Йов 9
1 А Йов відповів та й сказав:
Na ka whakahoki a Hopa, ka mea,
2 Справді пізнав я, що так. Та як оправда́тись люди́ні земній перед Богом?
E mohiotia ana ano tenei e ahau; engari ma te aha ka tika ai te tangata ki te Atua?
3 Якщо вона схоче на прю стати з Ним, — Він відповіді їй не дасть ні на о́дне із тисячі ска́ржень.
Ki te pai ia ki te totohe ki a ia, kahore he kupu kotahi o roto i te mano e taea e ia te whakahoki ki a ia.
4 Він мудрого серця й могутньої сили; хто був проти Нього упертий — і ці́лим зостався?
He ngakau mohio ia, he pakari tona kaha: ko wai e whakauaua ki a ia, a e whiwhi i te pai?
5 Він го́ри зриває, й не знають вони, що в гніві Своїм Він їх переверну́в.
E nekehia ana e ia nga maunga, te mohio ratou; hurihia ake e ia i a ia e riri ana.
6 Він землю трясе́ з її місця, і стовпи́ її тру́сяться.
E whakangaueuetia ana e ia te whenua, e nekehia atu ana i tona wahi, wiri ana ona pou.
7 Він сонцеві скаже, — й не сходить воно, і Він запеча́тує зо́рі.
E korero nei ki te ra, a kore ake e whiti; hiritia putia iho e ia nga whetu.
8 Розтягує небо Він Сам, і хо́дить по мо́рських висо́тах,
Ko ia nei anake hei hora i nga rangi, hei takahi i runga i nga ngaru o te moana.
9 Він Во́за створив, Оріо́на та Волосожа́ра, та зо́рі півде́нні.
Nana nei i hanga a Aketura, a Tautoru, a Matariki, me nga ruma i te tonga.
10 Він чинить велике та недосліди́ме, предивне, якому немає числа!
Nana nei i mahi nga mea nunui, e kore nei e taea te rapu atu, ae ra nga mea whakamiharo, e kore nei e taea te tatau.
11 Ось Він надо мною прохо́дить, та я не побачу, і Він пере́йде, а я не пригля́нусь до Нього
Ina tonu ia e haere atu nei, a kahore ahau i kite; ka pahemo atu hoki ia, a kahore ahau e matau ki a ia.
12 Ось Він схо́пить кого, — хто заве́рне Його, хто скаже Йому: що́ Ти робиш?
Nana, ka hopu ia i tana i aru ai, ma wai ia e arai? Ko wai hei ki atu ki a ia, E aha ana koe?
13 Бог гніву Свойого не спи́нить, під Ним гнуться Рага́вові помічники́, —
E kore te Atua e whakahoki iho i tona riri; e piko ana ki raro i a ia nga kaiawhina o Rahapa.
14 що ж тоді відпові́м я Йому́? Які я слова́ підберу́ проти Нього,
A kia whakahoki kupu ano ahau ki a ia, kia whiriwhiri kupu ano maku ki a ia?
15 я, який коли б був справедли́вий, то не відповідав би, я, що благаю свойо́го Суддю?
Ahakoa he tika ahau, e kore ahau e whakahoki kupu atu; engari ka inoi ahau ki toku kaiwhakawa.
16 Коли б я взива́в, а Він мені відповідь дав, — не повірю, що вчув би мій голос,
Me i karanga atu ahau, a whakahokia mai ai e ia te kupu ki ahau, kihai ahau i whakaae tera kua whakarongo mai ia ki toku reo.
17 Він, що бурею може розте́рти мене та помно́жити рани мої безневи́нно.
E aki ana hoki ia ia ahau ki te tupuhi, e whakanui takekore ana hoki i oku mate.
18 Не дає Він мені й зве́сти духа мого, бо мене насича́є гірко́тою.
Kahore ahau e tukua e ia kia ta toku manawa; otiia whakakiia ana e ia toku wairua ki te kawa.
19 Коли ходить про силу, то Він Всемогутній, коли ж ходить про суд, — хто посві́дчить мені?
Ki te korero tatou mo te kaha o te hunga pakari, nana, kei reira ia! A ki te mea he whakawa, ko wai ra hei whakatakoto i te taima moku?
20 Якщо б справедливим я був, то осу́дять мене мої у́ста, якщо я безневи́нний, то вчинять мене винува́тим.
Ahakoa he tika ahau, ma toku mangai ano ahau e whakahe; ahakoa he tikanga tapatahi taku, ma reira ano e whakaatu toku ngaunga ketanga.
21 Я невинний, проте́ своєї душі я не знаю, і не ра́дий життям своїм я.
He tapatahi ahau; kahore ahau e whakaaro ki ahau ano; e whakahawea ana ahau ki toku ora.
22 Це одне, а тому́ я кажу́: невинного як і лукавого Він вигубля́є.
He kotahi tonu ena; koia ahau ka mea, e whakamotitia ana e ia te tapatahi raua ko te kino.
23 Якщо нагло бич смерть заподі́ює, — Він з про́би невинних сміється.
Na ka whakamate tata nei te whiu, he kata tana ki te whakamatautauranga o te hunga harakore.
24 У ру́ку безбожного да́на земля, та Він лиця су́ддів її закриває. Як не Він, тоді хто?
Kua hoatu te whenua ki te ringa o te tangata kino; e taupokina ana e ia nga mata o nga kaiwhakawa; ki te mea ehara i a ia, tena ko wai?
25 А дні мої стали швидкіші, як той скорохо́д, повтікали, не бачили доброго,
Na, ko te hohoro o oku ra, nui atu i to te kaikawe pukapuka; e rere ana, kahore hoki e kite i te pai.
26 промину́ли, немов ті човни́ очере́тяні, мов орел, що несеться на здо́бич.
Kua pahemo, kua pera me nga kaipuke tere, me te ekara ano e topa iho ana ki tana kai.
27 Якщо я скажу́: Хай забуду своє наріка́ння, хай зміню́ я обличчя своє й підбадьо́рюся,
Ki te mea ahau, ka wareware ahau ki taku tangi, ka unuhia atu e ahau te pouri o toku mata, a ka marama:
28 то боюся всіх сму́тків своїх, і я знаю, що Ти не очи́стиш мене.
E wehi ana ahau i oku mamae katoa, e mohio ana ahau e kore ahau e meinga e koe he harakore.
29 Все одно буду я́ винува́тий, то на́що надармо я мучитися бу́ду?
Tera hoki ahau e whakahengia; he aha ahau i whakangenge kau ai i ahau?
30 Коли б я умився снігово́ю водою, і почи́стив би лу́гом долоні свої,
Ki te horoi ahau i ahau ki te hukarere, a ka meinga oku ringa kia ma rawa;
31 то й тоді Ти до гро́бу опу́стиш мене, і учи́нить бридки́м мене о́діж моя.
Katahi ahau ka rumakina e koe ki te poka, a whakarihariha mai ana oku kakahu ki ahau.
32 Бо Він не люди́на, як я, й Йому відповіді я не дам, і не пі́демо ра́зом на суд,
Ehara hoki ia i te tangata, i te penei me ahau nei, e whakahoki kupu ai ahau ki a ia, e haere tahi ai maua ki te whakawa.
33 поміж нами нема посере́дника, що поклав би на нас на обо́х свою руку.
Kahore he kaiwhakatikatika mo ta maua, kahore he tangata hei whakapa i tona ringa ki a maua tahi.
34 Нехай забере Він від мене Свойого бича́, Його ж страх хай мене не жахає,
Me tango atu e ia tana patu i ahau, a kaua hoki tana whakamataku e whakawehi i ahau:
35 тоді буду казати, й не буду боятись Його, бо я не такий сам з собою!
Hei reira ahau ka korero, a kahore e wehi i a ia; kahore hoki ahau e pera i roto i ahau.
