Йов 8
1 І заговорив шух'я́нин Білда́д та й сказав:
Na Suhini Bildad buae se:
2 „Аж доки ти бу́деш таке тереве́нити? І доки слова́ твоїх уст будуть вітром бурхли́вим?
“Wobɛkɔ so aka saa nsɛm yi akosi da bɛn? Wo nsɛm yɛ mframa huhuw.
3 Чи Бог скри́влює суд, і хіба Всемогу́тній викри́влює правду?
Onyankopɔn kyea atɛntrenee ana? Otumfo kyea nea ɛteɛ ana?
4 Якщо твої діти згріши́ли Йому, то Він їх віддав в руку їх беззако́ння!
Bere a wo mma yɛɛ bɔne tiaa no no, ogyaw wɔn maa wɔn bɔne so akatua.
5 Якщо ти зверта́тися будеш до Бога, і бу́деш блага́ти Всемогу́тнього,
Nanso sɛ wode wʼani bɛto Onyankopɔn so na woabɔ Otumfo no mpae,
6 якщо чистий ти та безневи́нний, — то тепер Він тобі Свою милість пробу́дить, і напо́внить оселю твою справедли́вістю,
sɛ woyɛ kronkron, na woteɛ a, wo nti, ɔbɛma ne ho so mprempren na wama wo asi wo dedaw mu.
7 і хоч твій поча́ток нужде́нний, але́ твій кінець буде ве́льми великий!
Wo mfiase bɛyɛ nkakrankakra na daakye woanya ama abu so.
8 Поспитай в покоління давні́шого, і міцно збагни́ батьків їхніх, —
“Bisa awo ntoatoaso a atwa mu no, na hwehwɛ nea wɔn agyanom hui,
9 бо ми ж учора́шні, й нічо́го не знаєм, бо тінь — наші дні на землі, —
na wɔwoo yɛn nkyɛe na yennim hwee, yɛn nna wɔ asase yi so te sɛ sunsuma.
10 отож вони на́вчать тебе, тобі скажуть, і з серця свойо́го слова́ подаду́ть:
Wɔrenkyerɛkyerɛ wo na wɔrenka nkyerɛ wo ana? Wɔremfi wɔn ntease mu nka nsɛm bi ana?
11 Чи папі́рус росте без болота? Чи росте очере́т без води?
So paparɔso betumi anyin akɔ soro wɔ baabi a ɛnyɛ ɔwora? Demmire betumi afifi baabi a nsu nni ana?
12 Він іще в доспіва́нні своїм, не зривається, але сохне раніш за всіля́ку траву:
Bere a ɛrenyin a wontwae no, ɛhyew ntɛm so sen sare.
13 отакі то доро́ги всіх тих, хто забува́є про Бога! І згине надія безбожного,
Saa na wɔn a wɔn werɛ fi Onyankopɔn no awiei te; saa ara na wɔn a wonni nyamesu no anidaso nkosi hwee.
14 бо його споді́вання — як те павути́ння, і як дім павукі́в — його певність
Biribiara a nʼani da so no nni ahoɔden; nea ɔde ne ho to so no yɛ ananse ntontan.
15 На свій дім опира́ється, та не встоїть, тримається міцно за ньо́го, — й не вде́ржиться він.
Otweri ne ntontan, nanso ɛtetew; oso mu dennen, nanso ɛnyɛ yie.
16 Він зеленіє на сонці, й галу́зки його випина́ються понад садка́ його, —
Ɔte sɛ afifide a wogugu so nsu yiye a esi owia mu, ɛtrɛtrɛw ne mman mu wɔ turo no so;
17 на купі каміння сплело́ся коріння його, воно між камі́ння вросло́:
Ne ntin nyin fa abotan ho, na ɛhwehwɛ ɔkwan kɔ abo mu.
18 Якщо вирвуть його з його місця, то зречеться його́: тебе я не бачило!
Nanso sɛ wotu fi ne sibea a, saa beae no nnim no bio na ɛka se, ‘Minhuu wo da.’
19 Така радість дороги його, а з по́роху інші ростуть.
Ampa ara ne nkwa twa mu, na afifide foforo nyin asase no so.
20 Тож невинного Бог не цурається, і не буде тримати за ру́ку злочи́нців,
“Ampa ara Onyankopɔn mpo onipa a ne ho nni asɛm na ɔnhyɛ amumɔyɛfo nsa mu den.
21 аж напо́внить уста́ твої сміхом, а губи твої — криком радости...
Ɔbɛma woaserew bio, na wode ahosɛpɛw ateɛteɛ mu.
22 Твої ненави́сники в сором зодя́гнуться, і намету безбожних не буде!“
Wɔde aniwu befura wɔn a wɔtan wo, na amumɔyɛfo ntamadan bɛsɛe.”
