Йов 9
1 А Йов відповів та й сказав:
Sai Ayuba ya amsa,
2 Справді пізнав я, що так. Та як оправда́тись люди́ні земній перед Богом?
“Lalle, na san wannan gaskiya ne. Amma ta yaya mutum zai iya zama mai adalci a gaban Allah?
3 Якщо вона схоче на прю стати з Ним, — Він відповіді їй не дасть ні на о́дне із тисячі ска́ржень.
Ko da mutum yana so yă yi gardama da shi, ba zai taɓa amsa masa ba ko da sau ɗaya cikin dubu.
4 Він мудрого серця й могутньої сили; хто був проти Нього упертий — і ці́лим зостався?
Hikimarsa tana da zurfi, ikonsa yana da yawa. Wane ne ya taɓa yin faɗa da shi har ya yi nasara?
5 Він го́ри зриває, й не знають вони, що в гніві Своїм Він їх переверну́в.
Yana matsar da manyan duwatsu kafin su sani kuma yana juya su cikin fushinsa.
6 Він землю трясе́ з її місця, і стовпи́ її тру́сяться.
Yana girgiza ƙasa, yana girgiza harsashenta.
7 Він сонцеві скаже, — й не сходить воно, і Він запеча́тує зо́рі.
Yana magana da rana sai ta ƙi yin haske; yana hana taurari yin haske.
8 Розтягує небо Він Сам, і хо́дить по мо́рських висо́тах,
Shi kaɗai ya shimfiɗa sammai ya kuma yi tafiya a kan raƙuman ruwan teku.
9 Він Во́за створив, Оріо́на та Волосожа́ра, та зо́рі півде́нні.
Shi ne ya halicci Mafarauci da Kare da Zomo, da Kaza, da’Ya’yanta da tarin taurari a sama, da taurarin kudu.
10 Він чинить велике та недосліди́ме, предивне, якому немає числа!
Yana yin abubuwan banmamaki waɗanda ba a iya ganewa, mu’ujizai waɗanda ba a iya ƙirgawa.
11 Ось Він надо мною прохо́дить, та я не побачу, і Він пере́йде, а я не пригля́нусь до Нього
Ba na iya ganinsa lokacin da ya wuce ni; ba na sani ya wuce lokacin da ya wuce.
12 Ось Він схо́пить кого, — хто заве́рне Його, хто скаже Йому: що́ Ти робиш?
Wane ne ya isa yă hana shi in ya ƙwace abu? Wa zai ce masa, ‘Me kake yi?’
13 Бог гніву Свойого не спи́нить, під Ним гнуться Рага́вові помічники́, —
Allah ba ya danne fushinsa; ko dodannin ruwan da ake kira ayarin Rahab ya tattake su.
14 що ж тоді відпові́м я Йому́? Які я слова́ підберу́ проти Нього,
“Ta yaya zan iya yin faɗa da shi? Ina zan iya samun kalmomin da zan yi gardama da shi?
15 я, який коли б був справедли́вий, то не відповідав би, я, що благаю свойо́го Суддю?
Ko da yake ba ni da laifi, ba zan iya amsa masa ba; sai dai roƙon jinƙai zan iya yi ga mahukuncina.
16 Коли б я взива́в, а Він мені відповідь дав, — не повірю, що вчув би мій голос,
Ko da na yi kira gare shi ya amsa mini, ban yarda cewa zai saurare ni ba.
17 Він, що бурею може розте́рти мене та помно́жити рани мої безневи́нно.
Zai sa hadari yă danne ni yă ƙara mini ciwona ba dalili.
18 Не дає Він мені й зве́сти духа мого, бо мене насича́є гірко́тою.
Ba zai bari in yi numfashi ba, sai dai yă ƙara mini azaba.
19 Коли ходить про силу, то Він Всемогутній, коли ж ходить про суд, — хто посві́дчить мені?
In maganar ƙarfi ne, shi babban mai ƙarfi ne! In kuma maganar shari’a ne, wa zai kai kararsa?
20 Якщо б справедливим я був, то осу́дять мене мої у́ста, якщо я безневи́нний, то вчинять мене винува́тим.
Ko da ni marar ƙarfi ne, bakina ya isa yă sa in zama mai laifi; in ba ni da laifi, zai sa in yi laifi.
21 Я невинний, проте́ своєї душі я не знаю, і не ра́дий життям своїм я.
“Ko da yake ba ni da laifi, ban damu da kaina ba; na rena raina.
22 Це одне, а тому́ я кажу́: невинного як і лукавого Він вигубля́є.
Ba bambanci; shi ya sa na ce, ‘Yana hallaka marasa laifi da kuma mugaye.’
23 Якщо нагло бич смерть заподі́ює, — Він з про́би невинних сміється.
Lokacin da bala’i ya kawo ga mutuwa, yakan yi dariyar baƙin cikin marasa laifi.
24 У ру́ку безбожного да́на земля, та Він лиця су́ддів її закриває. Як не Він, тоді хто?
Lokacin da ƙasa ta faɗa a hannun mugaye, yakan rufe idanun masu shari’a. In ba shi ba wa zai yi wannan?
25 А дні мої стали швидкіші, як той скорохо́д, повтікали, не бачили доброго,
“Kwanakina sun fi mai gudu wucewa da sauri; suna firiya babu wani abin jin daɗi a cikinsu.
26 промину́ли, немов ті човни́ очере́тяні, мов орел, що несеться на здо́бич.
Suna wucewa kamar jirgin ruwan da aka yi da kyauro, kamar jahurma da ta kai wa namanta cafka.
27 Якщо я скажу́: Хай забуду своє наріка́ння, хай зміню́ я обличчя своє й підбадьо́рюся,
‘In na ce zan manta da abin da yake damu na, zan yi murmushi in daina nuna ɓacin rai,’
28 то боюся всіх сму́тків своїх, і я знаю, що Ти не очи́стиш мене.
duk da haka ina tsoron duk wahalata, domin na san ba za ka ɗauke ni marar laifi ba.
29 Все одно буду я́ винува́тий, то на́що надармо я мучитися бу́ду?
Tun da an riga an ɗauke ni mai laifi, duk ƙoƙarina a banza yake.
30 Коли б я умився снігово́ю водою, і почи́стив би лу́гом долоні свої,
Ko da na wanke jikina duka da sabulu, na wanke hannuwana kuma da soda,
31 то й тоді Ти до гро́бу опу́стиш мене, і учи́нить бридки́м мене о́діж моя.
duk da haka za ka jefa ni cikin ƙazamin wuri, yadda ko rigunan jikina ma za su ƙi ni.
32 Бо Він не люди́на, як я, й Йому відповіді я не дам, і не пі́демо ра́зом на суд,
“Shi ba mutum ba ne kamar ni wanda zan iya amsa masa, har da za mu yi faɗa da juna a wurin shari’a.
33 поміж нами нема посере́дника, що поклав би на нас на обо́х свою руку.
In da akwai wanda zai iya shiga tsakaninmu, ya ɗora hannunsa a kanmu tare,
34 Нехай забере Він від мене Свойого бича́, Його ж страх хай мене не жахає,
wani wanda zai sa Allah yă daina duka na, don yă daina ba ni tsoro.
35 тоді буду казати, й не буду боятись Його, бо я не такий сам з собою!
Sa’an nan ne zan iya yin magana ba tare da jin tsoronsa ba, amma a yadda nake a yanzu ba zan iya ba.
