Йов 6
1 А Йов відповів та й сказав:
Ipapo Jobho akapindura akati:
2 „Коли б сму́ток мій вірно був зва́жений, а з ним ра́зом нещастя моє підняли́ на вазі,
“Dai chete kurwadziwa kwangu kwaigona kuyerwa uye kusuwa kwangu kwaiiswa pachiyero!
3 то тепер воно тяжче було б від морсько́го піску, тому́ нерозва́жне слова́ мої кажуть!
Zvirokwazvo zvairema kupfuura jecha ramakungwa, hazvishamisi kana mashoko angu aiva okuvhurumuka.
4 Бо в мені Всемогу́тнього стрі́ли, і їхня отру́та п'є духа мого́, страхи Божі шику́ються в бій проти ме́не...
Miseve yoWamasimba Ose iri mandiri, mweya wangu unonwa muchetura wayo; kutyisa kwaMwari kwagadzirira kurwa neni.
5 Чи дикий осел над травою реве́? Хіба реве віл, коли ясла повні?
Ko, mbizi ingachema kana ine bundo here? Ko, nzombe inokuma kana ine zvokudya here?
6 Чи без соли їдять несмачне́, чи є смак у білко́ві яйця́?
Ko, chokudya chisinganaki chingadyiwa chisina munyu here? Ko, chichena chezai chinonaka here?
7 Чого́ не хотіла торкну́тись душа моя, все те стало мені за поживу в хворо́бі.
Ndinoramba kuzvibata; zvokudya zvakadai zvinondirwarisa.
8 О, коли б же збуло́ся проха́ння моє, а моє сподіва́ння дав Бог!
“Haiwa, dai ndapiwa hangu zvandinokumbira kuti Mwari andipe zvandinotarisira,
9 О, коли б зволив Бог розчави́ти мене, простягну́в Свою руку — й мене полама́в, —
kuti dai Mwari aida hake kundipwanya, kuti aregere ruoko rwake rundiuraye!
10 то була б ще потіха мені, і скака́в би я в немилосе́рдному бо́лі, бо я не зрікався слів Святого!
Ipapo ndaizova hangu nokunyaradzwa uku, mufaro wangu mukurwadziwa kusingagumi, kuti handina kunge ndamboramba mashoko aiye Mutsvene.
11 Яка сила моя, що наді́ю я матиму? І який мій кінець, щоб продо́вжити життя моє це?
“Ndinaro here simba, rokuti ndirambe ndine tariro? Tariro yacho ndeyeiko kuti nditsungirire?
12 Чи сила камі́нна — то сила моя? Чи тіло моє мідяне́?
Ko, ndine simba rebwe here? Ko, nyama yangu indarira here?
13 Чи не поміч для мене в мені, чи спасі́ння від мене відсу́нене?
Ko, ndine simba here rokuti ndione kuti ndabatsirika, sezvo zvino kubudirira kwakabviswa kwandiri?
14 Для то́го, хто гине, товариш — то ласка, хоча б опусти́в того страх Всемогу́тнього.
“Munhu asina tariro anofanira kuwana rudo rweshamwari dzake, kunyange iye arega kutya Wamasimba Ose.
15 Брати́ мої зраджують, мов той поті́к, мов річи́ще пото́ків, минають вони,
Asi hama dzangu hadzivimbike sezvinongoita hova dzava kudira. Sezvinongoita hova dzopfachukira,
16 темні́ші від льо́ду вони, в них ховається сніг.
dzinosviba pakunyungudika kwamagwada echando, uye dzinozadzwa nokunyungudika kwamagwada echando,
17 Коли сонце їх гріє, вони висиха́ють, у теплі — гинуть з місця свого́.
asi dzinoguma kuyerera mumwaka wokupisa, uye mihoronga yadzo inopwa mukupisa.
18 Карава́ни дорогу свою відхиля́ють, ухо́дять в пустиню — й щезають.
Mihoronga inotsauka kubva munzira dzayo; inoenda kumakura ndokuparara.
19 Карава́ни з Теми́ поглядають, похо́ди з Шеви́ покладають наді́ї на них.
Vafambi veTema vanotsvaka mvura, vashambadziri veShebha vanomirira netariro.
20 І засоро́милися, що вони сподіва́лись; до нього прийшли — та й збенте́жились.
Vachaora mwoyo, nokuti vaivimba nesimba ravo; vasvikapo, vachashaya zvokuita.
21 Так і ви тепер стали ніщо́, побачили страх — і злякались!
Zvino nemiwo maratidza kusabatsira; munoti mukaona chinhu chinotyisa mobva matya.
22 Чи я говорив коли: „Дайте мені, а з має́тку свого дайте пі́дкуп за мене,
Ko, ndakamboti, ‘Ndipeiwo chipo, ndipei fufuro rinobva papfuma yenyu,
23 і врятуйте мене з руки ворога, і з рук гноби́телевих мене викупіть?“
ndirwirei muruoko rwomuvengi, ndidzikinurei mumaoko avanhu vano utsinye’ here?
24 Навчіть ви мене — і я буду мовчати, а в чім я невми́сне згрішив — розтлума́чте мені.
“Ndidzidzisei, uye ndichanyarara hangu; ndiratidzei pandakakanganisa.
25 Які гострі слова́ справедливі, та що то дово́дить дога́на від вас?
Mashoko echokwadi anorwadza sei! Asi gakava renyu rinoratidzeiko?
26 Чи ви ду́маєте докоря́ти слова́ми? Бо на вітер слова́ одчайду́шного,
Munoda kutsiura zvandareva, nokutora mashoko omunhu arasa tariro semhepo here?
27 і на сироту́ нападаєте ви, і копаєте яму для друга свого!
Muchada kana kukanda mijenya pamusoro penherera uye nokutengesa shamwari yenyu.
28 Та звольте поглянути на мене тепер, а я не скажу́ перед вами неправди.
“Asi zvino chinditarirai netsitsi. Ko, ndingareva nhema pamberi penyu here?
29 Верніться ж, хай кривди не бу́де, і верніться, — ще в тім моя правда!
Musadaro, musava vasakarurama; fungai zvakare, nokuti kururama kwangu kuchiripo.
30 Хіба́ в мене на язиці є неправда? чи ж не маю смаку́, щоб розпізнати нещастя?
Ko, pamiromo yangu pane zvakaipa here? Ko, muromo wangu haugoni kunzvera zvakaipa here?
