Йов 9
1 А Йов відповів та й сказав:
Ipapo Jobho akapindura akati:
2 Справді пізнав я, що так. Та як оправда́тись люди́ні земній перед Богом?
“Zvirokwazvo ndinoziva kuti ichokwadi. Asi munhu anofa angava akarurama pamberi paMwari seiko?
3 Якщо вона схоче на прю стати з Ним, — Він відповіді їй не дасть ні на о́дне із тисячі ска́ржень.
Kunyange dai mumwe aida kuita nharo naye, haaizogona kumupindura kamwe chete pamibvunzo chiuru.
4 Він мудрого серця й могутньої сили; хто був проти Нього упертий — і ці́лим зостався?
Uchenjeri hwake hwakadzika, simba rake iguru kwazvo. Ndianiko akamudzivisa akabuda asina vanga?
5 Він го́ри зриває, й не знають вони, що в гніві Своїм Він їх переверну́в.
Anofambisa makomo iwo asingazivi agoapidigura mukutsamwa kwake kukuru.
6 Він землю трясе́ з її місця, і стовпи́ її тру́сяться.
Anozungunusa nyika ikabva panzvimbo yayo uye anoita kuti mbiru dzayo dzidengenyeke.
7 Він сонцеві скаже, — й не сходить воно, і Він запеча́тує зо́рі.
Anotaura kuzuva iro ndokurega kuvhenekera; anodzivira chiedza chenyeredzi.
8 Розтягує небо Він Сам, і хо́дить по мо́рських висо́тах,
Iye oga anotambanudza matenga uye anofamba pamusoro pamafungu egungwa.
9 Він Во́за створив, Оріо́на та Волосожа́ра, та зо́рі півде́нні.
Ndiye Muiti weNyeredzi dzeAkutiro neOrioni, dzeChimunomwe namapoka enyeredzi dzenyasi.
10 Він чинить велике та недосліди́ме, предивне, якому немає числа!
Anoita minana isingagoni kunzwisisiswa, nezvishamiso zvisingagoni kuverengwa.
11 Ось Він надо мною прохо́дить, та я не побачу, і Він пере́йде, а я не пригля́нусь до Нього
Paanondipfuura, handigoni kumuona; paanoenda napo handingamuoni.
12 Ось Він схо́пить кого, — хто заве́рне Його, хто скаже Йому: що́ Ти робиш?
Kana achibvuta, ndiani angamudzivisa? Ndiani angati kwaari, ‘Unoiteiko?’
13 Бог гніву Свойого не спи́нить, під Ним гнуться Рага́вові помічники́, —
Mwari haadzori kutsamwa kwake; kunyange boka ravarwi raRahabhi rakawira patsoka dzake nokutya.
14 що ж тоді відпові́м я Йому́? Які я слова́ підберу́ проти Нього,
“Zvino ndingakakavadzana naye seiko? Ndingawana seiko mashoko okuita nharo naye?
15 я, який коли б був справедли́вий, то не відповідав би, я, що благаю свойо́го Суддю?
Kunyange ndakanga ndisina mhaka, handaigona kumupindura; ndaingokumbira hangu nyasha kuMutongi wangu.
16 Коли б я взива́в, а Він мені відповідь дав, — не повірю, що вчув би мій голос,
Kunyange dai ndaimudana hangu uye akandipindura, handitendi kuti aizowana nguva yokundinzwa.
17 Він, що бурею може розте́рти мене та помно́жити рани мої безневи́нно.
Aizondiparadza nedutu uye achizowedzera maronda angu pasina mhosva.
18 Не дає Він мені й зве́сти духа мого, бо мене насича́є гірко́тою.
Haaizonditenderazve kuti nditure mafemo, asi aizondizadza namatambudziko.
19 Коли ходить про силу, то Він Всемогутній, коли ж ходить про суд, — хто посві́дчить мені?
Kana zviri zvesimba, iye ane simba guru! Uye kana zviri zvokururamisira, ndianiko angamudana kuti amutonge?
20 Якщо б справедливим я був, то осу́дять мене мої у́ста, якщо я безневи́нний, то вчинять мене винува́тим.
Kunyange dai ndisina mhosva, muromo wangu waizongondipa mhaka; dai zvangu ndakarurama, iwo waizongondipa mhaka.
21 Я невинний, проте́ своєї душі я не знаю, і не ра́дий життям своїм я.
“Kunyange ndisina mhosva, handina hangu hanya nazvo; ndinozvidza upenyu hwangu pachangu.
22 Це одне, а тому́ я кажу́: невинного як і лукавого Він вигубля́є.
Zvakangofanana; ndokusaka ndichiti, ‘Iye anoparadza vasina mhosva nevakaipa.’
23 Якщо нагло бич смерть заподі́ює, — Він з про́би невинних сміється.
Kana dambudziko rikauyisa rufu nokukurumidza, achaseka kushaya tariro kwavasina mhosva.
24 У ру́ку безбожного да́на земля, та Він лиця су́ддів її закриває. Як не Він, тоді хто?
Panowira nyika mumaoko avakaipa, vatongi vayo anovapofumadza. Kana asiri iye, zvino ndianiko?
25 А дні мої стали швидкіші, як той скорохо́д, повтікали, не бачили доброго,
“Mazuva angu anokurumidza kupfuura mumhanyi; anobhururuka oenda asina kumboona mufaro.
26 промину́ли, немов ті човни́ очере́тяні, мов орел, що несеться на здо́бич.
Anopfuura sezvikepe zvenhokwe, kufanana namakondo anomhanyira nyama yawo.
27 Якщо я скажу́: Хай забуду своє наріка́ння, хай зміню́ я обличчя своє й підбадьо́рюся,
Kana ndikati, ‘Ndichakanganwa kunyunyuta kwangu, ndichashandura chiso changu, ndigonyemwerera,’
28 то боюся всіх сму́тків своїх, і я знаю, що Ти не очи́стиш мене.
ndinongotya kutambura kwangu, nokuti ndinoziva kuti imi hamuregi kundipa mhosva.
29 Все одно буду я́ винува́тий, то на́що надармо я мучитися бу́ду?
Sezvo ndatopiwa hangu mhosva, ko, ndichagotamburirei pasina?
30 Коли б я умився снігово́ю водою, і почи́стив би лу́гом долоні свої,
Kunyange dai ndikazvishambidza nesipo uye ndikashamba maoko angu nesoda,
31 то й тоді Ти до гро́бу опу́стиш мене, і учи́нить бридки́м мене о́діж моя.
imi muchandinyudza mugomba rematope zvokuti kunyange nenguo dzangu dzichandisema.
32 Бо Він не люди́на, як я, й Йому відповіді я не дам, і не пі́демо ра́зом на суд,
“Iye haasi munhu akafanana neni kuti ndimupindure, kuti zvimwe iye neni tisangane mudare redzimhosva.
33 поміж нами нема посере́дника, що поклав би на нас на обо́х свою руку.
Dai chete paingova nomumwe angamira pakati pedu, kuti aise ruoko rwake patiri tose,
34 Нехай забере Він від мене Свойого бича́, Його ж страх хай мене не жахає,
mumwe zvake angabvise shamhu yaMwari kwandiri, kuti kutyisa kwake kurege kundivhundutsazve.
35 тоді буду казати, й не буду боятись Його, бо я не такий сам з собою!
Ipapo ndichataura ndisingamutyi, asi sezvazvakaita kwandiri iye zvino, handingakwanisi.
