Йов 5
1 Ану клич, — чи є хто, щоб тобі відповів? І до ко́го з святих ти вдаси́ся?
Qéni, iltija qilip baq, sanga jawab qilghuchi barmikin? Muqeddeslerning qaysisidin panah tileysen?
2 Бо гнів побиває безглу́здого, а за́здрощі смерть завдаю́ть нерозумному!
Chünki exmeqning achchiqi özini öltüridu, Qehri nadanning jénigha zamin bolidu.
3 Я бачив безумного, я́к він розсівся, — та зараз оселя його спорохня́віла.
Men öz közüm bilen exmeqning yiltiz tartqanliqini körgenmen; Lékin shu haman uning makanini «Lenetke uchraydu!» dep bildim,
4 Від спасі́ння далекі сини його, вони без рятунку поча́влені бу́дуть у брамі!
Uning baliliri amanliqtin yiraqtur; Ular sheher derwazisida sot qilin’ghanda basturuldi; Ulargha héchkim himayichi bolmaydu.
5 Його жни́во голодний поїсть, і з-між те́рну його забере́, — і спра́гнені ось поковта́ють маєток його!
Uning hosulini achlar yep tügitidu; Ular hetta tiken arisida qalghanlirinimu élip tügitidu; Qiltaqchimu uning mal-mülüklirini yutuwélishqa teyyar turidu.
6 Бо нещастя вихо́дить не з по́роху, а горе росте не з землі, —
Chünki awarichilik ezeldin topidin ünüp chiqmaydu, Külpetmu yerdin ösüp chiqqanmu emes.
7 бо люди́на народжується на стражда́ння, як іскри, щоб уго́ру летіти.
Biraq uchqun yuqirigha uchidighandek, Insan külpet tartishqa tughulghandur.
8 А я б удава́вся до Бога, і на Бога б поклав свою справу, —
Ornungda men bolsam, Tengrighila murajiet qilattim, Men ishimni Xudayimghila tapshuriwétettim.
9 Він чинить велике та недосліди́ме, предивне, якому немає числа,
U hésabsiz karametlerni, San-sanaqsiz möjizilerni yaritidu.
10 бо Він дає дощ на пове́рхню землі, і на поля́ посилає Він воду,
U yerge yamghur teqdim qilidu; U dala üstige su ewetip béridu.
11 щоб поста́вить низьки́х на високе, і зміцни́ти спасі́ння засмучених.
U pes orunda turidighanlarning mertiwisini üstün qilidu; Matem tutqanlar amanliqqa kötürülidu.
12 Він розві́ює за́думи хитрих, і не виконують плану їх ру́ки,
U hiyligerlerning niyetlirini bikar qiliwétidu, Netijide ular ishini püttürelmeydu.
13 Він мудрих лука́вством їх ло́вить, і рада круті́йська марно́ю стає, —
U mekkarlarni öz hiyligerlikidin tuzaqqa alidu; Egrilerning neyrengliri éqitip kétilidu.
14 вдень знахо́дять вони темноту́, а в по́лудень ма́цають, мов уночі!
Kündüzde ular qarangghuluqqa uchraydu; Chüshte tün kéchidek silashturup mangidu.
15 І Він від меча урято́вує бідного, а з міцно́ї руки — бідаря́,
Biraq u miskinlerni mekkarlarning qilichi we aghzidin qutquzidu, Ularni küchlüklerning changgilidin qudretlik qoli bilen qutquzidu.
16 і стає́ться надія нужде́нному, і замкнула уста́ свої кривда!
Shunga, ajizlar üchün ümid tughulidu, Qebihlik aghzini yumidu.
17 Тож блаженна люди́на, яку Бог карта́є, і ти не цурайсь Всемогу́тнього кари:
Qara, Tengri ibret bergen adem bextliktur, Shunga, Hemmige Qadirning terbiyisige sel qarima jumu!
18 Бо Він рану завда́сть — і перев'я́же, Він ламає — й виго́юють руки Його!
Chünki U ademni yarilanduridu, andin yarini tangidu; U sanjiydu, biraq Uning qolliri yene saqaytidu.
19 В шістьох лихах спаса́є тебе, а в сімох не діткне́ тебе зло:
U séni alte qiyinchiliqtin qutquzidu; Hetta yette külpette héchqandaq yamanliq sanga tegmeydu.
20 Викупля́є тебе Він від смерти за голоду, а в бою́ — з рук меча.
Acharchiliqta U séning ülümingge, Urushta U sanga urulghan qilich zerbisige nijatkar bolidu.
21 Як бич язика́ запанує, сховаєшся ти, і не будеш боятись руїни, як при́йде вона.
Sen zeherlik tillarning zerbisidimu bashpanahliq ichige yoshurunisen, Weyranchiliq kelgende uningdin héch qorqmaydighan bolisen.
22 З насилля та з голоду бу́деш сміятись, а земно́ї звіри́ни не бійся.
Weyranchiliq we qehetchilik aldida külüpla qoyisen; Yer yüzidiki haywanlardinmu héch qorqmaysen.
23 Бо з камі́нням на полі є в тебе умова, і звір польови́й прими́рився з тобою.
Sen daladiki tashlar bilen ehdidash bolisen; Yawayi haywanlarmu sen bilen inaq ötidu.
24 І дові́даєшся, що наме́т твій спокійний, і перегля́неш домі́вку свою́, — і не зна́йдеш у ній недоста́тку.
Sen chédiringning tinch-amanliqta bolidighanliqini bilip yétisen; Mal-mülküngni éditliseng, hemme némengning tel ikenlikini bayqaysen.
25 І довідаєшся, що числе́нне насіння твоє, а наща́дки твої — як трава на землі!
Nesling köp bolidighanliqini, Perzentliringning ot-chöptek köp ikenlikini bilisen.
26 І в дозрілому ві́ці до гробу ти зі́йдеш, як збіжжя доспі́ле ввіхо́дить до клуні за ча́су свого!
Sen öz waqtidila yétilip yighilghan bir bagh bughdaydek, Peqet waqit-saiting piship yétilgendila yerlikingge kirisen.
27 Отож, досліди́ли ми це — й воно так, послухай цього́, — й зрозумій собі все!“
Biz özimiz buni tekshürüp körgenmiz — ular heqiqeten shundaqtur. Shunga özüng anglap bil, bularni özüngge tetbiqlap oylap baq».
