Йов 8
1 І заговорив шух'я́нин Білда́д та й сказав:
Ɛnna Suhini Bildad buaa sɛ:
2 „Аж доки ти бу́деш таке тереве́нити? І доки слова́ твоїх уст будуть вітром бурхли́вим?
“Wobɛkɔ so aka saa nsɛm yi akɔsi da bɛn? Wo nsɛm yɛ mframa huhuo.
3 Чи Бог скри́влює суд, і хіба Всемогу́тній викри́влює правду?
Onyankopɔn kyea atɛntenenee anaa? Otumfoɔ kyea deɛ ɛtene anaa?
4 Якщо твої діти згріши́ли Йому, то Він їх віддав в руку їх беззако́ння!
Ɛberɛ a wo mma yɛɛ bɔne tiaa noɔ no, ɔgyaa wɔn maa wɔn bɔne so akatua.
5 Якщо ти зверта́тися будеш до Бога, і бу́деш блага́ти Всемогу́тнього,
Nanso sɛ wode wʼani bɛto Onyankopɔn so na woabɔ Otumfoɔ no mpaeɛ,
6 якщо чистий ти та безневи́нний, — то тепер Він тобі Свою милість пробу́дить, і напо́внить оселю твою справедли́вістю,
sɛ woyɛ kronn, na wotene a, wo enti, ɔbɛma ne ho so seesei na wama wo asi wo dada mu.
7 і хоч твій поча́ток нужде́нний, але́ твій кінець буде ве́льми великий!
Wo ahyɛaseɛ bɛyɛ nkakra nkakra na daakye woanya ama abu so.
8 Поспитай в покоління давні́шого, і міцно збагни́ батьків їхніх, —
“Bisa awoɔ ntoatoasoɔ a atwam no, na hwehwɛ deɛ wɔn agyanom hunuiɛ.
9 бо ми ж учора́шні, й нічо́го не знаєм, бо тінь — наші дні на землі, —
Na wɔwoo yɛn nkyɛreeɛ na yɛnnim hwee. Yɛn nna wɔ asase yi so te sɛ sunsumma.
10 отож вони на́вчать тебе, тобі скажуть, і з серця свойо́го слова́ подаду́ть:
Nanso adikanfoɔ no bɛkyerɛkyerɛ wo. Wɔbɛfiri wɔn nteaseɛ mu akyerɛ wo nyansa.
11 Чи папі́рус росте без болота? Чи росте очере́т без води?
Paparɔs bɛtumi anyini akɔ soro wɔ baabi a ɛnyɛ ɔwora? Demmire bɛtumi afifiri baabi a nsuo nni anaa?
12 Він іще в доспіва́нні своїм, не зривається, але сохне раніш за всіля́ку траву:
Ɛberɛ a ɛrenyini a wɔntwaeɛ no, ɛdwane ntɛm so sene ɛserɛ.
13 отакі то доро́ги всіх тих, хто забува́є про Бога! І згине надія безбожного,
Saa na wɔn a wɔn werɛ firi Onyankopɔn no awieeɛ teɛ; saa na wɔn a wɔnni nyamesu no anidasoɔ nkɔsi hwee.
14 бо його споді́вання — як те павути́ння, і як дім павукі́в — його певність
Biribiara a nʼani da so no nni ahoɔden; deɛ ɔde ne ho to soɔ yɛ ananse ntontan.
15 На свій дім опира́ється, та не встоїть, тримається міцно за ньо́го, — й не вде́ржиться він.
Ɔtwere ne ntontan, nanso ɛtete; ɔsɔ mu denden nanso ɛnyɛ yie.
16 Він зеленіє на сонці, й галу́зки його випина́ються понад садка́ його, —
Ɔte sɛ afifideɛ a wɔgugu so nsuo yie a ɛsi owia mu. Ɛtrɛtrɛ ne mman mu wɔ turo no so;
17 на купі каміння сплело́ся коріння його, воно між камі́ння вросло́:
Ne nhini nyini fa abotan ho, na ɛhwehwɛ ɛkwan kɔ aboɔ mu.
18 Якщо вирвуть його з його місця, то зречеться його́: тебе я не бачило!
Nanso sɛ wɔtu firi ne siberɛ a, saa beaeɛ no nnim no bio na ɛka sɛ, ‘Menhunuu wo da.’
19 Така радість дороги його, а з по́роху інші ростуть.
Ampa ara ne nkwa twam, na afifideɛ foforɔ nyini asase no so.
20 Тож невинного Бог не цурається, і не буде тримати за ру́ку злочи́нців,
“Ampa ara Onyankopɔn mpo onipa a ne ho nni asɛm na ɔnhyɛ amumuyɛfoɔ nsa mu dene.
21 аж напо́внить уста́ твої сміхом, а губи твої — криком радости...
Ɔbɛma woasere bio, na wode ahosɛpɛ ateateam.
22 Твої ненави́сники в сором зодя́гнуться, і намету безбожних не буде!“
Wɔde aniwuo bɛfira wɔn a wɔtan woɔ, na amumuyɛfoɔ ntomadan bɛsɛe.”
