Йов 8
1 І заговорив шух'я́нин Білда́д та й сказав:
Entonces intervino Bildad suhita:
2 „Аж доки ти бу́деш таке тереве́нити? І доки слова́ твоїх уст будуть вітром бурхли́вим?
¿Hasta cuándo hablarás esas cosas, y los dichos de tu boca serán como viento impetuoso?
3 Чи Бог скри́влює суд, і хіба Всемогу́тній викри́влює правду?
¿Él tuerce lo recto? ¿ʼEL-Shadday pervierte la justicia?
4 Якщо твої діти згріши́ли Йому, то Він їх віддав в руку їх беззако́ння!
Si tus hijos pecaron contra Él, Él los entregó al poder de su transgresión.
5 Якщо ти зверта́тися будеш до Бога, і бу́деш блага́ти Всемогу́тнього,
Si tú buscas a ʼElohim por la mañana e imploras a ʼEL-Shadday,
6 якщо чистий ти та безневи́нний, — то тепер Він тобі Свою милість пробу́дить, і напо́внить оселю твою справедли́вістю,
si eres puro y recto, ciertamente ahora se levantará y restaurará tus justos bienes.
7 і хоч твій поча́ток нужде́нний, але́ твій кінець буде ве́льми великий!
Aunque tu principio sea pequeño, tu final será muy grande.
8 Поспитай в покоління давні́шого, і міцно збагни́ батьків їхніх, —
Te ruego que preguntes a las generaciones pasadas y consideres las cosas investigadas por los antepasados de ellas.
9 бо ми ж учора́шні, й нічо́го не знаєм, бо тінь — наші дні на землі, —
Porque nosotros somos de ayer y nada sabemos. Nuestros días sobre la tierra son como una sombra.
10 отож вони на́вчать тебе, тобі скажуть, і з серця свойо́го слова́ подаду́ть:
¿No te instruirán ellos y te hablarán con palabras salidas de su corazón?
11 Чи папі́рус росте без болота? Чи росте очере́т без води?
¿El papiro crece donde no hay pantano? ¿Crece el junco sin agua?
12 Він іще в доспіва́нні своїм, не зривається, але сохне раніш за всіля́ку траву:
Cuando aún están verdes y no están cortados, se secan antes que las otras hierbas.
13 отакі то доро́ги всіх тих, хто забува́є про Бога! І згине надія безбожного,
Así son las sendas de todos los que olvidan a ʼElohim. Así se desvanece la esperanza del impío,
14 бо його споді́вання — як те павути́ння, і як дім павукі́в — його певність
porque su confianza es frágil, y su seguridad como telaraña.
15 На свій дім опира́ється, та не встоїть, тримається міцно за ньо́го, — й не вде́ржиться він.
Si se apoya en su casa, ésta no se sostendrá. Si se aferra a ella, no lo soportará.
16 Він зеленіє на сонці, й галу́зки його випина́ються понад садка́ його, —
Él está verde delante del sol, y por encima de su huerto brota su retoño,
17 на купі каміння сплело́ся коріння його, воно між камі́ння вросло́:
aunque sus raíces están entrelazadas sobre un montón de rocas y buscan un lugar entre las piedras.
18 Якщо вирвуть його з його місця, то зречеться його́: тебе я не бачило!
Si se arranca de su lugar, éste lo negará: ¡No te vi nunca!
19 Така радість дороги його, а з по́роху інші ростуть.
Ciertamente así es el gozo de su camino. Del polvo brotarán otros.
20 Тож невинного Бог не цурається, і не буде тримати за ру́ку злочи́нців,
Mira, tan ciertamente como ʼElohim nunca sostiene a los malhechores, así nunca se aparta del hombre intachable.
21 аж напо́внить уста́ твої сміхом, а губи твої — криком радости...
Aún llenará tu boca de risa y tus labios con un grito de júbilo.
22 Твої ненави́сники в сором зодя́гнуться, і намету безбожних не буде!“
Los que te aborrecen serán cubiertos de vergüenza. La morada de los impíos desaparecerá.
