Йов 9
1 А Йов відповів та й сказав:
Then Job answered and said,
2 Справді пізнав я, що так. Та як оправда́тись люди́ні земній перед Богом?
I know of a truth that it is so: for how shall a mortal man be just before the Lord?
3 Якщо вона схоче на прю стати з Ним, — Він відповіді їй не дасть ні на о́дне із тисячі ска́ржень.
For if he would enter into judgement with him, [God] would not listen to him, so that he should answer to one of his charges of a thousand.
4 Він мудрого серця й могутньої сили; хто був проти Нього упертий — і ці́лим зостався?
For he is wise in mind, and mighty, and great: who has hardened himself against him and endured?
5 Він го́ри зриває, й не знають вони, що в гніві Своїм Він їх переверну́в.
Who wears out the mountains, and [men] know it not: who overturns them in anger.
6 Він землю трясе́ з її місця, і стовпи́ її тру́сяться.
Who shakes the [earth] under heaven from its foundations, and its pillars totter.
7 Він сонцеві скаже, — й не сходить воно, і Він запеча́тує зо́рі.
Who commands the sun, and it rises not; and he seals up the stars.
8 Розтягує небо Він Сам, і хо́дить по мо́рських висо́тах,
Who alone has stretched out the heavens, and walks on the sea as on firm ground.
9 Він Во́за створив, Оріо́на та Волосожа́ра, та зо́рі півде́нні.
Who makes Pleias, and Hesperus, and Arcturus, and the chambers of the south.
10 Він чинить велике та недосліди́ме, предивне, якому немає числа!
Who does great and unsearchable things; glorious also and excellent things, innumerable.
11 Ось Він надо мною прохо́дить, та я не побачу, і Він пере́йде, а я не пригля́нусь до Нього
If ever he should go beyond me, I shall not see him: if he should pass by me, neither thus have I known [it].
12 Ось Він схо́пить кого, — хто заве́рне Його, хто скаже Йому: що́ Ти робиш?
If he would take away, who shall turn him back? or who shall say to him, What have you done?
13 Бог гніву Свойого не спи́нить, під Ним гнуться Рага́вові помічники́, —
For [if] he has turned away [his] anger, the whales under heaven have stooped under him.
14 що ж тоді відпові́м я Йому́? Які я слова́ підберу́ проти Нього,
Oh then that he would listen to me, or judge my cause.
15 я, який коли б був справедли́вий, то не відповідав би, я, що благаю свойо́го Суддю?
For though I be righteous, he will not listen to me: I will entreat his judgement.
16 Коли б я взива́в, а Він мені відповідь дав, — не повірю, що вчув би мій голос,
And if I should call and he should not listen, I can’t believe that he has listened to my voice.
17 Він, що бурею може розте́рти мене та помно́жити рани мої безневи́нно.
Let him not crush me with a dark storm: but he has made by bruises many without cause.
18 Не дає Він мені й зве́сти духа мого, бо мене насича́є гірко́тою.
For he suffers me not to take breath, but he has filled me with bitterness.
19 Коли ходить про силу, то Він Всемогутній, коли ж ходить про суд, — хто посві́дчить мені?
For indeed he is strong in power: who then shall resist his judgement?
20 Якщо б справедливим я був, то осу́дять мене мої у́ста, якщо я безневи́нний, то вчинять мене винува́тим.
For though I should seem righteous, my mouth will be profane: and though I should seem blameless, I shall be proved perverse.
21 Я невинний, проте́ своєї душі я не знаю, і не ра́дий життям своїм я.
For even if I have sinned, I know it not [in] my soul: but my life is taken away.
22 Це одне, а тому́ я кажу́: невинного як і лукавого Він вигубля́є.
Therefore I said, Wrath slays the great and mighty man.
23 Якщо нагло бич смерть заподі́ює, — Він з про́би невинних сміється.
For the worthless die, but the righteous are laughed to scorn.
24 У ру́ку безбожного да́на земля, та Він лиця су́ддів її закриває. Як не Він, тоді хто?
For they are delivered into the hands of the unrighteous [man]: he covers the faces of the judges [of the earth]: but if it be not he, who is it?
25 А дні мої стали швидкіші, як той скорохо́д, повтікали, не бачили доброго,
But my life is swifter than a post: [my days] have fled away, and they knew it not.
26 промину́ли, немов ті човни́ очере́тяні, мов орел, що несеться на здо́бич.
Or again, is there a trace of [their] path [left] by ships? or is there one of the flying eagle as it seeks [its] prey?
27 Якщо я скажу́: Хай забуду своє наріка́ння, хай зміню́ я обличчя своє й підбадьо́рюся,
And if I should say, I will forget to speak, I will bow down my face and groan;
28 то боюся всіх сму́тків своїх, і я знаю, що Ти не очи́стиш мене.
I quake in all my limbs, for I know that you will not leave me alone [as] innocent.
29 Все одно буду я́ винува́тий, то на́що надармо я мучитися бу́ду?
But since I am ungodly, why have I not died?
30 Коли б я умився снігово́ю водою, і почи́стив би лу́гом долоні свої,
For if I should wash myself with snow, and purge myself with pure hands,
31 то й тоді Ти до гро́бу опу́стиш мене, і учи́нить бридки́м мене о́діж моя.
you had thoroughly plunged me in filth, and my garment had abhorred me.
32 Бо Він не люди́на, як я, й Йому відповіді я не дам, і не пі́демо ра́зом на суд,
For you are not man like me, with whom I could contend, that we might come together to judgement.
33 поміж нами нема посере́дника, що поклав би на нас на обо́х свою руку.
Would that [he] our mediator were [present], and a reprover, and one who should hear [the cause] between both.
34 Нехай забере Він від мене Свойого бича́, Його ж страх хай мене не жахає,
Let him remove [his] rod from me, and let not his fear terrify me:
35 тоді буду казати, й не буду боятись Його, бо я не такий сам з собою!
so shall I not be afraid, but I will speak: for I am not thus conscious [of guilt].
