Йов 8
1 І заговорив шух'я́нин Білда́д та й сказав:
Et Bildad, le Shuhite, prit la parole,
2 „Аж доки ти бу́деш таке тереве́нити? І доки слова́ твоїх уст будуть вітром бурхли́вим?
« Jusqu'à quand direz-vous ces choses? Les paroles de ta bouche seront-elles un vent puissant?
3 Чи Бог скри́влює суд, і хіба Всемогу́тній викри́влює правду?
Dieu pervertit-il la justice? Ou le Tout-Puissant pervertit-il la justice?
4 Якщо твої діти згріши́ли Йому, то Він їх віддав в руку їх беззако́ння!
Si vos enfants ont péché contre lui, il les a livrés entre les mains de leur désobéissance.
5 Якщо ти зверта́тися будеш до Бога, і бу́деш блага́ти Всемогу́тнього,
Si vous voulez chercher Dieu avec diligence, faites vos supplications au Tout-Puissant.
6 якщо чистий ти та безневи́нний, — то тепер Він тобі Свою милість пробу́дить, і напо́внить оселю твою справедли́вістю,
Si tu étais pur et droit, sûrement maintenant il se réveillerait pour vous, et faire prospérer la demeure de ta justice.
7 і хоч твій поча́ток нужде́нний, але́ твій кінець буде ве́льми великий!
Bien que tes débuts aient été modestes, mais votre fin dernière augmenterait considérablement.
8 Поспитай в покоління давні́шого, і міцно збагни́ батьків їхніх, —
« Veuillez vous renseigner sur les générations passées. Découvrez l'apprentissage de leurs pères.
9 бо ми ж учора́шні, й нічо́го не знаєм, бо тінь — наші дні на землі, —
(Car nous ne sommes que d'hier, et nous ne savons rien, car nos jours sur terre ne sont qu'une ombre).
10 отож вони на́вчать тебе, тобі скажуть, і з серця свойо́го слова́ подаду́ть:
Ne vous apprendront-ils pas, ne vous diront-ils pas, et de prononcer des paroles venant de leur cœur?
11 Чи папі́рус росте без болота? Чи росте очере́т без води?
« Le papyrus peut-il pousser sans bourbe? Les joncs peuvent-ils pousser sans eau?
12 Він іще в доспіва́нні своїм, не зривається, але сохне раніш за всіля́ку траву:
Pendant qu'il est encore dans sa verdure, ne le coupez pas, il se fane avant tout autre roseau.
13 отакі то доро́ги всіх тих, хто забува́є про Бога! І згине надія безбожного,
Il en est de même des chemins de tous ceux qui oublient Dieu. L'espoir de l'homme impie périra,
14 бо його споді́вання — як те павути́ння, і як дім павукі́в — його певність
dont la confiance se brisera, dont la confiance est une toile d'araignée.
15 На свій дім опира́ється, та не встоїть, тримається міцно за ньо́го, — й не вде́ржиться він.
Il s'appuie sur sa maison, mais elle ne tient pas debout. Il s'y accrochera, mais cela ne durera pas.
16 Він зеленіє на сонці, й галу́зки його випина́ються понад садка́ його, —
Il est vert devant le soleil. Ses pousses sortent le long de son jardin.
17 на купі каміння сплело́ся коріння його, воно між камі́ння вросло́:
Ses racines s'enroulent autour de l'amas de pierres. Il voit la place des pierres.
18 Якщо вирвуть його з його місця, то зречеться його́: тебе я не бачило!
S'il est détruit de son lieu, alors il le reniera, en disant: « Je ne t'ai pas vu.
19 Така радість дороги його, а з по́роху інші ростуть.
Voici la joie de son chemin. De la terre, d'autres jailliront.
20 Тож невинного Бог не цурається, і не буде тримати за ру́ку злочи́нців,
« Voici, Dieu ne rejette pas un homme irréprochable, Il ne soutiendra pas non plus les malfaiteurs.
21 аж напо́внить уста́ твої сміхом, а губи твої — криком радости...
Il remplira encore ta bouche de rires, tes lèvres en criant.
22 Твої ненави́сники в сором зодя́гнуться, і намету безбожних не буде!“
Ceux qui te haïssent seront vêtus de honte. La tente des méchants ne sera plus. »
