Йов 9
1 А Йов відповів та й сказав:
Job loh koep a doo tih,
2 Справді пізнав я, що так. Та як оправда́тись люди́ні земній перед Богом?
A tueng te ka ming tangloeng dae hlanghing he Pathen taengah metlam a tang thai eh?
3 Якщо вона схоче на прю стати з Ним, — Він відповіді їй не дасть ні на о́дне із тисячі ска́ржень.
Amah te oelh ham ngaih cakhaw, anih te thawngkhat ah pakhat long pataeng a doo thai moenih.
4 Він мудрого серця й могутньої сили; хто був проти Нього упертий — і ці́лим зостався?
A thinko cueih tih a thadueng khaw len rhapsat. A thuung dongah anih taengah unim aka mangkhak?
5 Він го́ри зриває, й не знають вони, що в гніві Своїм Він їх переверну́в.
Tlang khaw haimo coeng tih a thintoek ah amih a maelh te khaw ming uh pawh.
6 Він землю трясе́ з її місця, і стовпи́ її тру́сяться.
Diklai he a hmuen lamloh tlai tih a tung khaw tuen coeng.
7 Він сонцеві скаже, — й не сходить воно, і Він запеча́тує зо́рі.
Khomik te a uen tih thoeng pawh, aisi khaw catui tloep a hnah.
8 Розтягує небо Він Сам, і хо́дить по мо́рських висо́тах,
Vaan ke amah bueng loh a cueh tih tuitunli kah hmuensang dongah a cawt.
9 Він Во́за створив, Оріо́на та Волосожа́ра, та зо́рі півде́нні.
Ning buhol neh airhitbom khaw, tuithim tlungkawt khaw a saii neh.
10 Він чинить велике та недосліди́ме, предивне, якому немає числа!
Khenah tloel duela hno len a saii tih tae lek pawt hil ah khobaerhambae coeng.
11 Ось Він надо мною прохо́дить, та я не побачу, і Він пере́йде, а я не пригля́нусь до Нього
Kai taeng long a pah mai akhaw ka hmu pawt tih a tinghil akhaw anih te ka yakming moenih.
12 Ось Він схо́пить кого, — хто заве́рне Його, хто скаже Йому: що́ Ти робиш?
Paco cakhaw ulong anih a mael sak? Ulong long anih te, “Balae na saii,” a ti nah?
13 Бог гніву Свойого не спи́нить, під Ним гнуться Рага́вові помічники́, —
Pathen tah a thintoek mael pawt tih Rahab aka bom rhoek khaw a hmui, a hmui ah ngam uh.
14 що ж тоді відпові́м я Йому́? Які я слова́ підберу́ проти Нього,
Te dongah anih aisat te kai loh ka doo thai vetih a taengah ka ol ka coelh thai aya?
15 я, який коли б був справедли́вий, то не відповідав би, я, що благаю свойо́го Суддю?
Ka tang cakhaw kai lai aka tloek taengah ka doo thai pawt tih rhennah ni ka bih.
16 Коли б я взива́в, а Він мені відповідь дав, — не повірю, що вчув би мій голос,
Ka khue tih kai n'doo cakhaw ka ol a hnatun tila ka tangnah moenih.
17 Він, що бурею може розте́рти мене та помно́жити рани мої безневи́нно.
Hlithae neh kai kai m'phop tih lunglilungla la ka tloh ping.
18 Не дає Він мені й зве́сти духа мого, бо мене насича́є гірко́тою.
Ka mueihla he mael hamla kai m'pae pawt dae olkhaa ni kai n'kum sak.
19 Коли ходить про силу, то Він Всемогутній, коли ж ходить про суд, — хто посві́дчить мені?
Thadueng dongah khaw len rhapsat tih laitloeknah dongah khaw unim kai aka tuentah he?
20 Якщо б справедливим я був, то осу́дять мене мої у́ста, якщо я безневи́нний, то вчинять мене винува́тим.
Ka ka neh ka tang akhaw ka boe hae ni, ka cuemthuek cakhaw ka kawn hae.
21 Я невинний, проте́ своєї душі я не знаю, і не ра́дий життям своїм я.
Ka cuemthuek dae ka hinglu khaw ka ming pawt tih ka hingnah khaw ka kohnue.
22 Це одне, а тому́ я кажу́: невинного як і лукавого Він вигубля́є.
Te dongah pakhat la, “Cuemthuek neh halang khaw amah loh a khah,” a ti.
23 Якщо нагло бич смерть заподі́ює, — Він з про́би невинних сміється.
Rhuihet loh a duek sak buengrhuet kae vaengah ommongsitoe kah noemcainah te a tamdaeng.
24 У ру́ку безбожного да́на земля, та Він лиця су́ддів її закриває. Як не Він, тоді хто?
Diklai he halang kut ah pae tih a laitloek kah maelhmai te a khuk. Te pawt koinih amah te unim?
25 А дні мої стали швидкіші, як той скорохо́д, повтікали, не бачили доброго,
Ka khohnin khaw aka yong lakah bawn tih a yong dongah a then khaw hmuh uh pawh.
26 промину́ли, немов ті човни́ очере́тяні, мов орел, що несеться на здо́бич.
Sangpho canghlong bangla tinghil tih, atha bangla caak dongah cu.
27 Якщо я скажу́: Хай забуду своє наріка́ння, хай зміню́ я обличчя своє й підбадьо́рюся,
“Kai he ka kohuetnah ka hnilh pawn eh, ka maelhmai ka hlam saeh lamtah ngaidip saeh,’ ka ti akhaw,
28 то боюся всіх сму́тків своїх, і я знаю, що Ти не очи́стиш мене.
Ka nganboh he boeih ka rhih tih kai nan hmil mahpawh tila ka ming.
29 Все одно буду я́ винува́тий, то на́що надармо я мучитися бу́ду?
Kai ka boe coeng dae balae tih a honghi nen he ka kohnue eh?
30 Коли б я умився снігово́ю водою, і почи́стив би лу́гом долоні свої,
Vuelsong tui dongah ka hluk vetih ka kut lunghuem neh ka cil cakhaw,
31 то й тоді Ти до гро́бу опу́стиш мене, і учи́нить бридки́м мене о́діж моя.
vaam khuila kai nan nuem hae vetih ka himbai neh kamah khaw n'tuei uh ni.
32 Бо Він не люди́на, як я, й Йому відповіді я не дам, і не пі́демо ра́зом на суд,
Hlang he kamah bangla a om pawt dongah anih te ka doo koinih laitloeknah la rhenten m'pawk uh ni.
33 поміж нами нема посере́дника, що поклав би на нас на обо́х свою руку.
Mamih laklo ah oltloek tih mamih rhoi soah a kut aka tloeng om pawh.
34 Нехай забере Він від мене Свойого бича́, Його ж страх хай мене не жахає,
A cungkui te kai taeng lamloh a khoe mai vetih a mueirhih loh kai n'let sak pawt mako.
35 тоді буду казати, й не буду боятись Його, бо я не такий сам з собою!
Ka thui neh anih ka rhih pawt dae kai he kamah taengah te tlam te ka om moenih.
