Йов 5
1 Ану клич, — чи є хто, щоб тобі відповів? І до ко́го з святих ти вдаси́ся?
Manawagan ka na ngayon, mayroon bang makikinig sa iyo? Sino sa mga banal ang malalapitan mo?
2 Бо гнів побиває безглу́здого, а за́здрощі смерть завдаю́ть нерозумному!
Dahil papatayin ng galit ang isang hangal, papatayin ng selos ang walang isip.
3 Я бачив безумного, я́к він розсівся, — та зараз оселя його спорохня́віла.
Nakakita na ako ng isang hangal na lumalalim na ang ugat, pero bigla kong sinumpa ang kaniyang tahanan.
4 Від спасі́ння далекі сини його, вони без рятунку поча́влені бу́дуть у брамі!
Ang kaniyang mga anak ay malayo sa kaligtasan; naipit sila sa mga tarangkahan ng lungsod. Wala kahit isa ang magliligtas sa kanila —
5 Його жни́во голодний поїсть, і з-між те́рну його забере́, — і спра́гнені ось поковта́ють маєток його!
ang ani nila ay kinain ng mga nagugutom, ng mga taong kumukuha nito mula sa mga matinik na lugar; ang mga kayamanan nila ay sinimot ng mga taong nauuhaw dito.
6 Бо нещастя вихо́дить не з по́роху, а горе росте не з землі, —
Sapagkat ang mga paghihirap ay hindi tumutubo mula sa lupa; kahit ang kaguluhan ay hindi umuusbong mula sa lupa;
7 бо люди́на народжується на стражда́ння, як іскри, щоб уго́ру летіти.
Pero gumagawa ang sangkatuhan ng sarili niyang kaguluhan, gaya ng mga apoy na lumilipad paitaas.
8 А я б удава́вся до Бога, і на Бога б поклав свою справу, —
Pero ako, sa Diyos ako lalapit, ipagkakatiwala ko sa Diyos ang aking kalagayan —
9 Він чинить велике та недосліди́ме, предивне, якому немає числа,
siya na gumagawa ng mga dakila at makabuluhang mga bagay, mga kamangha-manghang bagay na hindi na mabilang.
10 бо Він дає дощ на пове́рхню землі, і на поля́ посилає Він воду,
Nagbibigay siya ng ulan sa lupa, at nagpapadala ng tubig sa mga taniman.
11 щоб поста́вить низьки́х на високе, і зміцни́ти спасі́ння засмучених.
Ginawa niya ito para itaas ang mga mabababa; para ilikas ang mga taong nagdadalamhati sa mga abo.
12 Він розві́ює за́думи хитрих, і не виконують плану їх ру́ки,
Binibigo niya ang mga balak ng mga tuso, para hindi makamit ang mga binalak nila.
13 Він мудрих лука́вством їх ло́вить, і рада круті́йська марно́ю стає, —
Binibitag niya ang mga matatalino sa kanilang katusuhan; ang mga plano ng matatalino ay matatapos din.
14 вдень знахо́дять вони темноту́, а в по́лудень ма́цають, мов уночі!
Nagpupulong sila sa dilim tuwing umaga, at nangangapa sa tanghali na tulad nang sa gabi.
15 І Він від меча урято́вує бідного, а з міцно́ї руки — бідаря́,
Pero inililigtas niya ang mga mahihirap mula sa mga espada na nasa kanilang mga bibig, at ang mga nangangailangan mula sa mga mayayaman.
16 і стає́ться надія нужде́нному, і замкнула уста́ свої кривда!
Kaya may pag-asa ang mahihirap, at ang kawalan ng katarungan ay itinitikom ang kaniyang sariling bibig.
17 Тож блаженна люди́на, яку Бог карта́є, і ти не цурайсь Всемогу́тнього кари:
Tingnan mo, masaya ang taong tinutuwid ng Diyos; kaya huwag mong kamuhian ang pagtutuwid ng Makapangyarihan.
18 Бо Він рану завда́сть — і перев'я́же, Він ламає — й виго́юють руки Його!
Dahil siya ay sumusugat at tumatapal, sumusugat siya at siya rin ang gumagamot.
19 В шістьох лихах спаса́є тебе, а в сімох не діткне́ тебе зло:
Ililigtas ka niya sa anim na kaguluhan; lalo na, sa pitong kaguluhan, walang anumang masama ang makagagalaw sa iyo.
20 Викупля́є тебе Він від смерти за голоду, а в бою́ — з рук меча.
Sa tag-gutom ikaw ay kaniyang ililigtas mula sa kamatayan; sa digmaan mula sa kapangyarihan ng espada.
21 Як бич язика́ запанує, сховаєшся ти, і не будеш боятись руїни, як при́йде вона.
Ikukublli ka mula sa latay ng mga dila; at hindi ka matatakot kapag ang pagkawasak ay dumating.
22 З насилля та з голоду бу́деш сміятись, а земно́ї звіри́ни не бійся.
Tatawanan mo ang pagkawasak at tag-gutom, at hindi ka matatakot sa mga mababangis na hayop.
23 Бо з камі́нням на полі є в тебе умова, і звір польови́й прими́рився з тобою.
Sapagkat may kasunduan ka sa mga bato sa iyong taniman; magiging mapayapa ka sa mga mababangis na hayop.
24 І дові́даєшся, що наме́т твій спокійний, і перегля́неш домі́вку свою́, — і не зна́йдеш у ній недоста́тку.
Matitiyak mo na ang iyong tolda ay ligtas; dadalawin mo ang iyong kawan at makikitang hindi ito nabawasan.
25 І довідаєшся, що числе́нне насіння твоє, а наща́дки твої — як трава на землі!
Matitiyak mo na dadami ang iyong lahi, na ang iyong mga anak ay matutulad sa mga damo sa lupa.
26 І в дозрілому ві́ці до гробу ти зі́йдеш, як збіжжя доспі́ле ввіхо́дить до клуні за ча́су свого!
Uuwi ka sa iyong puntod sa iyong katandaan, tulad ng mga naipong mga tangkay ng palay na dinadala sa giikan.
27 Отож, досліди́ли ми це — й воно так, послухай цього́, — й зрозумій собі все!“
Tingnan mo, siniyasat namin ang bagay na ito; ganito talaga ito; pakinggan mo ito at patunayan sa iyong sarili.”
