Йов 5
1 Ану клич, — чи є хто, щоб тобі відповів? І до ко́го з святих ти вдаси́ся?
Ilaifa: se da eno amane sia: i, “Yoube! Di wele sia: ma! Eno da dima adole ima: bela: ? A: igele dunu da di fidima: bela: ?
2 Бо гнів побиває безглу́здого, а за́здрощі смерть завдаю́ть нерозумному!
Di da bogosa: besa: le, da: i dione Godema ougi hou yolesima! Amo hou da gagaoui agoane.
3 Я бачив безумного, я́к він розсівся, — та зараз оселя його спорохня́віла.
Na da gagaoui dunu ba: i. Ilia da hahawane amola gaga: i dagoi agoane ba: i. Be na da hedolowane ilia sosogo ilima gagabusu aligima: ne sia: i.
4 Від спасі́ння далекі сини його, вони без рятунку поча́влені бу́дуть у брамі!
Ilia mano da gaga: su hamedafa ba: mu. Ilia fofada: musa: ahoasea, dunu afae da ili fidimu hame ba: sa.
5 Його жни́во голодний поїсть, і з-між те́рну його забере́, — і спра́гнені ось поковта́ють маєток його!
Ha: aligi dunu ilia da gagaoui dunu ilia dadami naha. Ilia gagoma aya: gaga: nomei ganodini sagai amo naha. Lafi hafoga: i dunu da gagaoui dunu ea bagade gagui amoma mudasa.
6 Бо нещастя вихо́дить не з по́роху, а горе росте не з землі, —
Wadela: i hou da osobo ganodini hame heda: sa. Bidi hamosu da osobogadili hame heda: sa.
7 бо люди́на народжується на стражда́ння, як іскри, щоб уго́ру летіти.
Hame mabu! Lalu geso da dafawane laluga heda: sa! Amo defele, ninia hamobeba: le bidi hamosu ninima doaga: sa.
8 А я б удава́вся до Бога, і на Бога б поклав свою справу, —
Be dia bidi hamosu da nama doaga: i ganiaba, na da Godema sinidigili, E da na gaga: ma: ne, Ema fofada: la: loba!
9 Він чинить велике та недосліди́ме, предивне, якому немає числа,
Ninia da Ea gasa bagade hamobe hamedafa dawa: sa. Amola E da musa: hame ba: su dawa: digima: ne olelesu hou mae dagole hamonana.
10 бо Він дає дощ на пове́рхню землі, і на поля́ посилає Він воду,
E da osobo bagadega gibu ia, amola moifufu nasegagima: ne gibu hano iaha.
11 щоб поста́вить низьки́х на високе, і зміцни́ти спасі́ння засмучених.
Dafawane! Gode da fonoboi dunu ili gaguia gadosa. E da dinanebe dunuma hahawane hou iaha.
12 Він розві́ює за́думи хитрих, і не виконують плану їх ру́ки,
E da hohonosu dunu ilia ilegei hedofasa. E da bagade dawa: su dunu ilia ilegei amo ganodini ili sanisa. Amaiba: le, ilia hamobe huluanedafa da hame didisa.
13 Він мудрих лука́вством їх ло́вить, і рада круті́йська марно́ю стає, —
14 вдень знахо́дять вони темноту́, а в по́лудень ма́цають, мов уночі!
Ilia da esomogoa amolawane dadoula ahoa.
15 І Він від меча урято́вує бідного, а з міцно́ї руки — бідаря́,
Be Gode da hame gagui dunu mae bogoma: ne gaga: sa. Amola eno dunu ili mae banenesima: ne gaga: sa.
16 і стає́ться надія нужде́нному, і замкнула уста́ свої кривда!
E da hame gagui dunu ilima dafawane hamoma: beyale dawa: su iaha amola wadela: le hamosu dunu ouiya: ma: ne, ilia lafi ga: sisa.
17 Тож блаженна люди́на, яку Бог карта́є, і ти не цурайсь Всемогу́тнього кари:
Nowa dunu amoma Gode da gagabole sia: sea, e da hahawane bagade. Gode da dima gagabole sia: sea, mae hihima!
18 Бо Він рану завда́сть — і перев'я́же, Він ламає — й виго́юють руки Його!
Gode da dunu ea da: i hodo fai oda hida: sea, E da amo ga: le la: gisa. Di da Gode Ea loboga fabeba: le, se naba. Be E da Ea loboga di uhinisisa.
19 В шістьох лихах спаса́є тебе, а в сімох не діткне́ тебе зло:
E da di se mae nabima: ne, eso huluane gaga: lala.
20 Викупля́є тебе Він від смерти за голоду, а в бою́ — з рук меча.
Ha: bagade doaga: sea, E da di mae bogoma: ne ouligimu. Gegesu doaga: sea, E da di mae bogoma: ne gaga: mu.
21 Як бич язика́ запанує, сховаєшся ти, і не будеш боятись руїни, як при́йде вона.
Dunu eno da dia hou wadela: ma: ne baligidu sia: sea, Gode da di gaga: mu. Gugunufinisisu hou da doaga: sea, E da di fidimu.
22 З насилля та з голоду бу́деш сміятись, а земно́ї звіри́ни не бійся.
Luduli mimisa: i da dima doaga: sea, di da dodona: gini oumu. Di da gasonasu sigua oheba: le hame beda: mu.
23 Бо з камі́нням на полі є в тебе умова, і звір польови́й прими́рився з тобою.
Osobo amo di da gidinasea, gele da dialebe hame ba: mu. Nimi bagade sigua ohe da dima hamedafa doagala: mu.
24 І дові́даєшся, що наме́т твій спокійний, і перегля́неш домі́вку свою́, — і не зна́йдеш у ній недоста́тку.
Amasea, di da olofole dia abula diasu ganodini esalumu. Di da dia sibi wa: i abodele ba: sea, ili huluane hahawane esalebe ba: mu.
25 І довідаєшся, що числе́нне насіння твоє, а наща́дки твої — як трава на землі!
Dia mano lalelegemu idi, da gisi lubi ilia idi defele ba: mu.
26 І в дозрілому ві́ці до гробу ти зі́йдеш, як збіжжя доспі́ле ввіхо́дить до клуні за ча́су свого!
Widi da heda: le, yole, gamisu esoga doaga: sa. Amo defele, di da asigilale, gagoaloidafa ba: mu.
27 Отож, досліди́ли ми це — й воно так, послухай цього́, — й зрозумій собі все!“
Yoube! Ninia da ode bagohame idili dadawa: beba: le, amo hou huluane dawa: Ninia sia: da dafawane. Amaiba: le, di lalegaguma!”
