Йов 8
1 І заговорив шух'я́нин Білда́д та й сказав:
Pagkatapos sumagot si Bildad ang Suhita at nagsabing,
2 „Аж доки ти бу́деш таке тереве́нити? І доки слова́ твоїх уст будуть вітром бурхли́вим?
“Hanggang kailan mo sasabihin ang mga bagay na ito? Gaano katagal magiging kagaya ng malakas na hangin ang mga salita sa iyong bibig? Binabaluktot ba ng Diyos ang katarungan?
3 Чи Бог скри́влює суд, і хіба Всемогу́тній викри́влює правду?
Maaari bang baluktututin ng Makapangyarihang Diyos ang katuwiran?
4 Якщо твої діти згріши́ли Йому, то Він їх віддав в руку їх беззако́ння!
Ang iyong mga anak ay nagkasala laban sa kaniya; Alam namin ito, dahil pinarusahan niya sila sa kanilang mga kasalanan.
5 Якщо ти зверта́тися будеш до Бога, і бу́деш блага́ти Всемогу́тнього,
Sabihin nating masigasig mong hinanap ang Diyos at iyong inilahad ang iyong mga kahilingan sa Makapangyarihan.
6 якщо чистий ти та безневи́нний, — то тепер Він тобі Свою милість пробу́дить, і напо́внить оселю твою справедли́вістю,
Sabihin nating ikaw ay dalisay at matuwid; pagkatapos siguradong gagawa siya para sa iyo at gagantipalaan ka ng tahanan na tunay mong pag-aari.
7 і хоч твій поча́ток нужде́нний, але́ твій кінець буде ве́льми великий!
Kahit na maliit ang iyong simula, ang iyong huling kalagayan ay magiging mas higit.
8 Поспитай в покоління давні́шого, і міцно збагни́ батьків їхніх, —
Para sa kaalaman, nagmamakaawa ako sa iyo, tungkol sa mga dumaang panahon, ihanda ang iyong sarili para matutunan kung ano ang mga natuklasan ng ating mga ninuno.
9 бо ми ж учора́шні, й нічо́го не знаєм, бо тінь — наші дні на землі, —
( Ipinanganak lamang tayo kahapon at wala tayong nalalaman sapagkat ang ating mga araw sa daigdig ay isang anino.)
10 отож вони на́вчать тебе, тобі скажуть, і з серця свойо́го слова́ подаду́ть:
Hindi ba nila ituturo at sasabihin sa iyo? Hindi ba sila magsasalita mula sa kanilang mga puso?
11 Чи папі́рус росте без болота? Чи росте очере́т без води?
Maaari bang tumubo ang papirus na walang lati? Maaari bang tumubo ang tambo na walang tubig?
12 Він іще в доспіва́нні своїм, не зривається, але сохне раніш за всіля́ку траву:
Habang sila ay mga sariwa pa at hindi pinuputol, sila ay natutuyo bago ang anumang halaman.
13 отакі то доро́ги всіх тих, хто забува́є про Бога! І згине надія безбожного,
Kaya gayon din ang mga landas ng lahat nang nakakalimot sa Diyos, ang pag-asa ng mga walang diyos ay maglalaho — na ang may pagtitiwala ay nagkakahiwa-hiwalay,
14 бо його споді́вання — як те павути́ння, і як дім павукі́в — його певність
na ang may tiwala ay marupok tulad ng isang sapot ng gagamba.
15 На свій дім опира́ється, та не встоїть, тримається міцно за ньо́го, — й не вде́ржиться він.
Ang ganoong tao ay sasandig sa kaniyang bahay, pero hindi ito magtatagal. Hahawak siya dito, pero hindi ito mananatili.
16 Він зеленіє на сонці, й галу́зки його випина́ються понад садка́ його, —
Siya ay sariwa sa ilalim ng araw, at ang kaniyang mga sibol ay kumakalat sa kaniyang buong hardin.
17 на купі каміння сплело́ся коріння його, воно між камі́ння вросло́:
Ang kaniyang mga ugat ay pumupulupot sa tambak ng bato; naghahanap sila ng magagandang lugar sa gitna ng batuhan.
18 Якщо вирвуть його з його місця, то зречеться його́: тебе я не бачило!
Pero kung ang taong ito ay sinira sa kaniyang lugar, saka siya ipagkakaila ng lugar na iyon at sasabihing, 'Hindi kailanman kita nakita.'
19 Така радість дороги його, а з по́роху інші ростуть.
Masdan mo, Ito ay ang “kagalakan” ng ganoong pag-uugali ng isang tao; Sisibol muli ang ibang halaman sa parehong lupa sa kaniyang lugar.
20 Тож невинного Бог не цурається, і не буде тримати за ру́ку злочи́нців,
Masdan mo, hindi itatakwil ng Diyos ang isang taong walang kasalanan; ni aalalayan ang kamay ng mga gumagawa ng masama.
21 аж напо́внить уста́ твої сміхом, а губи твої — криком радости...
Pupunuin pa niya ang iyong bibig ng tuwa, at ang iyong mga labi ng sigawan.
22 Твої ненави́сники в сором зодя́гнуться, і намету безбожних не буде!“
Sila na mga napopoot sa iyo ay dadamitan ng kahihiyan; Ang tolda ng mga masasama ay maglalaho.”
