Йов 8

1 І заговорив шух'я́нин Білда́д та й сказав:

ויען בלדד השוחי ויאמר׃

2 „Аж доки ти бу́деш таке тереве́нити? І доки слова́ твоїх уст будуть вітром бурхли́вим?

עד אן תמלל אלה ורוח כביר אמרי פיך׃

3 Чи Бог скри́влює суд, і хіба Всемогу́тній викри́влює правду?

האל יעות משפט ואם שדי יעות צדק׃

4 Якщо твої діти згріши́ли Йому, то Він їх віддав в руку їх беззако́ння!

אם בניך חטאו לו וישלחם ביד פשעם׃

5 Якщо ти зверта́тися будеш до Бога, і бу́деш блага́ти Всемогу́тнього,

אם אתה תשחר אל אל ואל שדי תתחנן׃

6 якщо чистий ти та безневи́нний, — то тепер Він тобі Свою милість пробу́дить, і напо́внить оселю твою справедли́вістю,

אם זך וישר אתה כי עתה יעיר עליך ושלם נות צדקך׃

7 і хоч твій поча́ток нужде́нний, але́ твій кінець буде ве́льми великий!

והיה ראשיתך מצער ואחריתך ישגה מאד׃

8 Поспитай в покоління давні́шого, і міцно збагни́ батьків їхніх, —

כי שאל נא לדר רישון וכונן לחקר אבותם׃

9 бо ми ж учора́шні, й нічо́го не знаєм, бо тінь — наші дні на землі, —

כי תמול אנחנו ולא נדע כי צל ימינו עלי ארץ׃

10 отож вони на́вчать тебе, тобі скажуть, і з серця свойо́го слова́ подаду́ть:

הלא הם יורוך יאמרו לך ומלבם יוצאו מלים׃

11 Чи папі́рус росте без болота? Чи росте очере́т без води?

היגאה גמא בלא בצה ישגה אחו בלי מים׃

12 Він іще в доспіва́нні своїм, не зривається, але сохне раніш за всіля́ку траву:

עדנו באבו לא יקטף ולפני כל חציר ייבש׃

13 отакі то доро́ги всіх тих, хто забува́є про Бога! І згине надія безбожного,

כן ארחות כל שכחי אל ותקות חנף תאבד׃

14 бо його споді́вання — як те павути́ння, і як дім павукі́в — його певність

אשר יקוט כסלו ובית עכביש מבטחו׃

15 На свій дім опира́ється, та не встоїть, тримається міцно за ньо́го, — й не вде́ржиться він.

ישען על ביתו ולא יעמד יחזיק בו ולא יקום׃

16 Він зеленіє на сонці, й галу́зки його випина́ються понад садка́ його, —

רטב הוא לפני שמש ועל גנתו ינקתו תצא׃

17 на купі каміння сплело́ся коріння його, воно між камі́ння вросло́:

על גל שרשיו יסבכו בית אבנים יחזה׃

18 Якщо вирвуть його з його місця, то зречеться його́: тебе я не бачило!

אם יבלענו ממקומו וכחש בו לא ראיתיך׃

19 Така радість дороги його, а з по́роху інші ростуть.

הן הוא משוש דרכו ומעפר אחר יצמחו׃

20 Тож невинного Бог не цурається, і не буде тримати за ру́ку злочи́нців,

הן אל לא ימאס תם ולא יחזיק ביד מרעים׃

21 аж напо́внить уста́ твої сміхом, а губи твої — криком радости...

עד ימלה שחוק פיך ושפתיך תרועה׃

22 Твої ненави́сники в сором зодя́гнуться, і намету безбожних не буде!“

שנאיך ילבשו בשת ואהל רשעים איננו׃