Йов 8
1 І заговорив шух'я́нин Білда́д та й сказав:
And Bildad the Shuhite answered and said,
2 „Аж доки ти бу́деш таке тереве́нити? І доки слова́ твоїх уст будуть вітром бурхли́вим?
How long wilt thou speak these things? and the words of thy mouth be a strong wind?
3 Чи Бог скри́влює суд, і хіба Всемогу́тній викри́влює правду?
Doth God pervert judgment, and the Almighty pervert justice?
4 Якщо твої діти згріши́ли Йому, то Він їх віддав в руку їх беззако́ння!
If thy children have sinned against him, he hath also given them over into the hand of their transgression.
5 Якщо ти зверта́тися будеш до Бога, і бу́деш блага́ти Всемогу́тнього,
If thou seek earnestly unto God, and make thy supplication to the Almighty,
6 якщо чистий ти та безневи́нний, — то тепер Він тобі Свою милість пробу́дить, і напо́внить оселю твою справедли́вістю,
If thou be pure and upright, surely now he will awake for thee, and make the habitation of thy righteousness prosperous;
7 і хоч твій поча́ток нужде́нний, але́ твій кінець буде ве́льми великий!
And though thy beginning was small, yet thine end shall be very great.
8 Поспитай в покоління давні́шого, і міцно збагни́ батьків їхніх, —
For inquire, I pray thee, of the former generation, and attend to the researches of their fathers;
9 бо ми ж учора́шні, й нічо́го не знаєм, бо тінь — наші дні на землі, —
For we are [but] of yesterday, and know nothing, for our days upon earth are a shadow.
10 отож вони на́вчать тебе, тобі скажуть, і з серця свойо́го слова́ подаду́ть:
Shall not they teach thee, [and] tell thee, and utter words out of their heart?
11 Чи папі́рус росте без болота? Чи росте очере́т без води?
Doth the papyrus shoot up without mire? doth the reed-grass grow without water?
12 Він іще в доспіва́нні своїм, не зривається, але сохне раніш за всіля́ку траву:
Whilst it is yet in its greenness [and] not cut down, it withereth before any [other] grass.
13 отакі то доро́ги всіх тих, хто забува́є про Бога! І згине надія безбожного,
So are the paths of all that forget God; and the profane man's hope shall perish,
14 бо його споді́вання — як те павути́ння, і як дім павукі́в — його певність
Whose confidence shall be cut off, and his reliance is a spider's web.
15 На свій дім опира́ється, та не встоїть, тримається міцно за ньо́го, — й не вде́ржиться він.
He shall lean upon his house, and it shall not stand; he shall lay hold on it, but it shall not endure.
16 Він зеленіє на сонці, й галу́зки його випина́ються понад садка́ його, —
He is full of sap before the sun, and his sprout shooteth forth over his garden;
17 на купі каміння сплело́ся коріння його, воно між камі́ння вросло́:
His roots are entwined about the stoneheap; he seeth the place of stones.
18 Якщо вирвуть його з його місця, то зречеться його́: тебе я не бачило!
If he destroy him from his place, then it shall deny him: I have not seen thee!
19 Така радість дороги його, а з по́роху інші ростуть.
Behold, this is the joy of his way, and out of the dust shall others grow.
20 Тож невинного Бог не цурається, і не буде тримати за ру́ку злочи́нців,
Behold, God will not cast off a perfect man, neither will he take evil-doers by the hand.
21 аж напо́внить уста́ твої сміхом, а губи твої — криком радости...
Whilst he would fill thy mouth with laughing and thy lips with shouting,
22 Твої ненави́сники в сором зодя́гнуться, і намету безбожних не буде!“
They that hate thee shall be clothed with shame, and the tent of the wicked be no more.
