Йов 5
1 Ану клич, — чи є хто, щоб тобі відповів? І до ко́го з святих ти вдаси́ся?
“Job, [it is okay that you] continue to cry out for someone to help you, but [I am certain that] [RHQ] no angel will come to help you!
2 Бо гнів побиває безглу́здого, а за́здрощі смерть завдаю́ть нерозумному!
Foolish people die because of being (resentful/very angry at someone); people who are easily deceived are destroyed by their being jealous [of others].
3 Я бачив безумного, я́к він розсівся, — та зараз оселя його спорохня́віла.
I have seen foolish people who seemed to be successful/prosperous, but suddenly [they experienced disaster/trouble because] someone cursed their home.
4 Від спасі́ння далекі сини його, вони без рятунку поча́влені бу́дуть у брамі!
Their sons are never safe; they (lose their case/are condemned) when someone (takes them to court/sues them), because there is no one to defend them.
5 Його жни́во голодний поїсть, і з-між те́рну його забере́, — і спра́гнені ось поковта́ють маєток його!
Hungry people [steal] the crops that foolish people harvest, [and] eat [those crops]; they even steal the crops that grow among thorns, and greedy people take away the wealth of foolish people.
6 Бо нещастя вихо́дить не з по́роху, а горе росте не з землі, —
But evil circumstances/sufferings are not produced by the soil; troubles do not grow up from the ground.
7 бо люди́на народжується на стражда́ння, як іскри, щоб уго́ру летіти.
People have troubles from the time that they are born just as surely as sparks shoot up [from a fire].
8 А я б удава́вся до Бога, і на Бога б поклав свою справу, —
[“If I were suffering like you are, ] I would ask God [for help] and tell him (what I am complaining about/about my suffering).
9 Він чинить велике та недосліди́ме, предивне, якому немає числа,
He does great things, things that we cannot understand; we cannot even count the marvelous things that he does.
10 бо Він дає дощ на пове́рхню землі, і на поля́ посилає Він воду,
He sends rain on the ground; he sends water on our fields.
11 щоб поста́вить низьки́х на високе, і зміцни́ти спасі́ння засмучених.
He exalts those who are humble, and causes those who mourn to be joyful (OR, safe, prosperous).
12 Він розві́ює за́думи хитрих, і не виконують плану їх ру́ки,
He causes crafty/cunning people to not be able to do what they plan to do, with the result that they achieve nothing.
13 Він мудрих лука́вством їх ло́вить, і рада круті́йська марно́ю стає, —
He causes people who [think that they] [IRO] are wise to be trapped by the cunning things they try to do, with the result that they do not succeed.
14 вдень знахо́дять вони темноту́, а в по́лудень ма́цають, мов уночі!
[It is as though] even in the daytime they are covered by darkness, and grope around [trying to find the road] at noontime like people do at night.
15 І Він від меча урято́вує бідного, а з міцно́ї руки — бідаря́,
But God saves helpless people from being harmed by what [wicked people] say [MTY], he saves needy people from being injured by [MTY] powerful people.
16 і стає́ться надія нужде́нному, і замкнула уста́ свої кривда!
So, poor people confidently expect [that good things will happen to them] but God causes wicked [people] to stop talking.
17 Тож блаженна люди́на, яку Бог карта́є, і ти не цурайсь Всемогу́тнього кари:
“But those whom God corrects/rebukes are happy; so do not despise/dislike it when [God] who is all-powerful disciplines you.
18 Бо Він рану завда́сть — і перев'я́же, Він ламає — й виго́юють руки Його!
He wounds people, but then he puts bandages on those wounds; he hurts people, but he [SYN] also heals them.
19 В шістьох лихах спаса́є тебе, а в сімох не діткне́ тебе зло:
He will rescue you many times from your troubles, with the result that nothing evil will happen to you.
20 Викупля́є тебе Він від смерти за голоду, а в бою́ — з рук меча.
When there is a famine, he will not allow you to die, and when there is a war, you will not be killed [MTY].
21 Як бич язика́ запанує, сховаєшся ти, і не будеш боятись руїни, як при́йде вона.
God will protect you when people slander [MTY] you; you will not be afraid when many things [around you] are destroyed.
22 З насилля та з голоду бу́деш сміятись, а земно́ї звіри́ни не бійся.
You will [be able to] laugh/scoff when things are destroyed and when there is famine, and you will not be afraid of wild animals.
23 Бо з камі́нням на полі є в тебе умова, і звір польови́й прими́рився з тобою.
You will not worry about [having big] rocks in your fields [that will make plowing difficult], and you will not worry about [being attacked by] wild animals there.
24 І дові́даєшся, що наме́т твій спокійний, і перегля́неш домі́вку свою́, — і не зна́йдеш у ній недоста́тку.
In your tent, you will know that things will go well for you, and when you look at your livestock, you will see that (they are all there/none of them is missing).
25 І довідаєшся, що числе́нне насіння твоє, а наща́дки твої — як трава на землі!
You will be sure that you will have many descendants, who will be as numerous as blades of grass.
26 І в дозрілому ві́ці до гробу ти зі́йдеш, як збіжжя доспі́ле ввіхо́дить до клуні за ча́су свого!
You will become very old before you die, like sheaves of grain continue to grow until it is time to harvest them.
27 Отож, досліди́ли ми це — й воно так, послухай цього́, — й зрозумій собі все!“
[“My friends and I] have thought carefully about these things, and [we know that] they are true, so pay attention to what I have said!”
