Йов 8
1 І заговорив шух'я́нин Білда́д та й сказав:
Und Bildad, der Schuchiter, antwortete und sprach:
2 „Аж доки ти бу́деш таке тереве́нити? І доки слова́ твоїх уст будуть вітром бурхли́вим?
Wie lange willst du solches reden, und sollen die Worte deines Mundes ungestümer Wind sein?
3 Чи Бог скри́влює суд, і хіба Всемогу́тній викри́влює правду?
Wird Gott das Recht beugen, oder wird der Allmächtige beugen die Gerechtigkeit?
4 Якщо твої діти згріши́ли Йому, то Він їх віддав в руку їх беззако́ння!
Wenn deine Kinder gegen ihn gesündigt haben, so gab er sie ihrer Übertretung preis.
5 Якщо ти зверта́тися будеш до Бога, і бу́деш блага́ти Всемогу́тнього,
Wenn du Gott eifrig suchst und zu dem Allmächtigen um Gnade flehst,
6 якщо чистий ти та безневи́нний, — то тепер Він тобі Свою милість пробу́дить, і напо́внить оселю твою справедли́вістю,
wenn du lauter und rechtschaffen bist, ja, dann wird er zu deinen Gunsten aufwachen und Wohlfahrt geben der Wohnung deiner Gerechtigkeit;
7 і хоч твій поча́ток нужде́нний, але́ твій кінець буде ве́льми великий!
und dein Anfang wird gering erscheinen, aber dein Ende sehr groß werden.
8 Поспитай в покоління давні́шого, і міцно збагни́ батьків їхніх, —
Denn befrage doch das vorige Geschlecht, und richte deinen Sinn auf das, was ihre Väter erforscht haben.
9 бо ми ж учора́шні, й нічо́го не знаєм, бо тінь — наші дні на землі, —
(Denn wir sind von gestern und wissen nichts, denn ein Schatten sind unsere Tage auf Erden.)
10 отож вони на́вчать тебе, тобі скажуть, і з серця свойо́го слова́ подаду́ть:
Werden jene dich nicht belehren, dir's sagen, und Worte aus ihrem Herzen hervorbringen?
11 Чи папі́рус росте без болота? Чи росте очере́т без води?
Schießt Papierschilf auf, wo kein Sumpf ist? Wächst Riedgras empor ohne Wasser?
12 Він іще в доспіва́нні своїм, не зривається, але сохне раніш за всіля́ку траву:
Noch ist es am Grünen, wird nicht ausgerauft, so verdorrt es vor allem Grase.
13 отакі то доро́ги всіх тих, хто забува́є про Бога! І згине надія безбожного,
Also sind die Pfade aller, die Gottes vergessen; und des Ruchlosen Hoffnung geht zu Grunde.
14 бо його споді́вання — як те павути́ння, і як дім павукі́в — його певність
Sein Vertrauen wird abgeschnitten, und seine Zuversicht ist ein Spinnengewebe.
15 На свій дім опира́ється, та не встоїть, тримається міцно за ньо́го, — й не вде́ржиться він.
Er stützt sich auf sein Haus, und es hält nicht stand; er hält sich daran fest, und es bleibt nicht aufrecht. -
16 Він зеленіє на сонці, й галу́зки його випина́ються понад садка́ його, —
Saftvoll ist er vor der Sonne, und seine Schößlinge dehnen sich aus über seinen Garten hin;
17 на купі каміння сплело́ся коріння його, воно між камі́ння вросло́:
über Steinhaufen schlingen sich seine Wurzeln, er schaut die Wohnung der Steine;
18 Якщо вирвуть його з його місця, то зречеться його́: тебе я не бачило!
wenn er ihn wegreißt von seiner Stätte, so verleugnet sie ihn: “Ich habe dich nie gesehen!”
19 Така радість дороги його, а з по́роху інші ростуть.
Siehe, das ist die Freude seines Weges; und aus dem Staube sprossen andere hervor.
20 Тож невинного Бог не цурається, і не буде тримати за ру́ку злочи́нців,
Siehe, Gott wird den Vollkommenen nicht verwerfen, und nicht bei der Hand fassen die Übeltäter.
21 аж напо́внить уста́ твої сміхом, а губи твої — криком радости...
Während er deinen Mund mit Lachen füllen wird und deine Lippen mit Jubelschall,
22 Твої ненави́сники в сором зодя́гнуться, і намету безбожних не буде!“
werden deine Hasser bekleidet werden mit Scham, und das Zelt der Gesetzlosen wird nicht mehr sein.
