Йов 9
1 А Йов відповів та й сказав:
Ayup jawaben mundaq dédi: —
2 Справді пізнав я, що так. Та як оправда́тись люди́ні земній перед Богом?
Way, séningla toghra, [dunyani] heqiqeten sen dégendek dep bilimen! Biraq insan balisi qandaq qilip Tengri aldida heqqaniy bolalisun?
3 Якщо вона схоче на прю стати з Ним, — Він відповіді їй не дасть ні на о́дне із тисячі ска́ржень.
Hetta eger birsi uning bilen dewalishishqa pétinalisa, Shu [kishi] mesililerning mingdin birigimu jawab bérelmeydu.
4 Він мудрого серця й могутньої сили; хто був проти Нього упертий — і ці́лим зостався?
Uning qelbide chongqur danaliq bardur, U zor küch-qudretke igidur; Kimmu Uninggha qarshi chiqip, yürikini tom qilip, Kéyin tinch-aman qalghan?
5 Він го́ри зриває, й не знають вони, що в гніві Своїм Він їх переверну́в.
U taghlarni ghezipide ghulatqanda, Ulargha héch bildürmeyla ularni yulup tashlaydu.
6 Він землю трясе́ з її місця, і стовпи́ її тру́сяться.
U yer-zéminni tewritip öz ornidin qozghitidu, Shuning bilen uning tüwrükliri titrep kétidu.
7 Він сонцеві скаже, — й не сходить воно, і Він запеча́тує зо́рі.
U quyashqa kötürülme dep söz qilsila, u qopmaydu; U [xalisa] yultuzlarningmu nurini péchetlep qoyalaydu.
8 Розтягує небо Він Сам, і хо́дить по мо́рських висо́тах,
Asmanlarni keng yayghuchi peqet udur, U déngiz dolqunliri üstige dessep yüridu.
9 Він Во́за створив, Оріо́на та Волосожа́ра, та зо́рі півде́нні.
U yette qaraqchi yultuz, Orion yultuz türkümi we qelb yultuz topini, Jenubiy yultuz türkümlirinimu yaratqan.
10 Він чинить велике та недосліди́ме, предивне, якому немає числа!
U hésablighusiz ulugh ishlarni, Sanap tügitelmeydighan karamet ishlarni qilidu.
11 Ось Він надо мною прохо́дить, та я не побачу, і Він пере́йде, а я не пригля́нусь до Нього
Qara, U yénimdin ötidu, biraq men Uni körmeymen; U ötüp kétidu, biraq Uni bayqiyalmaymen.
12 Ось Він схо́пить кого, — хто заве́рне Його, хто скаже Йому: що́ Ти робиш?
Mana, U élip kétidu, kim Uni Öz yolidin yanduralisun? Kim Uningdin: «Néme qiliwatisen» dep sorashqa pétinalisun?
13 Бог гніву Свойого не спи́нить, під Ним гнуться Рага́вові помічники́, —
Tengri ghezipini qayturuwalmaydu; Rahabning yardemchiliri Uning ayighigha bash égidu.
14 що ж тоді відпові́м я Йому́? Які я слова́ підберу́ проти Нього,
Shundaq turuqluq, men qandaqmu uninggha jawab béreleyttim. Men munazire qilghudek qandaq sözlerni talliyalayttim?
15 я, який коли б був справедли́вий, то не відповідав би, я, що благаю свойо́го Суддю?
Mubada men heqqaniy bolsammu, Men yenila Uninggha jawab bérelmeyttim; Men peqet sotchimgha iltijala qilalayttim.
16 Коли б я взива́в, а Він мені відповідь дав, — не повірю, що вчув би мій голос,
Men Uninggha iltija qilghan we U manga jawab bergen bolsimu, Men téxi Uning sadayimni anglighanliqigha ishench qilalmighan bolattim;
17 Він, що бурею може розте́рти мене та помно́жити рани мої безневи́нно.
U boran-chapqunlar bilen méni ézidu, U yarilirimni sewebsiz awutmaqta.
18 Не дає Він мені й зве́сти духа мого, бо мене насича́є гірко́тою.
U manga hetta nepes élishqimu ruxset bermeydu, Eksiche U manga derd-elemni yükliwetti.
19 Коли ходить про силу, то Він Всемогутній, коли ж ходить про суд, — хто посві́дчить мені?
Küch-qudret toghrisida gep qilsaq, mana, Uningdin küchlük [yene bashqa kim] bar? Adaletke kelsek, kim Uni sotqa chaqiralisun?!
20 Якщо б справедливим я був, то осу́дять мене мої у́ста, якщо я безневи́нний, то вчинять мене винува́тим.
Men özümni aqlimaqchi bolsam, öz aghzim özümni gunahqa paturar, Qosursiz bolghan bolsam, U yenila méni egri dep békiter.
21 Я невинний, проте́ своєї душі я не знаю, і не ра́дий життям своїм я.
Biraq men eslide éyibsiz idim. Meyli, özümning qandaq bolidighanliqim bilen perwayim pelek! Öz jénimdin toydum!
22 Це одне, а тому́ я кажу́: невинного як і лукавого Він вигубля́є.
Hemme ish oxshash iken; shunga men deymenki, U duruslarnimu, yamanlarnimu oxshashla yoqitidu.
23 Якщо нагло бич смерть заподі́ює, — Він з про́би невинних сміється.
Tuyuqsiz béshigha qaza kélip ölse, U bigunahlargha qilin’ghan bu sinaqqa qarap külidu.
24 У ру́ку безбожного да́на земля, та Він лиця су́ддів її закриває. Як не Він, тоді хто?
Yer yüzi yamanlarning qoligha tapshuruldi; Biraq U sotchilarning közlirini bu adaletsizlikni körelmeydighan qilip qoyidu; Mushundaq qilghuchi U bolmay, yene kim bolsun?
25 А дні мої стали швидкіші, як той скорохо́д, повтікали, не бачили доброго,
Méning künlirim yeltapanning yügürüshidinmu téz ötidu; Ular mendin qéchip kétidu, Ularning héchqandaq yaxshiliqi yoqtur.
26 промину́ли, немов ті човни́ очере́тяні, мов орел, що несеться на здо́бич.
Ular qomush kémilerdek chapsan ötüp kétidu; Alghur bürküt owni tutqili shungghughandek téz mangidu.
27 Якщо я скажу́: Хай забуду своє наріка́ння, хай зміню́ я обличчя своє й підбадьо́рюся,
Eger: «Nale-peryadtin toxtap, Chirayimni tutuldurmay xush chiray bolay» désemmu,
28 то боюся всіх сму́тків своїх, і я знаю, що Ти не очи́стиш мене.
Men yenila azablirimning hemmisidin qorqup yürimen; Chünki Séni méni bigunah hésablimaydu dep bilimen.
29 Все одно буду я́ винува́тий, то на́що надармо я мучитися бу́ду?
Men haman eyiblik adem bolsam, Men bihude japa tartip néme qilay?
30 Коли б я умився снігово́ю водою, і почи́стив би лу́гом долоні свої,
Hetta qar süyi bilen yuyunup, Qolumni shunche pakizlighan bolsammu,
31 то й тоді Ти до гро́бу опу́стиш мене, і учи́нить бридки́м мене о́діж моя.
Sen yenila méni ewrezge chömüldürisenki, Öz kiyimimmu mendin nepretlinidighan bolidu!
32 Бо Він не люди́на, як я, й Йому відповіді я не дам, і не пі́демо ра́зом на суд,
Chünki U men Uninggha jawab béreligüdek, manga oxshash adem emes. Méning Uning bilen sotta dewalashquchilikim yoqtur.
33 поміж нами нема посере́дника, що поклав би на нас на обо́х свою руку.
Otturimizda her ikkimizni öz qoli bilen teng tutidighan kélishtürgüchi bolsidi!
34 Нехай забере Він від мене Свойого бича́, Його ж страх хай мене не жахає,
U Özining tayiqini mendin yiraq qilsun, Uning wehimisi méni qorqatmisun;
35 тоді буду казати, й не буду боятись Його, бо я не такий сам з собою!
Shundila men Uningdin qorqmay sözliyeleyttim; Biraq ehwalim undaq emestur!
