Йов 5
1 Ану клич, — чи є хто, щоб тобі відповів? І до ко́го з святих ти вдаси́ся?
Khue laeh nang aka doo om nim? U hlangcim taengah na mael ve.
2 Бо гнів побиває безглу́здого, а за́здрощі смерть завдаю́ть нерозумному!
Aka ang te konoinah loh a ngawn tih hloih loh thatlainah a duek sak.
3 Я бачив безумного, я́к він розсівся, — та зараз оселя його спорохня́віла.
Aka ang loh a yung a hlak ka hmuh vaengah a tolkhoeng buengrhuet ka tap.
4 Від спасі́ння далекі сини його, вони без рятунку поча́влені бу́дуть у брамі!
A ca rhoek te khangnah lamloh lakhla tih vongka ah a phop uh vaengah aka huul om pawh.
5 Його жни́во голодний поїсть, і з-між те́рну його забере́, — і спра́гнені ось поковта́ють маєток його!
A cangah te bungpong loh a caak pah tih hlinghang lamkah a loh dae a thadueng te tuihal loh a mam pah.
6 Бо нещастя вихо́дить не з по́роху, а горе росте не з землі, —
Laipi lamloh boethae thoeng pawt tih diklai lamloh thakthaenah a poe bal moenih.
7 бо люди́на народжується на стражда́ння, як іскри, щоб уго́ру летіти.
Tedae hlang he thakthaenah khuiah a sak tih rhaek ca rhoek bangla ding hang.
8 А я б удава́вся до Бога, і на Бога б поклав свою справу, —
Tedae kai tah Pathen te ka toem vetih Pathen taengah ni ka dumlai khaw ka hal eh.
9 Він чинить велике та недосліди́ме, предивне, якому немає числа,
A len la a saii vaengah khobaerhambae te khenah lek pawh, tae lek pawh.
10 бо Він дає дощ на пове́рхню землі, і на поля́ посилає Він воду,
Diklai hman ah khotlan a paek tih lohma li ah tui a hlah.
11 щоб поста́вить низьки́х на високе, і зміцни́ти спасі́ння засмучених.
Tlarhoel rhoek te hmuensang ah a khueh tih kopang rhoek te khangnah khuila a hoeptlang.
12 Він розві́ює за́думи хитрих, і не виконують плану їх ру́ки,
Aka thaai kah kopoek te a phae tih a kut loh lungming cueihnah saii thai pawh.
13 Він мудрих лука́вством їх ло́вить, і рада круті́йська марно́ю стає, —
Aka cueih khaw amah kah rhaithinah neh a tuuk tih aka hlang hnuei kah cilsuep he hma paitok.
14 вдень знахо́дять вони темноту́, а в по́лудень ма́цають, мов уночі!
Khothaih ah a hmuep neh hum uh tih khothun ah khoyin bangla a phatuem uh.
15 І Він від меча урято́вує бідного, а з міцно́ї руки — бідаря́,
Khodaeng te amih ka dongkah cunghang lamlong khaw tlungluen kut lamloh a khang.
16 і стає́ться надія нужде́нному, і замкнула уста́ свої кривда!
Te dongah tattloel ham ngaiuepnah om dae dumlai loh amah ka a buem.
17 Тож блаженна люди́на, яку Бог карта́є, і ти не цурайсь Всемогу́тнього кари:
Pathen loh a toel hlanghing he a yoethen tih Tlungthang kah thuituennah sit boeh.
18 Бо Він рану завда́сть — і перев'я́же, Він ламає — й виго́юють руки Його!
Amah loh a tloh sak dae a hma te a poi pah tih a kut dongah hoeih uh.
19 В шістьох лихах спаса́є тебе, а в сімох не діткне́ тебе зло:
Citcai parhuk lamloh nang n'huul vetih a parhih ah yoethae loh nang soah m'ben mahpawh.
20 Викупля́є тебе Він від смерти за голоду, а в бою́ — з рук меча.
Nang te khokha vaengah dueknah lamloh, caemtloek vaengah cunghang kut lamloh n'lat ni.
21 Як бич язика́ запанує, сховаєшся ти, і не будеш боятись руїни, як при́йде вона.
Olka dongkah rhuihet lamloh n'thuh vetih rhoelrhanah a pai vaengah na rhih mahpawh.
22 З насилля та з голоду бу́деш сміятись, а земно́ї звіри́ни не бійся.
Rhoelrhanah khui neh khokha rhamling khuiah na luem vetih diklai mulhing te na rhih mahpawh.
23 Бо з камі́нням на полі є в тебе умова, і звір польови́й прими́рився з тобою.
Na paipi te khohmuen lungto taengah om vetih kohong mulhing loh nang taengah n'thuung ni.
24 І дові́даєшся, що наме́т твій спокійний, і перегля́неш домі́вку свою́, — і не зна́йдеш у ній недоста́тку.
Na dap kah rhoepnah te na ming vetih na tolkhoeng na soep vaengah na hmaai mahpawh.
25 І довідаєшся, що числе́нне насіння твоє, а наща́дки твої — як трава на землі!
Na tiingan muep na ming vetih na cadil cahma te khohmuen baelhing bangla om ni.
26 І в дозрілому ві́ці до гробу ти зі́йдеш, як збіжжя доспі́ле ввіхо́дить до клуні за ча́су свого!
A tue vaengkah canghlom a coi bangla na hminkhah vaengah phuel te na paan ni.
27 Отож, досліди́ли ми це — й воно так, послухай цього́, — й зрозумій собі все!“
He tah amah la n'khe uh tangloeng he ne. He he hnatun lamtah namah loh namah dongah ming,” a ti nah.
