Lat heidningar det høyra! Til herferd vigje dykk! Lat kjemporne koma! Gange fram! Stige fram alle herføre hausar!
10 Переку́йте свої лемеші́ на мечі́, а ваші серпи́ на списи́, хай на́віть безсилий говорить: „Я ли́цар!“
Smide plogarne til sverd og hage-knivarne til spjot! Vesaling segje: «Eg er kjempekar eg!»
11 Поспішіть і прийдіть, всі наро́ди з довкі́лля, й зберіться, — туди, Господи, спу́стиш лица́рство Своє.
Skunda dykk og kome, heidningar alle ikring! Samle dykk i hop! Dit late du, Herre, dine kjempor stiga ned.
12 Нехай збу́дяться й зі́йдуть народи в долину Йосафа́тову, бо сяду Я там, щоб суди́ти всі наро́ди з довкі́лля.
Lat folki vakna og samlast i Josafatsdalen! For der eg domar sit yver alle folki ikring.
13 Пошліть на роботу серпа́, бо жни́во дозріло, приходьте, зійдіть, бо чави́ло напо́внене, кадкн перелива́ються, — бо зло їхнє розмно́жилось!
Fram med sigden! No mognast kornet. Kome, trakke! No er persa full. Kjeraldi fløymer. Ovstor er vondska.
14 На́товпи, натовпи у виріша́льній долині, бо близьки́й день Господній у виріша́льній долині.
Flokk på flokk i domsdalen. For Herrens dag er nær i domsdalen.
15 Сонце та місяць стемні́ють, а зо́рі загублять свій блиск,
Sol og måne dei svartnar, og stjernorne løyner sin glans.
16 і Господь загримить із Сіо́ну, та з Єрусали́му Свій голос пода́сть, і небо й земля затремтя́ть, та Господь — охорона Своєму наро́дові, і твердиня синам Ізраїлевим!
Og Herren burar frå Sion, frå Jerusalem gjallar hans mål. Og det bivrar både himmel og jord. Men Herren er ei livd for sitt folk og ei borg for Israels søner.
17 І пізнаєте ви, що Я — Госпо́дь, Бог ваш, Який пробува́є в Сіоні, на святій Своїй горі. І станеться Єрусали́м за святиню, і чужі вже не бу́дуть ходити по ньо́му.
Ja, kjenna skal de at eg er Herren, dykkar Gud, som bur på Sion, mitt heilage berg. Og Jerusalem skal ein heilagdom vera, frammandfolk der aldri meir stiga inn.
18 І станеться в день той, гори будуть кропи́ти виноградовий сік, а підгі́рки стоятимуть у молоці, і всі Юдські пото́ки водою заб'ю́ть, а з дому Господнього вийде джерело, і напо́їть долину Шіттім.
Då skal på den dagen druvesafti drjupa av fjelli og mjølk frå haugarne strøyma, og alle bekkjer i Juda fløyma med vatn. Ei kjelda spring ut frå Herrens hus og vatnar Akaziedalen.
19 Єгипет спусто́шенням стане, і пустинею голою стане Едо́м за насильство синам Юди, за те, що лили́ кров неви́нну у їхньому кра́ї.
Men Egypt skal øydeland verta, og Edom som ville heidi, for valdsverk mot Judas born. Dei hev øydt skuldlaust blod i sitt land.
20 А Юдея жити буде пові́ки, і Єрусали́м — з роду в рід,
Men Juda skal sitja æveleg trygt, og Jerusalem frå ætt til ætt.
21 і помщу́ за їхню кров, що за неї Я ще не помсти́в, і бу́де Госпо́дь пробува́ти на Сіоні!“
Og eg vil hemner deira blod, som eg ikkje hemnde fyrr. Og Herren skal bu på Sion.
