Йов 9
1 А Йов відповів та й сказав:
Job ni bout a pathung teh,
2 Справді пізнав я, що так. Та як оправда́тись люди́ні земній перед Богом?
Hetheh doeh tie hah atangcalah ka panue, hateiteh, Cathut e hmalah bangtelamaw tami teh a lan thai han.
3 Якщо вона схоче на прю стати з Ним, — Він відповіді їй не дасть ні на о́дне із тисячі ска́ржень.
Ama oun han ka ngai e awm pawiteh, avai 1,000 touh dawkvah vai touh boehai pathung thai mahoeh.
4 Він мудрого серця й могутньої сили; хто був проти Нього упертий — і ці́лим зостався?
Cathut teh, lungkaang poung e, athakaawme thayung lah ao. Ama taranlahoi lung ka patak sak e, a lam ka cawn e apimaw kaawm boi.
5 Він го́ри зриває, й не знають вони, що в гніві Своїм Він їх переверну́в.
Monnaw hah a puen teh, a lungkhueknae hoi a pathung torei teh, panuek awh hoeh.
6 Він землю трясе́ з її місця, і стовпи́ її тру́сяться.
Talai a onae hmuen koehoi a kâhuet teh, a khomnaw hah koung a kâhuet sak.
7 Він сонцеві скаже, — й не сходить воно, і Він запеча́тує зо́рі.
Kanî hah kâ a poe teh, tâcawt hoeh. Âsi angnae hah muen a ramuk.
8 Розтягує небо Він Сам, і хо́дить по мо́рських висо́тах,
Ama dueng lahoi kalvan hah a ramuk teh, tuipui tuicapa van a cei.
9 Він Во́за створив, Оріо́на та Волосожа́ра, та зо́рі півде́нні.
Ama ni Latum, Kangduetaphai, Baritca, hoi akalae âsinaw hah a sak.
10 Він чинить велике та недосліди́ме, предивне, якому немає числа!
Be panue thai hoeh e hnokalen e hai, touk thai hoeh e kângairu hnonaw hah a sak.
11 Ось Він надо мною прохо́дить, та я не побачу, і Він пере́йде, а я не пригля́нусь до Нього
Ka teng vah a cei ei ama teh, ka hmawt hoeh. Na ceihlawi e hai ka panuek hoeh.
12 Ось Він схо́пить кого, — хто заве́рне Його, хто скаже Йому: що́ Ти робиш?
Ama ni lat pawiteh, apinimaw a haw pouh thai han. Apinimaw bangmaw na sak, atipouh thai han.
13 Бог гніву Свойого не спи́нить, під Ним гнуться Рага́вові помічники́, —
A lungkhueknae dawk hoi, Cathut ni kamlang takhai mahoeh toe. A khok rahim vah tami kâoup e kabawmnaw teh a tabut awh.
14 що ж тоді відпові́м я Йому́? Які я слова́ підберу́ проти Нього,
Kai ni ama teh bangtelamaw, ka pathung thai han. Ama oun nahanelah, bangpatet e lawk maw kârawi han
15 я, який коли б був справедли́вий, то не відповідав би, я, що благаю свойо́го Суддю?
Bangtelah kalan nakunghai, ama teh ka pathung thai mahoeh. Kai lawkcengkung koe pahrennae doeh ka hei hnawn han.
16 Коли б я взива́в, а Він мені відповідь дав, — не повірю, що вчув би мій голос,
Ka kaw pawiteh, ama ni na pato han. Ama ni ka lawk na thai pouh hane ka yuem hoeh.
17 Він, що бурею може розте́рти мене та помно́жити рани мої безневи́нно.
Bangkongtetpawiteh, kahlî kathout ni na hmang teh, a khuekhaw awm laipalah ka hmânaw hah a kampai sak.
18 Не дає Він мені й зве́сти духа мого, бо мене насича́є гірко́тою.
Ka kâha thai laipalah, reithai hoi na kawi sak.
19 Коли ходить про силу, то Він Всемогутній, коли ж ходить про суд, — хто посві́дчить мені?
A thasainae dawkvah ama teh, athakaawme lah ao. A lannae, kong dawk tetpawiteh, lawkcengnae dawk apinimaw ka hnin hah a khoe thai han.
20 Якщо б справедливим я був, то осу́дять мене мої у́ста, якщо я безневи́нний, то вчинять мене винува́тим.
Ka kuep nakunghai, ka pahni ni yon na pen han, tanouk hanelah kaawm hoeh nakunghai, ka lanhoehnae hah a kamnue sak han.
21 Я невинний, проте́ своєї душі я не знаю, і не ра́дий життям своїм я.
Toun hoeh nahanlah ka o. Hateiteh, ka kâpanuek hoeh, ka hringnae heh ka hnueai toe.
22 Це одне, а тому́ я кажу́: невинного як і лукавого Він вигубля́є.
Be kâvan doeh. Hat dawk nahoehmaw, tamikathoutnaw hoi toun han kaawm hoeh e hoi, be raphoe han telah ka dei vaw.
23 Якщо нагло бич смерть заподі́ює, — Він з про́би невинних сміється.
Hemnae ni vai touh hoi thet boipawiteh, kayonhoehe khangnae teh, a panuikhai han.
24 У ру́ку безбожного да́на земля, та Він лиця су́ддів її закриває. Як не Він, тоді хто?
Talai heh tamikathout e kut dawk poe lah ao teh, a lawkcengkungnaw e minhmai a ramuk. Ahni hoehpawiteh, api han na maw.
25 А дні мої стали швидкіші, як той скорохо́д, повтікали, не бачили доброго,
Ka hninnaw hateh, ka yawng e hlak hai hoe a rang, a kamleng awh teh, hawinae hmawt awh hoeh.
26 промину́ли, немов ті човни́ очере́тяні, мов орел, що несеться на здо́бич.
Karang poung e lawng patetlah a khup teh, Mataw ni moithang a ka cawp e patetlah a rang.
27 Якщо я скажу́: Хай забуду своє наріка́ння, хай зміню́ я обличчя своє й підбадьо́рюся,
Ka phuenangnae ka pahnim vaiteh, ka lungmathoenae minhmai he ka ta vaiteh, minhmai kapancala ka o han ka ti navah,
28 то боюся всіх сму́тків своїх, і я знаю, що Ти не очи́стиш мене.
Ka khangnae naw pueng heh, makkhak ka taki teh, tamikayon hoeh e lah na pouk hoeh langvaih tie hah ka panue.
29 Все одно буду я́ винува́тий, то на́що надармо я мучитися бу́ду?
Yon pen e lah kaawm pawiteh, bangdawkmaw ahrawnghrang e meng ka tawk han.
30 Коли б я умився снігово́ю водою, і почи́стив би лу́гом долоні свої,
Tadamtui hoi ka kamhluk nakunghai, ka kut heh sapet hoi ka kamsin nakunghai,
31 то й тоді Ти до гро́бу опу́стиш мене, і учи́нить бридки́м мене о́діж моя.
tangdong dawk na tâkhawng teh, ka khohna ni patenghai na panuet han doeh.
32 Бо Він не люди́на, як я, й Йому відповіді я не дам, і не пі́демо ра́зом на суд,
Bangkongtetpawiteh, lawkcengnae koe rei cet vaiteh, ama teh ka pathung thai nahanelah, ama teh tami lah tho hoeh.
33 поміж нами нема посере́дника, що поклав би на нас на обо́х свою руку.
Maimouh roi e van kut ka toung hanelah, maimae rahak laicei awm hoeh.
34 Нехай забере Він від мене Свойого бича́, Його ж страх хай мене не жахає,
Kai koe e sonron lat naseh taki a thonae ni na taket sak hanh seh.
35 тоді буду казати, й не буду боятись Його, бо я не такий сам з собою!
Hatdawkvah ama taket laipalah lawk hah ka dei han. Hateiteh, kai koevah hottelah bout awm kalawn hoeh.
