Йов 7
1 Хіба чоловік на землі — не на службі військо́вій? І його дні — як дні на́ймита!
“Um homem não é obrigado a trabalhar na terra? Seus dias não são como os dias de uma mão contratada?
2 Як раб, спра́гнений тіні, і як наймит чекає заплати за працю свою,
As um servo que deseja ardentemente a sombra, como um mercenário que procura por seu salário,
3 так місяці ма́рности да́но в спа́док мені, та ночі терпі́ння мені відлічили.
por isso sou obrigado a possuir meses de miséria, noites desgastantes me são designadas.
4 Коли я кладусь, то кажу́: „Коли встану?“І тя́гнеться вечір, і переверта́ння із бо́ку на бік їм до ранку.
Quando eu me deito, eu digo, “Quando eu me levantarei e a noite terá ido embora? Eu joguei e virei até o amanhecer do dia.
5 Зодягло́сь моє тіло черво́ю та стру́пами в по́росі, шкіра моя затверді́ла й бридка́.
Minha carne está vestida com minhocas e torrões de pó. Minha pele se fecha, e se rompe de novo.
6 А дні мої стали швидчі́ші за тка́цького чо́вника, і в марно́тній надії минають вони.
Meus dias são mais rápidos que o de um vaivém de tecelão, e são gastas sem esperança.
7 Пам'ятай, що життя моє — вітер, моє око вже більш не побачить добра́.
Oh lembre-se que minha vida é um sopro. Meu olho não verá mais o bem.
8 Не побачить мене око того, хто бачив мене, Твої очі поглянуть на мене — та немає мене.
O olho daquele que me vê não me verá mais. Seus olhos estarão sobre mim, mas eu não estarei.
À medida que a nuvem é consumida e desaparece, por isso, aquele que descer ao Sheol não subirá mais. (Sheol h7585)
10 не верта́ється вже той до дому свого́, та й його не пізнає вже місце його.
Ele não retornará mais à sua casa, nem seu lugar o conhecerá mais.
11 Тож не стримаю я своїх уст, говоритиму в у́тиску духа свого, нарікати я буду в гірко́ті своєї душі:
“Portanto, não vou ficar calado. Falarei com a angústia do meu espírito. Vou reclamar na amargura da minha alma.
12 Чи я море чи мо́рська потво́ра, що Ти надо мною сторо́жу поставив?
Sou eu um mar, ou um monstro marinho, que você colocou um guarda sobre mim?
13 Коли я кажу́: „Нехай по́стіль потішить мене, хай думки́ мої ложе моє забере“,
Quando eu digo: 'Minha cama me confortará'. Meu sofá aliviará minha queixa','.
14 то Ти снами лякаєш мене, і виді́ннями стра́шиш мене
then você me assusta com sonhos e me aterrorizar através de visões,
15 І душа моя пра́гне заду́шення, смерти хо́чуть мої кості.
so que minha alma escolhe o estrangulamento, morte em vez dos meus ossos.
16 Я обри́див життям. Не повіки ж я жи́тиму! Відпусти ж Ти мене, бо марно́та оці мої дні!
Eu odeio minha vida. Eu não quero viver para sempre. Deixe-me em paz, pois meus dias são apenas um sopro.
17 Що таке чоловік, що його Ти підно́сиш, що серце Своє прикладаєш до ньо́го?
O que é o homem, que você deve ampliá-lo, que você deve se concentrar nele,
18 Ти щора́нку за ним назираєш, щохвилі його Ти дослі́джуєш.
que você deve visitá-lo todas as manhãs, e testá-lo a cada momento?
19 Як довго від мене ще Ти не відве́рнешся, не пу́стиш мене проковтну́ти хоч сли́ну свою?
Por quanto tempo você não vai desviar o olhar de mim, nem me deixar em paz até engolir minha saliva?
20 Я згрішив. Що ж я маю робити, о Сто́роже лю́дський? Чому́ Ти поклав мене ціллю для Себе, — і я стався собі тягаре́м?
Se eu pequei, o que eu faço com você, seu observador de homens? Por que você me marcou como uma marca para você? para que eu seja um fardo para mim mesmo?
21 І чому́ Ти не про́стиш мойого гріха́, і не відкинеш провини моєї? А тепер я до по́роху ляжу, і Ти бу́деш шукати мене, — та немає мене“.
Por que você não perdoa minha desobediência e tira a minha iniqüidade? Por enquanto, deitar-me-ei na poeira. Você me procurará com diligência, mas eu não serei”.
