Йов 8
1 І заговорив шух'я́нин Білда́д та й сказав:
Da antwortete Bildad, der Schuchiter, und sprach:
2 „Аж доки ти бу́деш таке тереве́нити? І доки слова́ твоїх уст будуть вітром бурхли́вим?
Wie lange willst du solches reden und sollen die Reden deines Mundes sein wie heftiger Wind?
3 Чи Бог скри́влює суд, і хіба Всемогу́тній викри́влює правду?
Beugt denn Gott das Recht, und verkehrt der Allmächtige die Gerechtigkeit?
4 Якщо твої діти згріши́ли Йому, то Він їх віддав в руку їх беззако́ння!
Wenn deine Kinder gegen ihn gesündigt haben, so hat er sie dahingegeben in die Gewalt ihrer Missetat.
5 Якщо ти зверта́тися будеш до Бога, і бу́деш блага́ти Всемогу́тнього,
Wirst du nun Gott ernstlich suchen und zum Allmächtigen um Gnade flehen,
6 якщо чистий ти та безневи́нний, — то тепер Він тобі Свою милість пробу́дить, і напо́внить оселю твою справедли́вістю,
wirst du lauter und aufrichtig sein, so wird er für dich eifern und die Zierde deiner Gerechtigkeit wieder herstellen.
7 і хоч твій поча́ток нужде́нний, але́ твій кінець буде ве́льми великий!
Da wird dein früheres Glück im Vergleich zu deinem spätern klein sein.
8 Поспитай в покоління давні́шого, і міцно збагни́ батьків їхніх, —
Denn frage doch das frühere Geschlecht und beherzige die Erfahrungen der Väter!
9 бо ми ж учора́шні, й нічо́го не знаєм, бо тінь — наші дні на землі, —
Denn von gestern sind wir und wissen nichts, ein Schatten nur sind unsere Tage auf Erden.
10 отож вони на́вчать тебе, тобі скажуть, і з серця свойо́го слова́ подаду́ть:
Fürwahr, sie werden dich belehren, sie können dir's sagen und Sprüche hervorholen aus ihrem Herzen:
11 Чи папі́рус росте без болота? Чи росте очере́т без води?
Schießt der Papyrus ohne Sumpf empor, gedeiht, wo Wasser fehlt, des Schilfes Rohr,
12 Він іще в доспіва́нні своїм, не зривається, але сохне раніш за всіля́ку траву:
das doch, wenn es noch in vollem Triebe steht, ehe es geschnitten wird, zugrunde geht?
13 отакі то доро́ги всіх тих, хто забува́є про Бога! І згине надія безбожного,
Das ist der Weg, den alle Gottvergessenen ziehn: Auch ihre Hoffnung welkt wie Gras dahin!
14 бо його споді́вання — як те павути́ння, і як дім павукі́в — його певність
Ein Spinngewebe ist des Frevlers Haus, mit seinem Trotzen ist es plötzlich aus;
15 На свій дім опира́ється, та не встоїть, тримається міцно за ньо́го, — й не вде́ржиться він.
vergeblich stützt er sich und trotzt darauf; er fällt dahin und steht nicht wieder auf.
16 Він зеленіє на сонці, й галу́зки його випина́ються понад садка́ його, —
Und jener dort, er grünt im Sonnenglanz, die Ranken überziehn den Garten ganz;
17 на купі каміння сплело́ся коріння його, воно між камі́ння вросло́:
die Wurzeln flechten ins Gemäuer sich ein, hoch schlingt er sich empor am Haus von Stein.
18 Якщо вирвуть його з його місця, то зречеться його́: тебе я не бачило!
Doch tilgt ihn Gott von seiner Stätte, so spricht sie: Mir ist nicht bewußt, daß ich dich je gesehen hätte!
19 Така радість дороги його, а з по́роху інші ростуть.
Siehe, das ist seines Weges Lust, das Ende von des Sünders Lebenslauf: Es stehen aus seinem Staube andre auf.
20 Тож невинного Бог не цурається, і не буде тримати за ру́ку злочи́нців,
Siehe, Gott verwirft den Unschuldigen nicht; er reicht aber auch keinem Übeltäter die Hand,
21 аж напо́внить уста́ твої сміхом, а губи твої — криком радости...
auf daß er deinen Mund mit Lachen fülle und deine Lippen mit Freudengeschrei,
22 Твої ненави́сники в сором зодя́гнуться, і намету безбожних не буде!“
daß deine Hasser mit Schande bekleidet werden und das Zelt der Gottlosen nicht mehr sei!
