Йов 8
1 І заговорив шух'я́нин Білда́д та й сказав:
Then answered Bildad the Shuhite, and saide,
2 „Аж доки ти бу́деш таке тереве́нити? І доки слова́ твоїх уст будуть вітром бурхли́вим?
Howe long wilt thou talke of these things? and howe long shall the wordes of thy mouth be as a mightie winde?
3 Чи Бог скри́влює суд, і хіба Всемогу́тній викри́влює правду?
Doeth God peruert iudgement? or doeth the Almightie subuert iustice?
4 Якщо твої діти згріши́ли Йому, то Він їх віддав в руку їх беззако́ння!
If thy sonnes haue sinned against him, and he hath sent them into the place of their iniquitie,
5 Якщо ти зверта́тися будеш до Бога, і бу́деш блага́ти Всемогу́тнього,
Yet if thou wilt early seeke vnto God, and pray to the Almightie,
6 якщо чистий ти та безневи́нний, — то тепер Він тобі Свою милість пробу́дить, і напо́внить оселю твою справедли́вістю,
If thou be pure and vpright, then surely hee will awake vp vnto thee, and he wil make the habitation of thy righteousnesse prosperous.
7 і хоч твій поча́ток нужде́нний, але́ твій кінець буде ве́льми великий!
And though thy beginning be small, yet thy latter ende shall greatly encrease.
8 Поспитай в покоління давні́шого, і міцно збагни́ батьків їхніх, —
Inquire therefore, I pray thee, of the former age, and prepare thy selfe to search of their fathers.
9 бо ми ж учора́шні, й нічо́го не знаєм, бо тінь — наші дні на землі, —
(For we are but of yesterday, and are ignorant: for our dayes vpon earth are but a shadowe)
10 отож вони на́вчать тебе, тобі скажуть, і з серця свойо́го слова́ подаду́ть:
Shall not they teach thee and tell thee, and vtter the wordes of their heart?
11 Чи папі́рус росте без болота? Чи росте очере́т без води?
Can a rush grow without myre? or can ye grasse growe without water?
12 Він іще в доспіва́нні своїм, не зривається, але сохне раніш за всіля́ку траву:
Though it were in greene and not cutte downe, yet shall it wither before any other herbe.
13 отакі то доро́ги всіх тих, хто забува́є про Бога! І згине надія безбожного,
So are the paths of al that forget God, and the hypocrites hope shall perish.
14 бо його споді́вання — як те павути́ння, і як дім павукі́в — його певність
His confidence also shalbe cut off, and his trust shalbe as the house of a spyder.
15 На свій дім опира́ється, та не встоїть, тримається міцно за ньо́го, — й не вде́ржиться він.
He shall leane vpon his house, but it shall not stand: he shall holde him fast by it, yet shall it not endure.
16 Він зеленіє на сонці, й галу́зки його випина́ються понад садка́ його, —
The tree is greene before the sunne, and the branches spread ouer the garden thereof.
17 на купі каміння сплело́ся коріння його, воно між камі́ння вросло́:
The rootes thereof are wrapped about the fountaine, and are folden about ye house of stones.
18 Якщо вирвуть його з його місця, то зречеться його́: тебе я не бачило!
If any plucke it from his place, and it denie, saying, I haue not seene thee,
19 Така радість дороги його, а з по́роху інші ростуть.
Beholde, it will reioyce by this meanes, that it may growe in another molde.
20 Тож невинного Бог не цурається, і не буде тримати за ру́ку злочи́нців,
Behold, God will not cast away an vpright man, neither will he take the wicked by the hand,
21 аж напо́внить уста́ твої сміхом, а губи твої — криком радости...
Till he haue filled thy mouth with laughter, and thy lippes with ioy.
22 Твої ненави́сники в сором зодя́гнуться, і намету безбожних не буде!“
They that hate thee, shall be clothed with shame, and the dwelling of the wicked shall not remaine.
