Йов 6
1 А Йов відповів та й сказав:
Hichun Job apaodoh kit in:
2 „Коли б сму́ток мій вірно був зва́жений, а з ним ра́зом нещастя моє підняли́ на вазі,
Kagenthei naho hi tedoh thei hihen lang ka natna hi kilep toh thei henlang hileh,
3 то тепер воно тяжче було б від морсько́го піску, тому́ нерозва́жне слова́ мої кажуть!
Twikhanglen'a neldi umjat sangin gih jonte, hiche ho jeh a chu khongai man louhella kaseidoh ji ahi.
4 Бо в мені Всемогу́тнього стрі́ли, і їхня отру́та п'є духа мого́, страхи Божі шику́ються в бій проти ме́не...
Hat Chungungpa thal hanging eikap lhuh tah jeh chun athal gu chun kalhagao asukhan, Pathenna kon tijatna ho chu keidou din ahung kigoltoh tauve.
5 Чи дикий осел над травою реве́? Хіба реве віл, коли ясла повні?
Kalunglhai louna thu seitheina tha kanei hilou ham? Gamlah sangan chun nehding hampa akimu jilou teng penglouva umjia chule bongchal ten jong neh ding aneilou teng buji hilou ham?
6 Чи без соли їдять несмачне́, чи є смак у білко́ві яйця́?
Chiso louna anneh chunga chu mihon alung lhailou nao aseiji louvu ham? A-alna bei ahtwi kang podal khu kon adu ding ham?
7 Чого́ не хотіла торкну́тись душа моя, все те стало мені за поживу в хворо́бі.
Kavet jiteng ka-an duna abei jitai, neh dinga kangaito najouse akikhah tansoh jitai.
8 О, коли б же збуло́ся проха́ння моє, а моє сподіва́ння дав Бог!
Oh, keiman kadei khat kaki thum thei ding hihen, Pathen chun kadei chu eipeh ding hileh,
9 О, коли б зволив Бог розчави́ти мене, простягну́в Свою руку — й мене полама́в, —
Aman eisuh chip jeng ding kadeije, akhut ahin lhandoh a chule eitha jeng ding kadeije
10 то була б ще потіха мені, і скака́в би я в немилосе́рдному бо́лі, бо я не зрікався слів Святого!
Natgim genthei thoh'a kimusetna ho a konna hiche beh a hi lung monna kaneiding ahi. Athengpa thusei nahsahmon kabol khapoi.
11 Яка сила моя, що наді́ю я матиму? І який мій кінець, щоб продо́вжити життя моє це?
Ahinlah athoh jou nading thahat kaneipoi, keiman hinpi ding imacha kaneipoi.
12 Чи сила камі́нна — то сила моя? Чи тіло моє мідяне́?
Songthahatna chu nei kahim? Katahsa hi sum eng kisem ham?
13 Чи не поміч для мене в мені, чи спасі́ння від мене відсу́нене?
Ahipoi keima ahin lolhinnaphat gomkom neilou kithopi beihel kahi.
14 Для то́го, хто гине, товариш — то ласка, хоча б опусти́в того страх Всемогу́тнього.
Agol apai lhasam khat dinga lungsetna nei mi hiding ahinla nangin Hatchungungpa kicha louvin themmo neichanne.
15 Брати́ мої зраджують, мов той поті́к, мов річи́ще пото́ків, минають вони,
Kasopi teho aphat phat cha long ji vadung neocha banga tahsan theilou, khaltwi vadung neocha akam dima long tobang nahiu naphot chenu ahi.
16 темні́ші від льо́ду вони, в них ховається сніг.
Buhbang lhang le buhbang twi kikhol khom chu,
17 Коли сонце їх гріє, вони висиха́ють, у теплі — гинуть з місця свого́.
Kholum phat ahung lhun tengleh twi chua amangjin, vadung neucha chu asat jeh chun amang jitai.
18 Карава́ни дорогу свою відхиля́ють, ухо́дять в пустиню — й щезають.
Kholjin miho chu holdoh kitna ding in akihei doh jiuvin, ahin donding aum loujeh chun athiji tauve.
19 Карава́ни з Теми́ поглядають, похо́ди з Шеви́ покладають наді́ї на них.
Tema a hung kholjin miho chun twi ahol jiuvin, Sheba a hung kholjin miho chun neiding akinem uve.
20 І засоро́милися, що вони сподіва́лись; до нього прийшли — та й збенте́жились.
Akinep nao chu asim jiuvin ahinlah alunglhai jipouve, ahung lhun tengleh akinep nao akisudong jitauve.
21 Так і ви тепер стали ніщо́, побачили страх — і злякались!
Nanghon jong kithopina neipe pouve, kavang setna namuvin chule naki chauve.
22 Чи я говорив коли: „Дайте мені, а з має́тку свого дайте пі́дкуп за мене,
Ahinlah ipijeh ham? Keiman thilpeh khattou kathum khah em? Keiman nanei ikhat tou keiding tuma kathum khah em?
23 і врятуйте мене з руки ворога, і з рук гноби́телевих мене викупіть?“
Melma pa a konin nei huhdoh un tia kasei khah a, ahilouleh lungsetna neilou miho a konin nei huhdoh un tia kaseikhah em?
24 Навчіть ви мене — і я буду мовчати, а в чім я невми́сне згрішив — розтлума́чте мені.
Neihillin, chutilehthipbeh in um inge, ipi kabol khel um'em neivetsah in?
25 Які гострі слова́ справедливі, та що то дово́дить дога́на від вас?
Lungtheng sella kiseidoh thucheng hi itobanga thahat hitam? Ahin neidem nao ijat aphah hitam?
26 Чи ви ду́маєте докоря́ти слова́ми? Бо на вітер слова́ одчайду́шного,
Kalung natna kakana ija naselou tenguleh nathusei houhin mi jouvinte natiuvem?
27 і на сироту́ нападаєте ви, і копаєте яму для друга свого!
Chagate ahiloule nagol napaite jeng jong soh in naso jiuve.
28 Та звольте поглянути на мене тепер, а я не скажу́ перед вами неправди.
Neihin vetan, namai chang tah a kajou ding ham?
29 Верніться ж, хай кривди не бу́де, і верніться, — ще в тім моя правда!
Kachonsetna hi dih nante tin gelda tauvin, ijeh inem itile keiman bolkhel kaneipoi.
30 Хіба́ в мене на язиці є неправда? чи ж не маю смаку́, щоб розпізнати нещастя?
Thujou seidinga nei gelluvem? Aphale ase hekhen thei lou ding kahim?
