Йов 5
1 Ану клич, — чи є хто, щоб тобі відповів? І до ко́го з святих ти вдаси́ся?
“Llama si quieres, pero ¿quién te va a responder? ¿A qué ángel te vas a dirigir?
2 Бо гнів побиває безглу́здого, а за́здрощі смерть завдаю́ть нерозумному!
Ciertamente la ira mata al necio y la envidia al simple.
3 Я бачив безумного, я́к він розсівся, — та зараз оселя його спорохня́віла.
He visto a un necio hacerse fuerte, pero enseguida maldije su casa.
4 Від спасі́ння далекі сини його, вони без рятунку поча́влені бу́дуть у брамі!
Sus hijos nunca están a salvo; son aplastados en el tribunal sin nadie que los defienda.
5 Його жни́во голодний поїсть, і з-між те́рну його забере́, — і спра́гнені ось поковта́ють маєток його!
El hambriento se come todo lo que cosecha, tomando incluso lo que está protegido por un seto de espinas, mientras otros procuran robar su riqueza.
6 Бо нещастя вихо́дить не з по́роху, а горе росте не з землі, —
Porque el mal no nace del polvo, ni los problemas crecen de la tierra.
7 бо люди́на народжується на стражда́ння, як іскри, щоб уго́ру летіти.
Pero los seres humanos nacen para los problemas con la misma certeza que las chispas de un fuego vuelan hacia arriba.
8 А я б удава́вся до Бога, і на Бога б поклав свою справу, —
“Si fuera yo, iría donde Dios y expondría mi caso ante él.
9 Він чинить велике та недосліди́ме, предивне, якому немає числа,
Él es quien hace cosas asombrosas, increíbles; ¡milagros que no se pueden contar!
10 бо Він дає дощ на пове́рхню землі, і на поля́ посилає Він воду,
Él hace llover sobre la tierra y envía agua a los campos.
11 щоб поста́вить низьки́х на високе, і зміцни́ти спасі́ння засмучених.
Exalta a los humildes y rescata a los que lloran.
12 Він розві́ює за́думи хитрих, і не виконують плану їх ру́ки,
Frustra los planes de los astutos para que no tengan éxito.
13 Він мудрих лука́вством їх ло́вить, і рада круті́йська марно́ю стає, —
Él atrapa a los sabios en sus propios pensamientos astutos, y los planes de la gente retorcida se ven truncados.
14 вдень знахо́дять вони темноту́, а в по́лудень ма́цають, мов уночі!
De día están a oscuras, y a mediodía tropiezan como si fuera de noche.
15 І Він від меча урято́вує бідного, а з міцно́ї руки — бідаря́,
Pero Dios es el que salva de sus comentarios cortantes, así como salva a los pobres de las acciones de los poderosos.
16 і стає́ться надія нужде́нному, і замкнула уста́ свої кривда!
Así los desvalidos tienen esperanza, y los malvados tienen que cerrar la boca.
17 Тож блаженна люди́на, яку Бог карта́є, і ти не цурайсь Всемогу́тнього кари:
Mira qué feliz es la persona a la que Dios corrige, así que no desprecies la disciplina del Todopoderoso.
18 Бо Він рану завда́сть — і перев'я́же, Він ламає — й виго́юють руки Його!
Porque él causa dolor, pero proporciona alivio; él hiere, pero sus manos curan.
19 В шістьох лихах спаса́є тебе, а в сімох не діткне́ тебе зло:
Él te salvará de muchos desastres; una multitud de males no te afectará.
20 Викупля́є тебе Він від смерти за голоду, а в бою́ — з рук меча.
En tiempos de hambre te librará de la muerte, y en tiempos de guerra te salvará del poder de la espada.
21 Як бич язика́ запанує, сховаєшся ти, і не будеш боятись руїни, як при́йде вона.
Estarás protegido de la calumnia de lengua afilada; y cuando llegue la violencia no tendrás miedo.
22 З насилля та з голоду бу́деш сміятись, а земно́ї звіри́ни не бійся.
Te reirás de la violencia y del hambre; no tendrás miedo de los animales salvajes,
23 Бо з камі́нням на полі є в тебе умова, і звір польови́й прими́рився з тобою.
porque estarás en paz con las piedras del campo y los animales salvajes estarán en paz contigo.
24 І дові́даєшся, що наме́т твій спокійний, і перегля́неш домі́вку свою́, — і не зна́йдеш у ній недоста́тку.
Estarás seguro de que tu casa está a salvo, porque irás a donde vives y no habrá cosa alguna que te falte.
25 І довідаєшся, що числе́нне насіння твоє, а наща́дки твої — як трава на землі!
También estarás seguro de que tendrás muchos hijos; tu descendencia será como la hierba de la tierra.
26 І в дозрілому ві́ці до гробу ти зі́йдеш, як збіжжя доспі́ле ввіхо́дить до клуні за ча́су свого!
Vivirás hasta una edad madura como una gavilla de grano cuando se cosecha.
27 Отож, досліди́ли ми це — й воно так, послухай цього́, — й зрозумій собі все!“
Mira, lo hemos examinado y es verdad. Escucha lo que te digo y aplícalo a ti mismo”.
