Йов 9
1 А Йов відповів та й сказав:
Nang magkagayo'y sumagot si Job, at nagsabi,
2 Справді пізнав я, що так. Та як оправда́тись люди́ні земній перед Богом?
Sa katotohanan ay nalalaman kong ito'y gayon: nguni't paanong makapaggaganap ang tao sa Dios?
3 Якщо вона схоче на прю стати з Ним, — Він відповіді їй не дасть ні на о́дне із тисячі ска́ржень.
Kung kalugdan niyang makipagtalo sa kaniya, siya'y hindi makasasagot sa kaniya ng isa sa isang libo.
4 Він мудрого серця й могутньої сили; хто був проти Нього упертий — і ці́лим зостався?
Siya ay pantas sa puso, at may kaya sa kalakasan: sinong nagmatigas laban sa kaniya at guminhawa?
5 Він го́ри зриває, й не знають вони, що в гніві Своїм Він їх переверну́в.
Na siyang naglilipat ng mga bundok, at hindi nila nalalaman, pagka nililiglig niya sa kaniyang pagkagalit.
6 Він землю трясе́ з її місця, і стовпи́ її тру́сяться.
Na siyang umuuga ng lupa sa kaniyang kinaroroonan, at ang mga haligi nito ay nangayayanig.
7 Він сонцеві скаже, — й не сходить воно, і Він запеча́тує зо́рі.
Na siyang naguutos sa araw, at hindi sumisikat; at nagtatakda sa mga bituin.
8 Розтягує небо Він Сам, і хо́дить по мо́рських висо́тах,
Na nagiisang inuunat ang langit, at tumutungtong sa mga alon ng dagat.
9 Він Во́за створив, Оріо́на та Волосожа́ра, та зо́рі півде́нні.
Na lumikha sa Oso, sa Orion, at sa mga Pleyade, at sa mga silid ng timugan.
10 Він чинить велике та недосліди́ме, предивне, якому немає числа!
Na gumagawa ng mga dakilang bagay na di masayod; Oo, mga kamanghamanghang bagay na walang bilang.
11 Ось Він надо мною прохо́дить, та я не побачу, і Він пере́йде, а я не пригля́нусь до Нього
Narito, siya'y dumaraan sa siping ko, at hindi ko siya nakikita: siya'y nagpapatuloy rin naman, nguni't hindi ko siya namamataan.
12 Ось Він схо́пить кого, — хто заве́рне Його, хто скаже Йому: що́ Ти робиш?
Narito, siya'y nangangagaw sinong makasasansala sa kaniya? Sinong magsasabi sa kaniya: Anong ginagawa mo?
13 Бог гніву Свойого не спи́нить, під Ним гнуться Рага́вові помічники́, —
Hindi iuurong ng Dios ang kaniyang galit; ang mga manunulong sa Rahab ay nagsisiyukod sa ilalim niya.
14 що ж тоді відпові́м я Йому́? Які я слова́ підберу́ проти Нього,
Gaano pa nga kaya kaliit ang maisasagot ko sa kaniya, at mapipiling aking mga salita na maimamatuwid ko sa kaniya?
15 я, який коли б був справедли́вий, то не відповідав би, я, що благаю свойо́го Суддю?
Na kahiman ako'y matuwid, gayon may hindi ako sasagot sa kaniya; ako'y mamamanhik sa aking hukom.
16 Коли б я взива́в, а Він мені відповідь дав, — не повірю, що вчув би мій голос,
Kung ako'y tumawag, at siya'y sumagot sa akin; gayon ma'y hindi ako maniniwala na kaniyang dininig ang aking tinig.
17 Він, що бурею може розте́рти мене та помно́жити рани мої безневи́нно.
Sapagka't ako'y ginigiba niya sa pamamagitan ng isang bagyo, at pinararami ang aking mga sugat ng walang kadahilanan.
18 Не дає Він мені й зве́сти духа мого, бо мене насича́є гірко́тою.
Hindi niya ako tutulutang ako'y huminga, nguni't nililipos niya ako ng hirap.
19 Коли ходить про силу, то Він Всемогутній, коли ж ходить про суд, — хто посві́дчить мені?
Kung kami ay magsalita tungkol sa kalakasan, narito, siya'y may kapangyarihan! At kung sa kahatulan, sino, sinasabi niya ay magtatakda sa akin ng panahon?
20 Якщо б справедливим я був, то осу́дять мене мої у́ста, якщо я безневи́нний, то вчинять мене винува́тим.
Kahiman ako'y matuwid, ang aking sariling bibig ay hahatol sa akin: kahiman ako'y sakdal patototohanan niya akong masama.
21 Я невинний, проте́ своєї душі я не знаю, і не ра́дий життям своїм я.
Ako'y sakdal; hindi ko talos ang aking sarili; aking niwalang kabuluhan ang aking buhay.
22 Це одне, а тому́ я кажу́: невинного як і лукавого Він вигубля́є.
Lahat ay isa; kaya't aking sinasabi: kaniyang ginigiba ang sakdal at ang masama.
23 Якщо нагло бич смерть заподі́ює, — Він з про́би невинних сміється.
Kung ang panghampas ay pumapatay na bigla, tatawanan niya ang paglilitis sa mga walang sala.
24 У ру́ку безбожного да́на земля, та Він лиця су́ддів її закриває. Як не Він, тоді хто?
Ang lupa ay nabigay sa kamay ng masama: kaniyang tinatakpan ang mga mukha ng mga hukom nito; kung hindi siya, sino nga?
25 А дні мої стали швидкіші, як той скорохо́д, повтікали, не бачили доброго,
Ngayo'y ang mga kaarawan ko ay matulin kay sa isang sugo: dumadaang matulin, walang nakikitang mabuti.
26 промину́ли, немов ті човни́ очере́тяні, мов орел, що несеться на здо́бич.
Sila'y nagsisidaang parang mga matuling sasakyan: parang agila na dumadagit ng huli.
27 Якщо я скажу́: Хай забуду своє наріка́ння, хай зміню́ я обличчя своє й підбадьо́рюся,
Kung aking sabihin: Aking kalilimutan ang aking daing, aking papawiin ang aking malungkot na mukha, at magpapakasaya ako:
28 то боюся всіх сму́тків своїх, і я знаю, що Ти не очи́стиш мене.
Ako'y natatakot sa lahat kong kapanglawan, talastas ko na hindi mo aariin akong walang sala.
29 Все одно буду я́ винува́тий, то на́що надармо я мучитися бу́ду?
Ako'y mahahatulan; bakit nga ako gagawa ng walang kabuluhan?
30 Коли б я умився снігово́ю водою, і почи́стив би лу́гом долоні свої,
Kung ako'y maligo ng nieveng tubig, at gawin ko ang aking mga kamay na napakalinis;
31 то й тоді Ти до гро́бу опу́стиш мене, і учи́нить бридки́м мене о́діж моя.
Gayon ma'y itutulak mo ako sa hukay, at kayayamutan ako ng aking mga sariling kasuutan.
32 Бо Він не люди́на, як я, й Йому відповіді я не дам, і не пі́демо ра́зом на суд,
Sapagka't siya'y hindi tao, na gaya ko, na sasagot ako sa kaniya, na tayo'y pumasok kapuwa sa kahatulan,
33 поміж нами нема посере́дника, що поклав би на нас на обо́х свою руку.
Walang hukom sa pagitan natin, na makapaglagay ng kaniyang kamay sa ating dalawa.
34 Нехай забере Він від мене Свойого бича́, Його ж страх хай мене не жахає,
Ihiwalay niya sa akin ang kaniyang tungkod, at huwag akong takutin ng kaniyang pangilabot:
35 тоді буду казати, й не буду боятись Його, бо я не такий сам з собою!
Kung magkagayo'y magsasalita ako, at hindi matatakot sa kaniya; sapagka't hindi gayon ako sa aking sarili.
