Йов 8
1 І заговорив шух'я́нин Білда́д та й сказав:
Na ka whakautu a Pirirara Huhi, ka mea,
2 „Аж доки ти бу́деш таке тереве́нити? І доки слова́ твоїх уст будуть вітром бурхли́вим?
Kia pehea ake te roa o tau korero i enei mea? Kia pehea ake te roa o nga kupu a tou mangai e rite ai ki te hau kaha?
3 Чи Бог скри́влює суд, і хіба Всемогу́тній викри́влює правду?
E whakaparori ke ranei te Atua i te whakawa? E whakaparori ke ranei te Kaha Rawa i te tika?
4 Якщо твої діти згріши́ли Йому, то Він їх віддав в руку їх беззако́ння!
Ki te mea i hara au tamariki ki a ia, a kua maka atu ratou e ia hei utu mo to ratou he;
5 Якщо ти зверта́тися будеш до Бога, і бу́деш блага́ти Всемогу́тнього,
Ki te rapu wawe koe i to Atua, a ka inoi ki te Kaha Rawa;
6 якщо чистий ти та безневи́нний, — то тепер Він тобі Свою милість пробу́дить, і напо́внить оселю твою справедли́вістю,
Ki te mea he ma koe, he tika, ina, ka ara ake ia ki a koe aianei, ka manaakitia ano e ia te nohoanga o tou tika.
7 і хоч твій поча́ток нужде́нний, але́ твій кінець буде ве́льми великий!
Ahakoa i iti tou timatanga, e nui noa atu tou whakamutunga.
8 Поспитай в покоління давні́шого, і міцно збагни́ батьків їхніх, —
Tena ra, ui atu ki to mua whakatupuranga; anga atu hoki ki te mea kua rapua e o ratou matua.
9 бо ми ж учора́шні, й нічо́го не знаєм, бо тінь — наші дні на землі, —
Nonanahi nei hoki tatou, kahore hoki e mohio; he atarangi nei hoki o tatou ra i runga i te whenua;
10 отож вони на́вчать тебе, тобі скажуть, і з серця свойо́го слова́ подаду́ть:
E kore ranei ratou e whakaako i a koe, e korero ki a koe, e puaki mai ranei he kupu i o ratou ngakau?
11 Чи папі́рус росте без болота? Чи росте очере́т без води?
E tupu ranei te wiwi i te mea kahore he repo? E nui ranei te raupo ki te kahore he wai?
12 Він іще в доспіва́нні своїм, не зривається, але сохне раніш за всіля́ку траву:
I te mea he kaiota tonu, a kihai i tapahia, kua maroke i mua ake i nga otaota katoa.
13 отакі то доро́ги всіх тих, хто забува́є про Бога! І згине надія безбожного,
Ka pera ano nga ara o te hunga katoa e wareware ana ki te Atua, a ka riro ki te kore ta te tangata whakaponokore i tumanako ai.
14 бо його споді́вання — як те павути́ння, і як дім павукі́в — його певність
Ka motuhia atu tana i whakamanawa atu ai, ko te whare hoki o te pungawerewere hei tumanakohanga mona.
15 На свій дім опира́ється, та не встоїть, тримається міцно за ньо́го, — й не вде́ржиться він.
Ka okioki atu ia ki tona whare; heoi e kore e tu: u tonu tana pupuri atu, otiia e kore e mau.
16 Він зеленіє на сонці, й галу́зки його випина́ються понад садка́ його, —
E matomato ana i te mea kahore nei te ra, a e wana ana ona peka i tana kari.
17 на купі каміння сплело́ся коріння його, воно між камі́ння вросло́:
Kapi tonu te puranga i ona pakiaka, e kitea ana e ia te wahi kamaka.
18 Якщо вирвуть його з його місця, то зречеться його́: тебе я не бачило!
Ki te whakamotitia iho ia i tona wahi, ka whakakahore taua wahi ki a ia, ka mea, Kahore ahau i kite i a koe.
19 Така радість дороги його, а з по́роху інші ростуть.
Nana, ko te hari tenei o tona ara, a ka tupu ake etahi atu i roto i te puehu.
20 Тож невинного Бог не цурається, і не буде тримати за ру́ку злочи́нців,
Nana, e kore te Atua e whakakahore ki te tangata tika, e kore ano e puritia e ia te ringa o nga tangata kino.
21 аж напо́внить уста́ твої сміхом, а губи твої — криком радости...
Tera ano tou mangaika whakakiia e ia ki te kata, ou ngutu ki te hamama.
22 Твої ненави́сники в сором зодя́гнуться, і намету безбожних не буде!“
He whakama te kakahu mo te hunga e kino ana ki a koe, a ka kahore noa iho te tapenakara o te hunga kino.
