Йов 9
1 А Йов відповів та й сказав:
Then Job answered and said,
2 Справді пізнав я, що так. Та як оправда́тись люди́ні земній перед Богом?
“I truly know that this is so. But how can a person be in the right with God?
3 Якщо вона схоче на прю стати з Ним, — Він відповіді їй не дасть ні на о́дне із тисячі ска́ржень.
If he wants to argue with God, he cannot answer him once in a thousand times.
4 Він мудрого серця й могутньої сили; хто був проти Нього упертий — і ці́лим зостався?
God is wise in heart and mighty in strength; who has ever hardened himself against him and succeeded?—
5 Він го́ри зриває, й не знають вони, що в гніві Своїм Він їх переверну́в.
he who removes the mountains without warning anyone when he overturns them in his anger—
6 Він землю трясе́ з її місця, і стовпи́ її тру́сяться.
he who shakes the earth out of its place and sets its supports trembling.
7 Він сонцеві скаже, — й не сходить воно, і Він запеча́тує зо́рі.
It is the same God who tells the sun not to rise, and it does not, and who covers up the stars,
8 Розтягує небо Він Сам, і хо́дить по мо́рських висо́тах,
who by himself stretches out the heavens and tramples down the waves of the sea,
9 Він Во́за створив, Оріо́на та Волосожа́ра, та зо́рі півде́нні.
who makes the Bear, Orion, the Pleiades, and the constellations of the south.
10 Він чинить велике та недосліди́ме, предивне, якому немає числа!
He does great and unsearchable things, and wonderful things that cannot be counted.
11 Ось Він надо мною прохо́дить, та я не побачу, і Він пере́йде, а я не пригля́нусь до Нього
See, he goes by me, and I do not see him; he passes on also, but I do not perceive him.
12 Ось Він схо́пить кого, — хто заве́рне Його, хто скаже Йому: що́ Ти робиш?
If he takes something away, who can stop him? Who can say to him, 'What are you doing?'
13 Бог гніву Свойого не спи́нить, під Ним гнуться Рага́вові помічники́, —
God will not withdraw his anger; the helpers of Rahab bow beneath him.
14 що ж тоді відпові́м я Йому́? Які я слова́ підберу́ проти Нього,
How much less could I answer him, could I choose words to reason with him?
15 я, який коли б був справедли́вий, то не відповідав би, я, що благаю свойо́го Суддю?
Even if I were righteous, I could not answer him; I could only plead for mercy with my judge.
16 Коли б я взива́в, а Він мені відповідь дав, — не повірю, що вчув би мій голос,
Even if I called and he answered me, I would not believe that he was listening to my voice.
17 Він, що бурею може розте́рти мене та помно́жити рани мої безневи́нно.
For he breaks me with a tempest and multiplies my wounds without cause.
18 Не дає Він мені й зве́сти духа мого, бо мене насича́є гірко́тою.
He does not allow me to regain my breath; but he fills me with bitterness.
19 Коли ходить про силу, то Він Всемогутній, коли ж ходить про суд, — хто посві́дчить мені?
If it is a matter of strength, behold, he is mighty! If it is a matter of justice, who can summon him?
20 Якщо б справедливим я був, то осу́дять мене мої у́ста, якщо я безневи́нний, то вчинять мене винува́тим.
Though I am in the right, my own mouth would condemn me; and though I am blameless, my words would prove me to be guilty.
21 Я невинний, проте́ своєї душі я не знаю, і не ра́дий життям своїм я.
I am blameless, but I do not care any more about myself; I despise my own life.
22 Це одне, а тому́ я кажу́: невинного як і лукавого Він вигубля́є.
It makes no difference, which is why I say that he destroys blameless people and wicked people together.
23 Якщо нагло бич смерть заподі́ює, — Він з про́би невинних сміється.
When a whip suddenly kills, he mocks the despair of the innocent.
24 У ру́ку безбожного да́на земля, та Він лиця су́ддів її закриває. Як не Він, тоді хто?
The earth is given into the hand of wicked people; God covers the faces of its judges. If it is not he who does it, then who is it?
25 А дні мої стали швидкіші, як той скорохо́д, повтікали, не бачили доброго,
My days are swifter than a running messenger; my days flee away; they see no good anywhere.
26 промину́ли, немов ті човни́ очере́тяні, мов орел, що несеться на здо́бич.
They are as fast as papyrus reed boats, and as fast as the eagle that swoops down on its victim.
27 Якщо я скажу́: Хай забуду своє наріка́ння, хай зміню́ я обличчя своє й підбадьо́рюся,
If I said that I would forget about my complaints, that I would take off my sad face and be happy,
28 то боюся всіх сму́тків своїх, і я знаю, що Ти не очи́стиш мене.
I would be afraid of all my sorrows because I know that you will not consider me innocent.
29 Все одно буду я́ винува́тий, то на́що надармо я мучитися бу́ду?
I will be condemned; why, then, should I try in vain?
30 Коли б я умився снігово́ю водою, і почи́стив би лу́гом долоні свої,
If I washed myself with snow water and made my hands ever so clean,
31 то й тоді Ти до гро́бу опу́стиш мене, і учи́нить бридки́м мене о́діж моя.
God would plunge me in a ditch, and my own clothes would be disgusted with me.
32 Бо Він не люди́на, як я, й Йому відповіді я не дам, і не пі́демо ра́зом на суд,
For God is not a man, as I am, that I could answer him, that we could come together in court.
33 поміж нами нема посере́дника, що поклав би на нас на обо́х свою руку.
There is no judge between us who might lay his hand upon us both.
34 Нехай забере Він від мене Свойого бича́, Його ж страх хай мене не жахає,
There is no other judge who could take God's rod off me, who could keep his terror from frightening me.
35 тоді буду казати, й не буду боятись Його, бо я не такий сам з собою!
Then would I speak up and not fear him. But as things are now, I cannot do that.
