Йов 8
1 І заговорив шух'я́нин Білда́д та й сказав:
Bildaad Shuhaahichi akkana jedhee deebise:
2 „Аж доки ти бу́деш таке тереве́нити? І доки слова́ твоїх уст будуть вітром бурхли́вим?
“Ati hamma yoomiitti waan akkasii dubbatta? Dubbiin kee bubbee jabaa dha.
3 Чи Бог скри́влює суд, і хіба Всемогу́тній викри́влює правду?
Waaqni murtii qajeelaa jalʼisaa ree? Waaqni Waan Hunda Dandaʼu waan qajeelaa jalʼisaa?
4 Якщо твої діти згріши́ли Йому, то Він їх віддав в руку їх беззако́ння!
Yommuu ijoolleen kee cubbuu isatti hojjetanitti, inni adabbii cubbuu isaaniitti dabarsee isaan kenne.
5 Якщо ти зверта́тися будеш до Бога, і бу́деш блага́ти Всемогу́тнього,
Ati garuu yoo Waaqa barbaadatte, Waaqa Waan Hunda Dandaʼu yoo waammatte,
6 якщо чистий ти та безневи́нний, — то тепер Він тобі Свою милість пробу́дить, і напо́внить оселю твою справедли́вістю,
yoo ati qulqulluu fi qajeelaa taate, inni waaʼee keetiif ammuma kaʼa; jireenya qajeelummaa kees siif deebisa.
7 і хоч твій поча́ток нужде́нний, але́ твій кінець буде ве́льми великий!
Jalqabni kee xinnaa taʼu illee, dhumni kee baayʼee guddaa taʼa.
8 Поспитай в покоління давні́шого, і міцно збагни́ батьків їхніх, —
“Dhaloota darbe gaafadhu; waan abbootiin isaanii qoratanii bira gaʼanis hubadhu;
9 бо ми ж учора́шні, й нічо́го не знаєм, бо тінь — наші дні на землі, —
nu waan kaleessa dhalanneef waa tokko illee hin beeknuutii; baroonni keenyas lafa irratti akkuma gaaddidduu ti.
10 отож вони на́вчать тебе, тобі скажуть, і з серця свойо́го слова́ подаду́ть:
Isaan si hin barsiisanii? Sittis hin himanii? Dubbii garaa isaanii keessa jirus hin dubbatanii?
11 Чи папі́рус росте без болота? Чи росте очере́т без води?
Dhallaadduun lafa caffee hin taʼinitti guddataa? Shambaqqoonis bishaan malee lalisaa?
12 Він іще в доспіва́нні своїм, не зривається, але сохне раніш за всіля́ку траву:
Isaan utuma guddachaa jiranuu, utuu hin muramin, biqiltuuwwan kaan dura dafanii gogu.
13 отакі то доро́ги всіх тих, хто забува́є про Бога! І згине надія безбожного,
Dhumni warra Waaqa irraanfataniis akkasuma taʼa; abdiin warra Waaqa hin beeknees ni bada.
14 бо його споді́вання — як те павути́ння, і як дім павукі́в — його певність
Abdiin isaa akkuma salphaatti cita; ofitti amanachuun isaas manʼee sariitii ti.
15 На свій дім опира́ється, та не встоїть, тримається міцно за ньо́го, — й не вде́ржиться він.
Inni manʼee isaatti irkata; manʼeen sun garuu hin dhaabatu; itti maxxanas; manʼeen sun garuu dandaʼee isa hin baatu.
16 Він зеленіє на сонці, й галу́зки його випина́ються понад садка́ його, —
Inni akka biqiltuu aduu keessatti bishaan obaafamee lalisuutti, dameewwan isaa lafa biqiltuu irra diriirfatuu ti.
17 на купі каміння сплело́ся коріння його, воно між камі́ння вросло́:
Hidda isaa tuullaa dhagaatti marata; kattaa gidduus iddoo jiraatu ni barbaaddata.
18 Якщо вирвуть його з його місця, то зречеться його́: тебе я не бачило!
Yommuu inni iddoo isaatii badutti garuu, iddoon sun, ‘Ani si argee hin beeku’ jedhee isa gana.
19 Така радість дороги його, а з по́роху інші ростуть.
Kunis dhuma jireenya isaa ti; biqiltuuwwan biraas lafaa ni biqilu.
20 Тож невинного Бог не цурається, і не буде тримати за ру́ку злочи́нців,
“Waaqni nama hirʼina hin qabne hin gatu; yookaan harka jalʼootaa hin jabeessu.
21 аж напо́внить уста́ твої сміхом, а губи твої — криком радости...
Inni afaan kee kolfaan, arraba kee immoo ililleedhaan ni guuta.
22 Твої ненави́сники в сором зодя́гнуться, і намету безбожних не буде!“
Warri si jibban salphina uffatu. Dunkaanni jalʼootaas siʼachi hin jiraatu.”
