Йов 8
1 І заговорив шух'я́нин Білда́д та й сказав:
時にシュヒ人ビルダデ答へて曰く
2 „Аж доки ти бу́деш таке тереве́нити? І доки слова́ твоїх уст будуть вітром бурхли́вим?
何時まで汝かかる事を言や 何時まで汝の口の言語を大風のごとくにするや
3 Чи Бог скри́влює суд, і хіба Всемогу́тній викри́влює правду?
神あに審判を曲たまはんや 全能者あに公義を曲たまはんや
4 Якщо твої діти згріши́ли Йому, то Він їх віддав в руку їх беззако́ння!
汝の子等かれに罪を獲たるにや之をその愆の手に付したまへり
5 Якщо ти зверта́тися будеш до Бога, і бу́деш блага́ти Всемогу́тнього,
汝もし神に求め 全能者に祈り
6 якщо чистий ти та безневи́нний, — то тепер Він тобі Свою милість пробу́дить, і напо́внить оселю твою справедли́вістю,
清くかつ正しうしてあらば必ず今汝を顧み汝の義き家を榮えしめたまはん
7 і хоч твій поча́ток нужде́нний, але́ твій кінець буде ве́льми великий!
然らば汝の始は微小くあるとも汝の終は甚だ大ならん
8 Поспитай в покоління давні́шого, і міцно збагни́ батьків їхніх, —
請ふ汝過にし代の人に問へ 彼らの父祖の尋究めしところの事を學べ
9 бо ми ж учора́шні, й нічо́го не знаєм, бо тінь — наші дні на землі, —
(我らは昨日より有しのみにて何をも知ず 我らが世にある日は影のごとし)
10 отож вони на́вчать тебе, тобі скажуть, і з серця свойо́го слова́ подаду́ть:
彼等なんぢを教へ汝を諭し 言をその心より出さざらんや
11 Чи папі́рус росте без болота? Чи росте очере́т без води?
葦あに泥なくして長んや 萩あに水なくしてそだたんや
12 Він іще в доспіва́нні своїм, не зривається, але сохне раніш за всіля́ку траву:
是はその青くして未だ刈ざる時にも他の一切の草よりは早く槁る
13 отакі то доро́ги всіх тих, хто забува́є про Бога! І згине надія безбожного,
神を忘るる者の道は凡て是のごとく 悖る者の望は空しくなる
14 бо його споді́вання — як те павути́ння, і як дім павукі́в — його певність
その恃む所は絶れ その倚ところは蜘蛛網のごとし
15 На свій дім опира́ється, та не встоїть, тримається міцно за ньо́го, — й не вде́ржиться він.
その家に倚かからんとすれば家立ず 之に堅くとりすがるも保たじ
16 Він зеленіє на сонці, й галу́зки його випина́ються понад садка́ його, —
彼日の前に青緑を呈はし その枝を園に蔓延らせ
17 на купі каміння сплело́ся коріння його, воно між камі́ння вросло́:
その根を石堆に盤みて石の屋を眺むれども
18 Якщо вирвуть його з його місця, то зречеться його́: тебе я не бачило!
若その處より取のぞかれなばその處これを認めずして我は汝を見たる事なしと言ん
19 Така радість дороги його, а з по́роху інші ростуть.
視よその道の喜樂是のごとし 而してまた他の者地より生いでん
20 Тож невинного Бог не цурається, і не буде тримати за ру́ку злочи́нців,
それ神は完全人を棄たまはず また惡き者の手を執りたまはず
21 аж напо́внить уста́ твої сміхом, а губи твої — криком радости...
遂に哂笑をもて汝の口に充し歡喜を汝の唇に置たまはん
22 Твої ненави́сники в сором зодя́гнуться, і намету безбожних не буде!“
汝を惡む者は羞恥を着せられ 惡き者の住所は無なるべし
